"Це наші діти, ми за них воюємо". Як у Херсоні агітують за Росію дітьми у вишиванках з Київщини

У травні мешканка Київської області Ганна Пасічник опублікувала в інстаграмі фотосесію зі своїм сином та його найкращою подругою - діти стояли на квітучому ріпаковому полі у вишиванках.

"З Україною в серці", - написала Ганна. - "Дякую ЗСУ! Слава Україні".

Пасічник - професійна фотографиня і заробляє, зокрема, продажем своїх робіт на фотостоках. Цю фотосесію Ганна також виклала на сайт для продажу фотографій.

"Діти просять підтримки для України", - значилося в описі фото англійською. Це була не перша фотосесія із національною символікою, яку вона опублікувала після початку війни, але саме ці кадри з дітьми у вишиванках пізніше з'являться на білбордах в окупованому Херсоні.

"Росія тут назавжди!", "Херсон - навіки з Росією", "Херсон - російське місто", - фотографії білбордів з такими гаслами за кілька тижнів опублікував проросійський паблік Херсон.ру.

У зображеннях на білборді Ганна впізнала свої фотографії - за спини дітям прифотошопили російський прапор, а жовті квіти ріпаку замінили на квітковий луг.

• Чому Херсонщина є лідером проукраїнських настроїв півдня України
• Херсонська Буча: як росіяни катують і вбивають людей на півдні України

Новина про те, що Росія почала війну в Україні, застала родину Ганни в будинку в Боярці під Києвом.

Перші дні війни сім'я залишалася вдома: спали з телефонами в руках, прокидаючись щопівгодини й читаючи новини, у разі небезпеки йшли в "укриття". Підвалу в будинку не було, тож сидіти доводилося під сходами.

Син Ганни, Ярослав, якому ось-ось мало виповнитись шість, заспокоювався аудіокнигами.

"Ми йому говорили: "Ярику, йди в укриття". Укриття так укриття. Він бере телефон і слухає аудіоказки. Для нього "укриття" означало, що він включає казки, і йому нормально", - згадує Анна в розмові з ВВС.

Кілька тижнів Ганна з дітьми провела у Чернівцях, але потім повернулася додому, до Боярки. Весь цей час Ганна продовжувала займатися фотографією: "Зараз всі статті ілюструються фотографіями, вони потрібні… [Я вирішила, що] треба фотографувати наших дітей, щоб наші діти були на фотографіях. Українські діти. Не якісь діти зі студії, а ті діти, які справді поважають (українську культуру), співають українських пісень, щоб це було про Україну".

Ту конкретну фотосесію Ганна зняла в середині травня на Київщині - разом із сином та його подругою: "Ми поїхали до наших родичів у село, побачили по дорозі це квітуче ріпакове поле. Воно було таким чудовим, жовтим, і це небо..."

"А ця дівчинка, наша подружка, вона дуже любить фотографуватися, вона постійно питала: "Аня, коли підемо фотографуватися?" Її батьки були за. Ми поїхали з великим прапором, ми там фотографувалися саме у вишиванках, і основний мотив був День вишиванки ", - пояснює дівчина.

Після фотосесії Ганна виклала знімки на сайт фотобанку "Шаттерсток". Серед них були дві фотографії - на одній її син Ярослав та його подруга стоять у вишиванках на ріпаковому полі, на другому - сама Ганна обіймає дівчинку на тому ж полі.

Те, що її фотографії використовуються на пропагандистському білборді, Ганна дізналася з чату стокерів: "Почуття були дуже погані. Я ридала, я взагалі не знаю, що мене зупинило: взагалі хотіла свій профіль видалити з цих стоків, більше взагалі нічого спільного з ними не мати. А потім подумала: от я зараз видалю, а якщо потім треба буде доводити, що це мої фотографії…"

За фотографії, які використала для своїх білбордів російська пропаганда, Ганна отримала по десять центів - за такою ціною фотографії зі стоків купують власники великих підписок на фотобанки - наприклад, рекламні агенції.

"Але для мене це історія не про гроші, - каже вона ВВС. - Якби до мене Росія звернулася: мовляв, продайте нам цю фотографію за сто доларів або за тисячу, і ми ось таке напишемо, я б не погодилася, у жодному разі".

ВВС звернулася до окупаційної влади у Херсоні з проханням прояснити походження білбордів із фотографіями Ганни та чекає на відповідь.

Агітація в окупованому Херсоні

Російські військові захопили Херсон на початку березня.

