Допомога українцям у Польщі: потреби біженців змінилися
24 лютого минув рік від повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. У Вроцлавському регіональному представництві Європейського парламенту (Дім Європи) відбулася зустріч на тему допомоги Україні. Учасники дискусії пригадали, якою була реакція вроцлавських волонтерів та інституцій, і поміркували про те, які потреби зараз мають українські біженці у Польщі. Питання, які цікавлять біженців змінилися, кажуть експерти, зараз вони хочуть осісти у Польщі на тривалий час.
Рік повномасштабної війни: у Вроцлаві реакція була моментальною
До роковин від повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну у Вроцлавському регіональному представництві Європейського парламенту відбулася зустріч на тему солідарності з Україною та допомоги українським біженцям у Вроцлаві. Подія відбулася за модерації Ірини Ткешелашвілі – грузинської активістки у Польщі, політологині, докторантки Опольського університету.
Арсен Яценко, представник «Фундації Україна», рік тому організував роботу великого складу, в якому збирали допомогу та перевозили її в Україну. Арсен пригадує:
На початку, коли ми маємо стрес, у нас є вибір: боротися, або тікати. Власне багато людей вирішили тоді боротися. Ця війна — не лише війна за території, а також за серця людей. У той момент, коли нам вдалося організувати той склад, я був абсолютно впевнений, що війну за серця ми виграли.
Арсен Яценко пригадує, що перед організацією складу допомоги планував зібрати вісім людей, які могли би допомагати у пакуванні. Натомість у складі зібралося 150 охочих підримати ініціативу.
VPolshchi.pl Пьотр Кашувара, директор та засновник організації UA Future, збирає гуманітарну допомогу для українців. Розповідає, що за час війни зустрів тисячі людей, які своєю допомогою врятували чиєсь життя. Засновник благодійної організації розповідає, що багато хто з українських біженців просто немає куди повертатися, адже їхній дім може бути знищений.
Це потрібно побачити: 140 кілометрів зі Слов'янська до Харкова, біля 300 квадратних кілометрів території – її немає, там не вцілів жоден будинок. Скільки там могло проживати людей – важко порахувати, – ділиться Пьотр Кашувара.
Завжди здається, що допомоги є замало, розмірковує професор Вроцлавського університету Ярослав Сирник. «Вроцлавський університет діяв тоді, коли потрібно було, і у тих компетенціях, в яких міг», — підсумовує рік активної допомоги Україні Ярослав Сирник та розповідає, що у цієї допомоги є два етапи.
Є два етапи цієї діяльності: тут і зараз, і те, що можна зробити більш інституційно. За цей час вдалося засіяти добре зерно. Ми говорили про можливість навчання для європейської відбудови України, можливо стипендійної програми. Вдалося організувати такий проєкт, який буде реалізований незабаром — Центр українсько-польської співпраці при Вроцлавському університеті, — говорить професор Ярослав Сирник.
VPolshchi.pl Потреби біженців змінилися. Тепер хочуть знати, як придбати нерухомість у Польщі
Запити від українських біженців у Польщі на правову допомогу змінилися. Беата Яніковська, представниця Ради з питань рівного ставлення при мерії Вроцлава та фонду «Радники разом», розповідає, що якщо раніше українські біженці мали зрозуміти як зробити номер PESEL, вирішити базові питання з легалізації, знайти тимчасове житло, то зараз питання від українців у Польщі інші.
Ті питання, які ми зараз отримуємо від українців у Вроцлаві, це питання, які стосуються купівлі житла у Вроцлаві, винайму квартири, як уникнути шахрайства. Зараз це вже більш практичні та більш складні поради.
Читайте також: Українці дякують Польщі: «Ми зрозуміли, що сильніші разом»
Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi