Дайте "залізний купол": чи може Ізраїль підтримати Україну і надати ППО та зброю
Вже кілька місяців Україна намагається отримати військову допомогу від Ізраїлю. Ані критика з боку Володимира Зеленського, ані акції на підтримку України із закликом надати їй системи ППО в самому Ізраїлі не призвели до зміни політики.
Українцям охоче допомагають гуманітаркою, але не зброєю, і до санкцій не приєднуються.
Проте масова ракетна атака Росії 10 жовтня проти українських міст, використання нею іранських дронів-камікадзе викликали бурхливу реакцію в Ізраїлі.
"Я рішуче засуджую російські атаки на цивільне населення Києва та інших міст України", - написав прем'єр Ізраїлю Яїр Лапід у твіттері.
А від ізраїльських соціал-демократів пролунали заклики до уряду надати Україні системи протиповітряної оборони.
"На початку війни Україна просила американців постачати їм "Залізний купол". В Ізраїлі були проти. Настав час відмовитися від цих заперечень. Цього вимагає совість, коли в українських громадян летять іранські снаряди з божевільної забаганки кровожерливого диктатора", - заявила лідерка партії "Мерец" Захава Гальон.
"Не можна відводити очі від важких картин атак проти цивільного населення. Ізраїль зобов'язаний збільшити допомогу громадянам України, яких обстрілюють. Наше серце із народом України", - заявила міністерка транспорту, лідерка партії "Авода" Мейрав Міхаелі.
Сам "Залізний купол", про який згадала Гальон, скоріше є символом ППО Ізраїлю та оборонної індустрії, але Україну він цікавить не найбільше, бо, як пояснював міністр оборони України Олексій Резніков, є неефективним проти крилатих та балістичних ракет.
Втім, Україну цікавлять інші елементи ізраїльської ППО та продукція ізраїльського оборонпрому.
1 листопада відбудуться вибори в ізраїльський Кнесет. На них вирішиться, чи повернеться до влади Беньямін Нетаньяху - експрем'єр, відомий тривалою співпрацею з Путіним, чи залишиться при владі уряд Яїра Лапіда.
Чи зможе Україна домогтися зміни політики Ізраїлю й отримати допомогу системами ППО та іншою зброєю, і чого можна чекати від обох фаворитів передвиборчих перегонів?
Розчарування Зеленського та червоні лінії Ізраїлю
Від початку війни громадські організації та ізраїльський уряд надають Україні велику гуманітарну допомогу - тони медикаментів, польовий шпиталь у Львівській області, який прийняв 6000 пацієнтів, 4 броньовані машини швидкої, десятки тисяч продуктових наборів. Військовим надсилали каски, продуктові набори з нагрівальними елементами.
Наприкінці вересня Ізраїль повідомив про прийняття на лікування 20 важкопоранених українських військових.
Втім, ключове прохання з боку України завжди стосувалося саме поставок озброєнь.
У травні марними виявилися сподівання українців, що відносини Ізраїлю та Росії зіпсуються після скандальних висловлювань міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
Той заявив, що лідер нацистів Адольф Гітлер "мав єврейську кров", і що "найзапекліші антисеміти, як правило, євреї".
Таким чином керівник МЗС Росії виправдовував російське зображення України як "нацистської країни" попри те, що Володимир Зеленський має єврейське походження.
Слова Лаврова викликали хвилю обурення в Ізраїлі, але врешті Путін вибачився за підлеглого у розмові з тодішнім ізраїльським прем'єром Нафталі Беннетом.
Ізраїльське видання Haaretz на початку травня констатувало, що серед політиків в Ізраїлі існує консенсус - постачати Україні зброю чи системи ППО не треба.
Українські керівники таку ситуацію критикують.
У спілкуванні зі студентами та викладачами Єврейського університету в Єрусалимі 23 червня Володимир Зеленський подякував ізраїльтянам за постачання медикаментів, але висловив жаль щодо неприєднання Ізраїлю до санкцій та непостачання зброї.
"Нам хотілось би більше підтримки від вашої влади. На жаль, Ізраїль поки що не долучився до санкцій. Шкода, але за більшістю пунктів необхідної допомоги я не знаю, що сказати про Ізраїль".
