Trwa ładowanie...
Безкоштовна психологічна допомога людям з України

Фотографа з «Азовсталі» нагородили премією в Польщі. Що варто про нього знати

Він зробив знімки, що облетіли весь світ, а зараз перебуває в російському полоні. Дмитро Козацький з позивним «Орест» отримав спеціальну нагороду премії Grand Press Photo 2022 у Польщі. Розповідаємо, що варто знати про українського фотографа.

Wojna w Ukrainie - sytuacja w zak?adach Azowstalu
This photo released on May 10, 2022 by the Azov regiment shows an injured Ukrainian serviceman inside the Azovstal iron and steel works factory in eastern Mariupol, Ukraine, amid the Russian invasion. (Photo by Dmytro 'Orest' Kozatskyi / various sources / AFP)
DMYTRO 'OREST' KOZATSKYIWojna w Ukrainie - sytuacja w zak?adach Azowstalu This photo released on May 10, 2022 by the Azov regiment shows an injured Ukrainian serviceman inside the Azovstal iron and steel works factory in eastern Mariupol, Ukraine, amid the Russian invasion. (Photo by Dmytro 'Orest' Kozatskyi / various sources / AFP) DMYTRO 'OREST' KOZATSKYIŹródło: EAST_NEWS, fot: DMYTRO 'OREST' KOZATSKYI
d2rq0x6
d2rq0x6

У Польщі спеціальною нагородою на премії Grand Press Photo 2022 відзначили українського фотографа Дмитра Козацького. Це той самий фотограф, що робив знімки з «Азовсталі». Зараз він перебуває в російському полоні, а власне перед виходом з «Азовсталі» Дмитро у своїх соцмережах попросив усіх поширити його знімки та надіслати на різноманітні конкурси та фестивалі, щоб їх побачив світ. «Поки я буду в полоні, залишу вам фото в найкращій якості, відправляйте їх на всі журналістські премії і фотоконкурси, якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі», – написав Дмитро напередодні виходу із заводу.

«Ми віримо, що цей диплом Дмитро отримає особисто під час конкурсу наступного року. Чекаємо його живого та здорового», – сказала Вероніка Міровська, президентка Grand Press Foundation.

Останню публікацію в соцмережах Дмитро Козацький зробив 20 травня. Наступного дня він, як і інші захисники «Азовсталі», вийшов із заводу та потрапив у полон Росії. «Ну от і все. Дякую за прихисток «Азовсталь» – місце моєї смерті і мого життя», – написав Дмитро у своїх соцмережах.

d2rq0x6

Навчався у Польщі

За словами Дмитра Козацького, дев’ять років тому він навчався у Польщі. Він обрав Університет інформаційних технологій та менеджменту у Жешуві. «Я була така рада: син вступив на бюджет та ще й за кордон», – говорить мама Дмитра, Ірина Юрченко, в інтерв’ю MALYN.MEDIA. Проте навчання хлопець покинув раніше, ніж планував. Коли розпочався Євромайдан, він покинув навчання у польському університету та поїхав в Україну, щоб долучитися до протестів. «Не міг бути байдужим. Коли прийшов час повертатися у Польщу, то насилу його вмовила. Але і за кордоном він не сидів на місці, був у волонтерському русі, який допомагав майданівцям», – говорить пані Ірина.

Мріяв стати військкором

Дмитро пригадує, як дев’ять років тому, під час навчання у Польщі, мріяв стати військовим кореспондентом. Він знав, що хоче пов’язати своє життя з військом. «Вечорами я брав великий рюкзак, кидав туди багато книг і бігав на стадіоні, мріяв стати військовим кореспондентом. У той момент і повірити не міг, що це колись може стати реальністю», – написав хлопець у своїх соцмережах.

Можна вважати, що Дмитро реалізував свою мрію — він командир пресслужби «Азову», показував правду про війну в Україні та транслював світу ситуацію на «Азовсталі». Найболючішим своїм репортажем назвав фото поранених побратимів.

Пішов до війська та потрапив до «Азову»

У 2015 році Дмитра призвали на службу в армію до маріупольської частини Національної гвардії. Згодом підписав контракт та потрапив до «Азову». Мама Дмитра розповідає, що йому імпонував «Азов», і хоч туди важко було потрапити, Дмитро вступив до його лав. Спочатку був звязківцем і зрештою став командиром пресслужби полку.

d2rq0x6

Його мотивує мама та мрії про світле майбутнє

Мама Дмитра, Ірина, працює провідницею. Вона працює на евакуаційних потягах та допомагає людям врятуватися з небезпечних зон. У своїх соцмережах Дмитро писав, що вважає свою маму — надзвичайно сильною жінкою. 

«В такий тяжкий час вона тримається і навіть старається підтримувати мене. Не знаю навіть, кому складніше в цій ситуації, дітям, які боряться на Азовсталі, чи батькам, які не можуть ніяк допомогти на відстані», – писав він у соцмережах.

У своїх інтерв’ю Ірина Юрченко розповідала, як кожного ранку намагалася підібрати правильні слова підтримки, писала повідомлення та переписувала їх, аби повідомлення не звучали песимістично.

Дмитро Козацький ділиться вірою у світле майбутнє України. «Моя країна - це сталь, яку мої співгромадяни постійно гартують», – написав він 25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Зробив історичні знімки

На «Азовсталі» Дмитро зробив фотографії, які облетіли світ. Їх публікували світові медіа, а деякі зі знімків потрапляли на обкладинках західних ЗМІ. Фотограф розповідав, що фотосесія поранених військовослужбовців на заводі — одна з найбільш важких в його життів. Говорив, що хоче робити фотографії щасливих людей, і що сподівається, що це була остання така трагічна зйомка.

d2rq0x6

Ірина Юрченко каже, що дуже пишається сином не лише як своїм сином чи військовим, а ще й як фотографом, бо він все зафіксував. «Час пройде, біль притупиться, рани загояться, а ці емоції залишаться в їхніх душах… Завдяки Дімі світ побачить їхні виснажені, але живі тіла, світлі душі та очі, які говорять за них», – коментує Ірина.

Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi

Masz newsa, zdjęcie lub filmik? Prześlij nam przez dziejesie.wp.pl
d2rq0x6
d2rq0x6