Чи їстимуть українці картоплю зі свинцем? Екологи попереджають про шкоду від розірваних снарядів
«Мало того, що вони стирають з лиця Землі Україну, вбивають людей, вони нам ще й довкілля забруднюють», - каже київський еколог Катерина Полянська. Вона разом з командою міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" досліджує вплив воєнних дій на навколишнє середовище у Київській, Чернігівській, Донецькій та Миколаївській областях.
7 жовтня Катерина відвідала Чернігів. Досліджувала вирви орієнтовно від артилерійських мін біля Десни. Вони утворилися ще навесні, коли берег річки був вкритий водою. Їхній діаметр - близько 4 метрів. Еколог взяла проби уламків та грунту, які потім передасть в лабораторію. Так вона досліджує фізичне та хімічне ураження грунтів в результаті розривання снарядів.
«Під фізичним ураженням мається на увазі порушення горизонтів грунту, його матриці. Адже його шари складалися віками, а тут раптом це все піддається потужній енергії вибуху, викидається та перемішується. Грунт – це жива речовина, його верхній шар заселяють тисячі мікроорганізмів. Вибух все це знищує, - розповідає Катерина. - Хімічне ураження грунту – це забруднення речовинами, які є у вибуховій суміші боєприпасу, входять до його складу, наявні в пальному. Зазвичай, це важкі метали, наприклад, свинець, кадмій, цинк. Також дуже токсичне ракетне паливо. Як раз ми зараз їздимо і беремо проби грунтів, щоб визначити ці всі речовини».
Катерина спускалася у кількаметрову вирву на дитячому майданчику в київському парку Шевченка, щоб взяти пробу грунту. Сюди під час масованого обстрілу України 10 жовтня прилетіла ракета. Коли діти повернулися на дитячий майданчик, лазити у вирву стало їхнім улюбленим заняттям. Добре, що її через декілька днів засипали та вирівняли.
«Я би свою дитину туди не пустила. Часто в результаті вибуху розливається ракетне паливо, токсичне для організму. Більше того, під час вибуху виділяються токсичні гази. Ці речовини є шкідливими для здоров’я людини. Тому потрібно, щоб наші військові та рятувальники, які мають справу з наслідками численних вибухів, мали захист для дихальних шляхів. Бо ці всі токсичні речовини, впливають не лише на дихальну систему, але й на нервову, кровоносну, систему внутрішньої секреції», - пояснює еколог.
На сільськогосподарських угіддях України, особливо тих, які розташовані поряд з лінією фронту, поля всіяні сотнями вирв та нерозірваних снарядів. Катерина говорить, що обробляти такі землі та збирання на них врожаю - ризиковано, бо грунт може бути насичений шкідливими елементами. Що робити, аби фермери не годували українців картоплею зі свинцем?
«Поки ми через власні джерела нагадуємо про ризики цього забруднення. Щоб підняти це питання на державному рівні, треба зібрати повний пакет доказів, чим ми зараз займаємося», - пояснює Катерина Полянська.
"На місці розбомблених нафтобаз - тільки знімати грунт"
Від початку війни Росія атакувала більше 350 промислових об’єктів України. В результаті - пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах. Пошкодженні каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони.
«На місці розливу паливно-мастильних речовин нічого не росте. А якщо це місце розбомбленої нафтобази, то дехто з екологів каже, що там тільки треба верхній шар на кілька метрів знімати. Лишати так як є не можна, бо такий грунт буде заражений на довгі роки, нафта законсервує його. Потрібні десятиліття, щоб ці шкідливі речовини там розклалися», - додає Катерина Полянська.
Інший приклад – потрапляння снарядів у крупний гіпермаркет будівельних матеріалів «Епіцентр», як це сталося в Чернігові.Через горіння товарів - фарб, лаків, лінолеуму, великої кількості пластику - окрім забруднення атмофсфери під час пожежі, надалі утворюється токсичний попіл, який розноситься повітрям та потрапляє у воду.
"Джерелами забруднення є також пожежі на підприємствах, складах, у житлових та нежитлових приміщеннях, оскільки вони містять велику кількість пластику та інших предметів, а також азбест, - каже Катерина. - Постало питання й відходів внаслідок воєнних дій.Тони будівельних матеріалів викидаються на смітники, на них йдуть дощі, це все тече забруднює грунти, підземні води. У нас немає спеціальних звалищ для такого типу відходів. Ніхто ж не знав, що прийде РФ і цілі села ляжуть під завалами".
Кінбурнська коса. Росіяни не пускали гасити пожежі, техніку розікрали
Війна завдає шкоди природоохоронним територіям. Як приклад - Кінбурнська коса. Вона окупована росіянами з початку війни. Територію омивають води Чорного моря, Дніпрово-Бузького лиману та Ягорлицької затоки. Тут збереглися цілинні ділянки піщаного степу, реліктові ліси, плавні та водно-болотні угіддя, прісні та солоні озера, солонці та солончаки, природні нерестовища. На ділянці живе 166 видів тварин з Червоної книги, 266 видів птахів. Тепер тут військова база ворога. Косою їздить важка техніка, тут облаштовані вогневі позиції. Екосистемі коси завдано величезної шкоди. Можливо - непоправної.
У Міжнародній благодійній організації "Екологія-Право-Людина" кажуть, що в червні вирували пожежі на більшій частині Кінбурнської коси. Російські військові не пропускали лісову охорону, щоб гасити пожежі. Самі ж розікрали пожежну техніку. А окупаційна влада на Херсонщині теж не намагалася зарадити катастрофі.
"Проте не лише пожежі руйнують природу півострова, - говорить експертка організації "Екологія-Право-Людина" Ірина Бабаніна. - Постійні вибухи й рух важкої техніки пошкоджують ґрунти. Ще до війни природоохоронці били на сполох через вплив джипінгу на делікатні екосистеми піщаних степів, а тепер рослинний покрив нівечать російські «Гради», «Смерчі» та важка гусенична техніка. Під загрозою найбільше в Європі, унікальне поле орхідей біля села Покровка, в якому окупанти облаштували одну зі своїх баз".
Розливи палива, забруднення вибуховими речовинами та важкими металами загрожують ґрунтам, водоймам, підземним водам. Тварини потерпають через стреси, додає Ірина. Через не можуть розмножуватися або взагалі мігрують на інші території. Крім того, неможливо підрахувати, скільки тварин загинуло через обстріли та пожежі.
Кінбурнська коса - один з маси прикладів екоцидів, які зараз годі підрахувати в Україні. Адже доступ українським спеціаліста на окуповані території недоступний, а у звільнених районах ще довго триватиме розмінування. Однак відомо, що станом на вересень понад 320 тисяч гектарів лісу в районах бойових дій та на окупованих теренах були охоплені пожежами. Щонайменше 44% всіх територій природно-заповідного фонду України потрапили під вплив бойових дій або під окупацію.
Hanna Balakyr, позаштатна журналістка VPolshchi