У липні в Ізраїлі сформували новий уряд на чолі з центристом Яїром Лапідом, але якихось кардинальних змін не сталося.
Тож у вересні в інтерв'ю французькому виданню Ouest France Зеленський знову розповів про розчарування.
"Я не звинувачую лідерів. Я констатую факти: були дискусії з лідерами Ізраїлю, і це не допомогло Україні. Можна помітити вплив Росії на Ізраїль. Я вважаю Ізраїль незалежною державою. Чому б нам не дати системи протиповітряної оборони?"
В інтерв'ю РБК Україна посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський заявив, що йому "було боляче чути те, що сказав президент Зеленський" і відзначив, що у політиці Ізраїлю щодо війни є червоні лінії.
Він пояснив, що у Ізраїлю є безпекові інтереси в Сирії та щодо Ірану, які вимагають діалогу з росіянами.
"З Росією ми також обговорюємо іранське питання. І будь-який необережний крок з нашого боку може зашкодити цьому діалогу, яка, своєю чергою, завдасть шкоди безпеці Ізраїлю. Жоден уряд Ізраїлю не піде на такий крок", - пояснив Бродський.
Дипломат додав, що "ситуація на Близькому Сході, іранська ядерна загроза, проблема терору, можливість досягнення миру з арабами" цікавлять ізраїльтян все ж більше за війну в Україні.
Щось давали через Польщу?
На думку Бродського, ізраїльтяни надають величезну допомогу Україні в гуманітарній сфері, а слова Зеленського про те, що Ізраїль не надає Україні жодної військової допомоги "не відображають картину цілком".
Невідомо, що саме мав ізраїльський дипломат на увазі.
Офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик та автор популярного в Україні телеграм-каналу про війну Ігаль Левін вважає, що в Україну через Польщу можуть потрапляти деякі оборонні технології.
"Ізраїльські фірми не напряму продають дещо через Польщу та США - системи навігації, зв'язку, контролю, нагляду. Відомо, що були продані антидронні системи в Польщу. Уряд знав, куди насправді підуть ці системи, і нічого не зробив, щоб цьому запобігти", - пояснює він.
Про таку схему продажу повідомляло у вересні видання Times of Israel.
Левін погоджується, що Ізраїлю складно підтримувати Україну прямо, оскільки Росія має зв'язки з Сирією, Іраном та проіранськими угрупованнями.
"Ізраїлю доводиться балансувати, аби не роздраконити Росію. Попри ореол всемогутньої армії Ізраїля ніхто не хоче війни з Іраном, з Хезболою, яка отримала зброю від Ірану", - пояснює він.
Між крапельками
Нейтралітет Ізраїлю по суті відображає суспільні настрої в країні.
Від початку війни в Ізраїлі дійсно проходять великі акції на підтримку України. В найбільшій з них - 26 лютого у Тель-Авіві - за даними поліції взяли участь 17 тисяч людей.
Проросійським активістам вдається збирати на акції лише десятки людей, попри потужний російський інформаційний вплив.
Проте більшість населення країни вважає, що Ізраїлю варто зберігати нейтралітет у війні.
"На проукраїнських акціях були тисячі, було помітно на чиєму боці "російськомовна вулиця" Ізраїлю. Але корінні ізраїльтяни часто ставляться нейтрально. Для них війна в Україні - це так само далеко і не зрозуміло, як війна в Афганістані чи Ємені", - вважає Ігаль Левін.
На його думку, Україна все ж має переваги над Росією в інфопросторі за рахунок зацікавленості політично активних ізраїльтян і позиції ізраїльських ЗМІ, які прямо називають Росію агресором.
Наприкінці серпня Інститут Рафі Сміта та Фонд Фрідріха Еберта провели опитування для Інституту регіональної зовнішньої політики Мітвім. Воно показало, що 53% громадян Ізраїлю (опитували і євреїв, і арабів, з похибкою у 3,5% ) підтримують політику "перебування між крапельками" щодо конфлікту. 28% виступають за надання повної підтримки Україні, і лише 2% - Росії.
Згідно з цим опитуванням, 40% респондентів назвали Росію найважливішою країною для зовнішньої політики Ізраїлю після США (для порівняння Німеччину - 29%, Британію - 24%, Китай - 23%).
