Дрони, які б'ють по Москві. Що про них відомо

Міністерство оборони Росії знову заявило, що два дрони збили в Підмосков'ї, а один, "пригнічений засобами радіоелектронної боротьби, втратив управління і зазнав катастрофи на території комплексу нежитлових будівель "Москва-сіті".

Київ не визнає, що організовував ці та інші атаки на Москву, але мало хто серйозно сумнівається, що ці дрони були українськими. На відеозаписі, зробленому під час останнього нальоту, видно обриси безпілотника.

Він зовні нагадує дрон "Бобер", який фігурував в українських соцмережах — на початку травня на нього оголошував збір блогер Ігор Лаченков, а після недільної атаки відомий шоумен і волонтер Сергій Притула опублікував відео, на якому він проходить повз такі дрони, анонсуючи нові удари по російських містах.

Про сам апарат відомо небагато. Судячи з його розмірів та форми, цей безпілотник міг бути спочатку створений для розвідувальних цілей, а потім перероблений у дрон-камікадзе, або його одразу розробляли для завдання ударів у глибині території противника.

У будь-якому випадку, головна властивість такого апарату — здатність пролетіти кілька сотень кілометрів. Дальність польоту "Бобра" невідома, хоча, за чутками, вона може досягати 1000 кілометрів.

Цього цілком достатньо, щоб він долетів від території України, яку контролюють ЗСУ, до Москви.

Досі немає чітких свідчень, звідки запускаються ці дрони, але у будь-якому разі це погані новини для російської влади. Якщо їх запускають через лінію фронту, значить, російська протиповітряна оборона в зоні бойових дій, на території країни і над її столицею не може впоратися з цими апаратами.

Якщо ж запуск проводиться десь у Росії, це означає, що силові відомства не контролюють її територію. Адже такий великий апарат не просто запустити — він досить помітний.

Боротися з такими дронами дуже непросто - вони летять на невеликій висоті, зроблені із застосуванням вуглепластику і досить погано видні на екранах радарів. Крім того, вони часто не залежать від зовнішнього управління і можуть наводитися на заздалегідь закладену в систему координат ціль. При цьому заздалегідь прокладений маршрут до неї може включати маневри для обману ППО.

Найкраще з ними боротися за допомогою швидкострільних зенітних гармат, невеликих ракет або за допомогою РЕБ. Однак і в тому, і в іншому випадку є складнощі. Ракетно-артилерійські зенітні системи мають невеликий радіус дії і тому ними складно "закрити небо" на великій площі.

Для цього потрібно дуже багато таких знарядь. Тому такі системи мають сенс розміщувати якомога ближче до цілі. Однак, якщо така ціль розташована у великому місті, то збитий безпілотник може впасти на житловий будинок.

Можна також спробувати придушити бортову супутникову навігацію безпілотника, але у подібних дронів часто буває дублююча інерційна система навігації, яка не має великої точності, але й не залежить від зовнішнього сигналу.

У вересні минулого року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав статтю, в якій заявив, що єдиний спосіб досягти перелому у війні — це отримати засіб для ураження цілей у глибині території Російської Федерації. За його словами, це потрібно, щоб зробити пов'язані з війною відчуття її громадян "гострішими".

Фактично про це заявив і президент Володимир Зеленський. 30 липня, після першого удару по Москва-Сіті, він сказав: "Поступово війна повертається на територію Росії - до її символічних центрів і військових баз, і це неминучий, природний і абсолютно справедливий процес".

Тому коли дрон, чий би він не був, перетинає межу Москви, він уже фактично виконав своє завдання — навіть якщо почати збивати його ракетами чи гарматами, то над містом підніметься така канонада, що це налякає жителів. Якщо ж такий дрон вдасться вразити засобами РЕБ, він упаде і вибухне.

Павло Аксьонов, ВВС