Бровари. День. Мішки з тілами лежать на дитячому майданчику
Зранку цим двором у Броварах батьки вели дітей до садочка, щоб за мить намагатися урятувати їх із вогню. За багато годин після авіакатастрофи у повітрі тримається запах горілого металу чи пластику, а над кварталом висить тиша.
Чути лише, як рятувальники прибирають чорні обгорілі фрагменти гелікоптера із даху підʼїзду і червону обшивку із ігрового майданчика; сусіди мовчки приносять квіти й іграшки і кладуть їх біля стрічок, якими правоохоронці та військові обгородили декілька дворів довкола місця трагедії.
Біля входу в садочок лежить обвуглений шолом, на паркані висить яскрава жовта пелюшка, за парканом лежить крихітний дитячий босоніжок - можливо, це змінне взуття, яке чекало на малюка у садочку. Хочеться вірити, що його батьки сьогодні запізнилися.
Деякі сімʼї приходять і дивляться, але в цьому нема нічого видовищного. Пояснюють, що на місці постраждалих могли бути вони.
"Я там ходжу вранці на роботу, але розклад змінили - я сьогодні у другу зміну", - розповідає бариста у кавʼярні за рогом.
"Це лотерея", - зітхає пенсіонерка.
Тетяна, 38 років, живе у підʼїзді поруч із тим, куди влучили фрагменти гелікоптера. Вона водила пʼятирічного сина у цей садочок, але після російського вторгнення перестала. Її старша донька мала йти до ліцею поруч із садочком, але за хвилини до виходу з дому почула вибух.
Тетяна розповідає це у повній темряві в коридорі у будинку без світла, за нею стоять обоє дітей і бабуся, а в глибині квартири видно ялинку. Чоловік Тетяни після вибуху побіг допомагати рятувати дітей і працівників садочка, після чого пішов на роботу.
Очевидці розповідають, що батьки з дітьми намагалися тікати із садочка, несли поранених малюків, і що багато з них отримали опіки.
"Я думала, що повернувся перший день війни, і нас бомблять зверху вертольотами, як було це в Бучі й Ірпені, - говорить Тетяна. - Це було настільки страшно, що ми повибігали у чому були і ось тут у коридорі були всі".
Близько четвертої вечора рятувальники починають виносити загиблих і вантажити у ритуальний транспорт. Їхні тіла лежать у білих і чорних мішках на ігровому майданчику поруч із частиною гелікоптера. Із розбитих почорнілих вікон садочка видно вазони із квітами.
Вікторія Жуган, ВВС News Україна, Бровари
Wyłączono komentarze
Jako redakcja Wirtualnej Polski doceniamy zaangażowanie naszych czytelników w komentarzach. Jednak niektóre tematy wywołują komentarze wykraczające poza granice kulturalnej dyskusji. Dbając o jej jakość, zdecydowaliśmy się wyłączyć sekcję komentarzy pod tym artykułem.
Redakcja Wirtualnej Polski