Ексдепутатка ізраїльського Кнесету, співробітниця Atlantic Council та ізраїльського Інституту Мітвім Ксенія Свєтлова відзначає, що мала кількість прибічників Росії в країні за підсумками цього опитування її навіть здивувала, бо в Ізраїлі "з усіма наслідками" працює російське телебачення.
"Можливо не всі дали відповідь. Є люди похилого віку, які останні 30 років повністю залежать від російських ЗМІ. Вони абсорбували протягом багатьох років пропаганду, так само як і росіяни. І серед арабського населення є прихильники Росії - хтось член Компартії, хтось вчився в Ленінграді 40 років тому, хтось дивиться RT арабською мовою", - пояснює вона.
Окрім того, з 2014 року з'явилися переселенці з територій, контрольованих "ДНР" та "ЛНР".
"Хоч вони і поїхали від того "чудового життя", яке там почалося, але підтримують Росію, звинувачують Україну, що вона порушила їхній звичний спосіб життя і змусила розмовляти українською".
Водночас на її думку, серед багатьох ізраїльтян є розуміння страждань українців, бажання допомогти та збільшити гуманітарну допомогу.
"Є розуміння, що Ізраїлю в гуманітарному плані можна робити набагато більше. Але у військовому плані є певний острах, що нам Росія може зробити за таку допомогу", - каже Свєтлова.
На її думку, фактор присутності Росії в Сирії та її зв'язків з Іраном, про який сказав посол Бродський, відігравав важливу роль на початку повномасштабного вторгнення.
"Позиції Росії були в Сирії сильніші. Попри повідомлення, що Росії довелося частину установок С-300 вивести, там їх ще вистачає. Росія ще звідти не пішла, але мусила скоротити позиції".
На думку Свєтлової, великий вплив мала дружня до Росії політика урядів Біньяміна Нетаньяху (2009-2021).
"У 2014 році, коли адміністрація Обами вимагала від Нетаньяху засудити анексію Криму, той відмовився це робити. Росії тоді ще не було в Сирії у військовому плані. Обама був розлючений, бо найбільший реципієнт американської військової допомоги відмовився підтримати політику США".
Зміни вже почались?
Ксенія Свєтлова вважає дуже важливою заяву прем'єра Яїра Лапіда із засудження ударів по Україні 10 жовтня.
"Це як революція. Це зовсім не порівняти з тим, що було в перші дні, коли уряд Нафталі Беннета, здавалося, сподівався, що все швидко якось закінчиться. Я розумію, що в Україні чекають не лише слів, але поступово відбувається еволюція ізраїльської зовнішньої політики щодо України та Росії. Росія не тільки втрачає позиції глобально, але й регіонально", - вважає Свєтлова.
На її думку, після заяв з Кремля про можливе використання ядерної зброї ставлення до Путіна в країні змінюється.
"Досі в Ізраїлі громадяни вважали, що Путін раціональний гравець, хоч і диктатор, є якась логіка, яка спрямована на його власне виживання. Застосування ядерної зброї звичайно перебуває за цією межею. І я бачу, як змінюється ставлення ізраїльтян, особливо тих, хто не цікавився Росією. Адже для багатьох це досі щось екзотичне, з горілкою, ікрою та ведмедями".
Але для цих змін потрібен час.
"Це складно після того, як ізраїльтянам протягом багатьох років вселяли думку, що Росія ледве не наш найкращий друг, може не найкращий, але один з них, що це почесно кожні пів року їздити на дачу Путіна в Сочі", - каже Свєтлова.
Водночас виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у Києві Ігор Семиволос зазначає, що в Ізраїлі досі вистачає політиків, які вірять, що Росія може впливати на ситуацію в регіоні та покращити позиції Ізраїлю в регіоні.
"Для Ізраїлю дійсно ключовою є проблема Ірану та Палестини. Є ілюзія, що за допомогою Росії можна розв'язати ці питання", - пояснює він.
На його думку, цьому сприяла політика адміністрації Барака Обами, яка заявила про намір піти з регіону, що зруйнувало впевненість частини ізраїльтян та інших країн регіону у допомозі США.