Як і в інших окупованих районах України, незабаром там відключили українські телеканали.

Замість них громадяни України змушені дивитися російське телебачення, у тому числі канал "Крим-24", в ефірі якого виходять спеціальні випуски новин для захоплених територій під подвійною назвою "Херсон-24" - "Запоріжжя-24".

Окрім того, практично одразу у телеграмі з'явилися проросійські канали. Як показало розслідування ВВС, ці канали об'єднує проєкт "Южный плацдарм", який займається створенням та розповсюдженням пропаганди через YouTube, "Телеграм" та вебсайт, головним чином у районах України, які перейшли під контроль Росії.

У "Южного плацдарму" є сайт, зареєстрований наступного дня після початку війни - 25 лютого.

Спочатку він базувався на серверах російського хостинг-провайдера Beget з Санкт-Петербурга, але потім переїхав на американський Cloudflare, який дозволяє приховувати реальних власників сайту. Контактну пошту проєкту прив'язано до російських мобільних номерів, які використовуються в Сибіру.

На окупованих територіях активно міняють державну символіку. 31 березня у центрі Херсона біля меморіалу Небесної сотні зняли український прапор, а на самому меморіалі із фотографіями загиблих учасників протестів на Майдані написали російською "Прокляті і забуті".

У середині липня місцева окупаційна адміністрація оголосила, що пам'ятник повністю демонтують.

На початку квітня на тій самій алеї слави вивісили радянський прапор. Щоправда, згодом прапор зірвали, тому військовим Росгвардії довелося вішати його повторно та брати під охорону.

Окупаційна влада активно використовує і зовнішню агітацію, зокрема, білборди. До Дня Росії (12 червня) у місті з'явилися плакати з князем Потьомкіним та імператрицею Катериною. "1779 рік. Російський Воєначальник забив перші палі майбутнього Херсона", - йшлося на одному з них.

Плакати з сином Ганни з'явилися в Херсоні не пізніше 18 липня. Усього в схожому стилі було виконано три білборди, на двох з яких Ганна впізнала свої знімки. Білборди з тієї ж серії ВВС знайшла у Новій Каховці.

Згодом у мережі з'явилися фотографії зіпсованого білборду у Херсоні. У написі "Херсон - навіки з Росією" невідомі зафарбували літери "сон" у назві міста.

"На святе позарились"

Гнів у Ганни викликав навіть не стільки факт того, що російська пропаганда без дозволу використала її фото - зрештою, визнає вона, будь-який фотограф, який завантажує свої знімки на стоки, мусить бути готовим до того, що їх можуть використовувати у небажаному або навіть неприємному контексті.

"Вони (росіяни) не розуміють, що вони на святе позарились. По-перше, це діти наші, за яких ми воюємо, це майбутнє наше. А друге - це вишиванка. У них же немає такого, це тільки у нас вишиванка - це просто до мурашок, це наш генетичний код. Коли ти її одягаєш, ти почуваєшся найкрасивішою. А що в Росії? Сарафанчики, кокошники? І то вони в них не ходять", - каже вона.

24 серпня Ганна опублікувала в "інстаграмі" пост, у якому публічно висловилася проти використання її фотографій в окупованому Херсоні: "[Росія] бере фото моїх щасливих діток у вишиванках, підло фотошопить свій кривавий брудний прапорець, пише брехливий, ненависний лозунг і вішає в Українському Херсоні банер, від якого хочеться, вибачте, блюванути…"

Після цієї публікації, каже Ганна, їй почали писати мешканці окупованого Херсона, які, переказує вона, розлютилися: мовляв, росіяни одягли своїх дітей у наші вишиванки і тепер розповідають, що ми хочемо до Росії.

"Зараз вони мені пишуть: дякую, що ви все це розповіли, тому що нам було дуже гидко це бачити. А тепер ми розуміємо, що вони навіть нічого не фотографували", - каже вона.

26 серпня Ганна символічно закінчила цю історію. Вона одягла на Ярослава та його подругу ті самі вишиванки, що й тоді, у травні, вийшла з ними на квітуче жовте поле та ввімкнула камеру - цього разу у режимі відеозапису.

"Ми - українці! Херсон - це Україна, Донбас- це Україна, Крим - це Україна! Буде тобі, враже, як дитина скаже! Перемога за нами!" - говорять на цьому записі ті самі діти, які на білбордах, створених російською пропагандою, закликають Херсон увійти до складу Росії.

Анастасія Платонова, Святослав Хоменко ВВС