Чому Шольц вагається, чи давати танки Україні. Просте пояснення
Німеччина надасть Україні танки лише після того, як те саме зроблять США, - цю позицію озвучували вже кілька разів.
Канцлер Олаф Шольц опинився під тиском - як міжнародним, так і у себе в країні - щодо поставки німецьких танків "Леопард-2". Або, принаймні, дозволу на їхнє постачання третіми країнами.
Польща та Фінляндія вже заявили про готовність поставити Україні свої "Леопарди", але для цього їм потрібен дозвіл Німеччини, що їх виробляє.
А Берлін все ще обговорює із США офіційну позицію.
Багато хто сподівається, що очікуване оголошення про надання танків пролунає цієї п'ятниці на зустрічі представників України із західними партнерами на американській авіабазі у Рамштайні, що на південному заході Німеччини.
Повідомляють, що канцлер Шольц дасть "зелене світло" на поставку "Леопардів" лише тоді, як президент Байден погодиться надати Україні американські танки "Абрамс".
Власне, на це натякнув і сам канцлер у промові на форумі в Давосі.
Проте провідний безпековий радник Пентагону Колін Каль заявив, що США не готові задовольнити вимоги Києва щодо танків. "Танки "Абрамс" є дуже складним обладнанням. І дорогим. Складним для навчання. А також вони мають газотурбінний двигун", - заявив представник Пентагону.
Водночас джерело у керівництві німецького уряду розповіло ВВС, що повідомлення про глухий кут у переговорах Берліна у Вашингтона є перебільшеними, але вони викликають занепокоєння серед західних союзників України.
Надання Україні західних танків - у достатні кількості - вважають ключем для того, щоб Україна могла перемогти Росію, або щонайменше захистити себе від можливого великого контрнаступу росіян навесні цього року.
Але до цього часу відкрито про надання танків заявила лише Британія. Інші країни - Німеччина, Франція та США - надали чи пообіцяли надати броньовані машини і засоби ППО, а також інше озброєння, тим часом як потреба Києва у танках стає дедалі нагальнішою.
То чому ж канцлер Шольц вагається?
Наразі все свідчить про те, що він дозволить третім країнам постачати Україні "Леопарди". Про це віцеканцлер Роберт Габек заявив ще близько тижня тому.
Але сам пан Шольц про це не заявляв. І його обережність має кілька причин.
Німеччина побоюється - хоча й не так сильно, як у минулому році - ескалації та того, як Путін відреагує на надання Україні наступальної зброї. Багато експертів вважають ці побоювання невиправданими.
По-друге, сама думка про німецькі танки на українській землі, де тіні Другої світової все ще є дуже довгими, не дуже комфортна для Берліна.
Так, канцлер Шольц може говорити про "Zeitenwende" - поворотний момент - у безпековій та військовій політиці після того, як Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Але він також цілком свідомий, що ще менше року тому сама ідея постачання Німеччиною зброї у зону конфлікту була б немислимою.
Getty Images Канцлер постійно стежить за опитуваннями в Німеччині. І, як зазначив один з німецьких урядовців, громадська думка переважно схвально ставиться до того, як голова уряду реагує на війну в Україні (на відміну від його політики в інших сферах).
Нещодавнє опитування, проведене національним мовником, показало, що 41% німців вважають, що Німеччина надає Україні стільки зброї, скільки треба, 26% твердять, що цього забагато, а інші 25% - що цього недостатньо.
Пан Шольц пообіцяв, що Німеччина збільшить свою військову присутність у світі, але роки недофінансування призвели до того, що нині збройні сили країни перебувають у не найкращому стані.
Навіть якщо канцлер і дасть добро на постачання "Леопардів" до України, їхній виробник, Rheinmetall, вже заявив, що модернізація та підготовчі роботи можуть загальмувати відправку першої партії на місяці.
Пан Шольц не хоче йти на ризик і не хоче, аби його сприймали як окремого гравця. Звідси і бажання координувати свої дії із союзниками, передусім США. Саме тому очікувати визначеності до зустрічі у Рамштайні навряд чи варто.
Але така позиція вже викликала занепокоєння та осуд у міжнародних політичних та безпекових колах.
Німеччина, кажуть там, залишається світовим важковаговиком, а тому має нести свою частину військової відповідальності.
Дженні Гілл, BBC News, Берлін