Арсен Мірзоян розповів про нову пісню та волонтерство: ми зібрали вже 760 автівок
Український співак Арсен Мірзоян нещодавно презентував нову пісню "Вальс Ірпінь". Проникливий сингл він присвятив місту на Київщині, яке зазнало значних руйнувань від росіян. Арсен Мірзоян з перших днів повномасштабного вторгнення Росії займається волонтерством. "Я заправив повний бак бензину вже після другого вибуху. Стояв на пагорбі і дивився як прокидається місто", – розповідає співак про 24 лютого. Ми поспілкувалися з Арсеном Мірзояном про музику, війну та волонтерство.
Нещодавно вийшла пісня "Вальс Ірпінь". Як вона писалася? Чи не було важко укласти думки про трагедію в слова пісні?
Важко… її навіть важко виконувати. Думками звісно занурений в ті трагічні часи, але маєш винести головний меседж. Маємо встигнути жити! Дуже багато історій з щасливим кінцем, і з трагічним. Чимало знайомих, з якими, на жаль, вже не поспіваємо пісень… не притягне більше друг Серьога колонку для караоке…
Арсен Мірзоян - Вальс Ірпінь
Життя 24 лютого розділилося на до і після. Яким був для вас цей день?
Той момент, коли усвідомлюєш: віра - це коли бракує знань. І от настав той момент, коли втрачаєш віру. Думаєш - як так? 21-е століття!
Яка була ваша перша дія після повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Я заправив повний бак бензину вже після другого вибуху. Стояв на пагорбі і дивився як прокидається місто. Дивний стан - очі бачать, вуха чують, а розум відмовляється в це вірити. Сюр якийсь! Своїх дівчат треба було рятувати, міркував, коли і куди я іх повезу. Киів стояв в страшенних заторах.
З перших днів вторгнення, але і до цього, ви займаєтеся волонтерством. Як це відбувається, що вдається зібрати, як реагують військові?
З 2014 року я почав допомагати ЗСУ. Спочатку то була окрема рота снайперів 95 бригади, а потім познайомилися з волонтерами, з військовими і так до 24-го включно. Я згадав що ввечері 23-го завіз посилку на Нову Пошту. То були цигарки хлопцям на схід. Але в перші дні було не до волонтерства. Хоча 320 літрів бензину ми (з Положинським) розвезли по шпиталям, лікарнями і пологовим. Тож як то було: я відвіз дівчат і з Олександром Положинським повернувся в Київ. Ми примкнули до одного з підрозділів, нам видали зброю і набої. І так днів 10 ми сиділи на в нам ділянці. Я замислювався над усім тим, що відбувалося. Вночі з Сашком ми міркували над усім… як вчинити правильно? З різних версій розвитку подій, фактом залишилося одне - ми в Києві, зі зброєю в руках, на позиції - загроза висадки десанту. А на зараз наша банда пригнала вже 760 автівок.
Як ваша родина переживає війну? Як підтримуєте зв'язок, що розповідають?
Сумуємо за нашим колишнім життям, сумуємо одне за одним. Так в екранах телефонів і живемо. Планів ніяких і це руйнує ще більше.
Які настрої серед ваших колег музикантів ви помічаєте після 24 лютого? Куди зараз рухається український шоубізнес?
От про що я не хочу, так це про шоу-бізнес. Бо в мене одразу постає питання: де ви були 8 років?! На шоу-бізнесі є вагома частина провини, за те що зараз відбувається… Рухайтесь куди завгодно.
Вочевидь зараз час, коли світ звертає більшу увагу на українську культуру. Як ми презентуємося та якими нас повинен бачити світ?
Якщо казати за себе, то дуже не просто мені. В своїх піснях я приділяю дуже багато уваги тексту, музика від того не виграє але в нас якісний продукт і професійні музиканти. Я б скоріше порадив фолк-музику. Тим паче світ вже бачив "Kalush orchestra". Існує багато цікавих проектів у Влада Троїцького. Давайте не забувати про "ONUKA". Наприклад у моєї дружини Тоні Матвієнко - є дуже цікавий проект. "Antonina project".
Що зараз є для вас таким собі світлом у темряві? Що не дає опускати руки в складний час?
Мої рідні. Кохана, її очі і голос, мама зі своїми дзвінками сповненими чорним гумором, сини, донькаНіна. Це мій особистий промінчик, який пробивається крізь саму чорну темряву…
Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi