Блекаут через обстріли. Як Харків пережив найскладнішу добу
Від 9-ої ранку Харків та область знову відключено від електропостачання. У військовій адміністрації повідомили - це пов'язано з виходом з ладу резервної лінії. Через неї забезпечували потреби населення.
Проблеми з електропостачанням у місті та області розпочалися з вечора неділі. Тоді росіяни обстріляли критичну інфраструктуру. Почалися пожежі на підстанціях.
О 20-й годині вечора світло просто згасло. Без будь-яких вибухів, вже звичних у Харкові. Після миготіння протягом пів години. Здебільшого район, де ми живемо зараз, дотримується правил маскування, та поодинокі вікна все ж зі світлом.
Цього разу в будинках було темно.
А повідомлення від колег підтвердили - електрики немає по всьому місту. Цілковитий блекаут. І не лише у Харкові. Область теж згасла.
Разом зі світлом зникла вода. Насосні станції "Харківводоканалу", ті самі, які піднімають воду до верхніх поверхів, без електрики не працюють. Крани не видавали ані краплі.
Критична інфраструктура
"Удар по інфраструктурному об'єкту Харкова", - за пів години після зникнення світла у офіційному телеграм-каналі міського голови Ігоря Терехова з'явилося повідомлення про роботу усіх служб та слова заспокоєння для харків'ян.
О 21:40 в заступника керівника офісу президента - повідомлення про удар крилатими ракетами. Без світла окрім Харківської області - Сумська, Полтавська, Дніпропетровська та частково Донецька.
Та справжній масштаб атаки для Харкова став зрозумілий, коли у мережі запустили відео пожежі та ТЕЦ. Воно з'явилося на офіційних каналах президента з його зверненням до росіян.
Саме у такі моменти набувають сенсу слова. Цього разу критична інфраструктура - саме критична. Немає світла - немає зв'язку, немає води. Питання - чи працюватимуть крамниці та заправки.
Вдома ми почали з малого: видобули свічки, знову ж таки - запаси з початку війни. Щоправда, сірників лише дві пачки, не було необхідності - піч з електропідпалом. Якщо довго не буде світла, доведеться запастися. На початку війни саме сірники були у дефіциті в нас на районі.
А ще ми домовилися із колегами, де та коли зустрінемося в разі відсутності зв'язку.
Та вже за якихось хвилин 40 почали з'являтися перші повідомлення про повернення електрики в області.
О пів на першу ночі світло з'явилося у квартирі, де зараз мешкає мій оператор з сім'єю. Його район на протилежному боці міста. Нам чекати світла довелося до ранку. Крізь сон я бачила наче чарівне явище - сяяння лампочки.
"Вихід дався важко"
"Добре, що свічка була, - ділиться зі мною двірник одного з будинків, - зі свічкою пройти можна було". На роботу йшов - світла ще не було.
"Запасатися - воно треба, звичайно, - знизує він плечима на моє питання про "критичні" запаси, - не знаю, де керогаз дістати. А то кажуть - готуйтеся і зима холодною буде".
Зранку 80% міста вже знову під'єднане до електромережі. На 12-ту без світла залишався лише один район, та й то мешканцям треба почекати якихось кілька годин, обіцяють електрики.
Перезапуск системи дався важко. "Глобально пошкоджені трансформаторні підстанції", - повідомляє вже міський голова.
Ігор Терехов приїхав на Північну Салтівку. Оглядає недавно встановлену безпечну зупинку. Такий собі бетонний бункер, де можна очікувати транспорт. Зранку на маршруті - більшість тролейбусів. Де не вистачало потужності струму - додали маршрутні автобуси.
"Було розлите трансформаторне мастило і нам треба було якомога швидше локалізувати ці пожежі, аби перезапустити енергосистему".
Він дякує комунальникам та рятувальникам за роботу цієї ночі. Каже - треба попрацювати над злагодженням усіх служб та ще поповнити "парк" трансформаторів для лікарень.
Хоча це випробування медичні заклади пройшли добре. Жодна операційна не лишилася без струму.
"Нас не лишать без води"
"Оце пішла, придбала воду в нас у кіоску", - показує мені 6-літрові бутилі жінка. Хоч і питна - взяла для господарських потреб. У цьому районі світло вже є. А от води немає.
І найближча колонка - зламана, кажуть мешканці.
На лаві біля будинку - жінки. Питаю, чи є вода.
- Немає, та й шо? Зроблять за день! Ми знаєм, що за день зроблять! - впевнено відповідає мені одна.
- А ви когось питали?
- То ми так гадаєм, - стоїть на своєму жінка.
А на зауваження подруг про терміни робіт веде далі: "Буде вода до вечора, чого ви переживаєте. Нас не лишать без води!"
Вранці 24 лютого найперше, що я зробила вдома - набрала води. Вода була у всіх пустих баклажках з-під мінералки, у 6-літрових пляшках. На кухні їх вишикувалася тоді ціла батарея.
А ще в сусідів ми тримали повною ванну, завжди. Вона знадобилась, коли росіяни розбили підстанцію та постійними обстрілами не давали лагодити її електрикам. Ця вода дозволила протриматися тижні два.
Коли я повертаюсь додому, щоб перевірити квартиру, поливаю нею квіти.
Нова тимчасова домівка та відносно більша безпека заспокоїли. Великого запасу води в нас не було і як виявилося - дарма.
Повторні удари
Насоси "Харківводоканалу" запрацювали, як тільки з'явився струм. Прокачка системи, а згодом - наповнення. До ранку на наш 9-й поверх вода ще не добралася. Хоча у кранах обнадійливо булькало.
Та на початку 14-ої години по місту знову вдарили росіяни. За даними правоохоронців, на цей раз використали РСЗО "Смерч". Обстріляли житловий район та критичну інфраструктуру. Місто знову залишилося без світла та очікуваної води.
До джерела у середмісті я добралася близько четвертої дня. Це паркова зона. Тут можна безплатно набрати води, питної і смачної. Колеги лякали - будуть черги. Ти не одна така розумна.
Та поруч неквапно пересувалися люди. В руках одна-дві баклажки. І лише мої потреби води були значними. Вісім 6-літрових пляшок. Затягти їх на 9-й поверх без ліфту - ще та справа. Світло у нашому під'їзді, а з ним і вода, з'явилися на початку 19-ої години вечора.
"Розбивши трансформаторні підстанції - це не випадково, робилося так, аби Харків лишився без комунікацій. Тому я й кажу, що цілеспрямовано російський агресор нас хоче знищити. Впевнений, що такої можливості ми йому не дамо", - зазначив Ігор Терехов, коментуючи блекаут у місті та обстріли.
Оксана Нечепоренко для BBC News Україна, Харків