"Вихід США з Близького Сходу сприймався як виникнення порожнечі, і цю порожнечу доволі швидко заповнила Москва", - нагадує Семиволос.
Тепер, на його думку, Ізраїлю складно відмовитися від співпраці з Росією і відкрито підтримати Україну.
"Ізраїль зараз демонструє готовність стати на бік американців в разі потреби, але оскільки такої потреби поки що немає, ізраїльтяни намагаються проскочити між крапельками в очікуванні найкращих для себе варіантів, і це означає, що вони будуть вичікувати якомога довше", - вважає він.
На його думку, є певні шанси, що закупівля Росією іранських озброєнь зміцнить симпатії до України.
Українська влада звинувачує Іран - найбільш ворожу для Ізраїля країну - в постачанні дронів-камікадзе Росії. Тегеран це заперечує. 11 жовтня Зеленський заявив, що загалом Росія замовила 2400 дронів "Шехід-136".
"У самому Ізраїлі серед експертів, військових та політиків можливо побільшає тих, хто виступає за зближення з Україною. Можливо, виникнуть нові програми співпраці, які дозволять українцям боротися з дронами, а ізраїльтянам допоможуть отримати інформацію про боротьбу з дронами. Але не думаю, що це створить базу для кардинального прориву у відносинах", - вважає Ігор Семиволос.
Що буде після виборів?
1 листопада в Ізраїлі відбудуться дострокові парламентські вибори. Лідер правої партії "Лікуд" Біньямін Нетаньяху, який очолював уряд у 2009-2021 роках, намагається повернутися до влади.
Результати наразі передбачити важко, і в лідера ліберальної партії "Єш Атід" Яїра Лапіда є шанси зберегти владу.
Ще до ударів 10 жовтня посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський заявив, що не очікує змін, якими б не були підсумки виборів.
"Обережно можу припустити, що кардинально позиція Ізраїлю не зміниться щодо війни в Україні. Хто б не прийшов до влади, червоні лінії залишаться на своєму місці", - сказав він РБК-Україна.
Ксенія Свєтлова вважає, що в передвиборчий період Україні не варто очікувати на якісь зміни у політиці Ізраїлю, а після виборів це залежатиме від того, хто сформує уряд.
На її думку, якщо Лапід залишиться прем'єр-міністром, можливість передачі якихось оборонних технологій Україні буде більшою. Особливо якщо внаслідок поразок російської армії в Україні у Сирії зменшиться військова присутність Росії.
"А якщо до влади повернеться Беньямін Нетаньяху, який виставляв свої фотографії з Путіним під час передвиборчої кампанії, то в цьому випадку це повністю виключено", - вважає Ксенія Свєтлова.
Так само не очікує якихось позитивних змін від ймовірного повернення Нетаньяху до влади Ігор Семиволос.
"Є тільки один спосіб для України впливати на ізраїльське суспільство - перетворити українське питання на політичне всередині Ізраїлю, щоб ізраїльські політики могли отримувати від цього голоси, місця в Кнесеті. Тоді політика Ізраїля зміниться", - вважає він.
Водночас Ігаль Левін припускає, що якщо співпраця з Путіним перестане бути корисною для Нетаньяху, він її зречеться.
"Найближчим часом радикальних змін не буде, але буде дедалі більший дрейф в бік України. Нетаньяху дружив з Росією, щоб вона не втручалася, коли Ізраїль завдає ударів по цілях на Близькому Сході. Але для Бібі (Нетаньяху. - Ред.) вчорашні друзі можуть легко перестати бути друзями", - вважає він.
Левін нагадує, що у вересні Україну відвідав один з найближчих соратників Нетаньяху - ексмер Єрусалиму Нір Баркат, який заявив про необхідність підтримки України, хоча і нагадав про безпекові ризики від союзників Росії на Близькому Сході.
"У мирний час ми хотіли б розвивати відносини з усіма. Однак у неспровокованій війні, а це вторгнення у вільну країну, ми повинні бути на боці України", - наголосив Баркат в нещодавньому інтерв'ю.
"Можливо, що Бібі цим візитом соратника натякає, що підтримка України буде можливою", - припускає Ігаль Левін.
Георгій Ерман BBC News Україна