"Гарматне м'ясо Донбасу закінчилося" і "Росії це не по кишені". Що про путінську мобілізацію кажуть ЗМІ Азії
Рішення Володимира Путіна про мобілізацію очікувано жорстко засудили країни Заходу, що підтримують Україну. Але намір лідера Кремля призвати до війська сотні тисяч людей та його претензії на українські території, що супроводжуються ядерними погрозами, почали критикувати навіть у країнах, на підтримку яких Москва хотіла б розраховувати у створенні "багатополярного світу".
Свідченням змін у відносинах Росії зі східними країнами експерти назвали недавній саміт Шанхайської організації співробітництва у Самарканді. Під час зустрічі Путін визнав, що Китай має "запитання" щодо війни в Україні, а індійський лідер Нарендра Моді напряму заявив президенту Росії, що "нинішня епоха - не епоха воєн".
Журналісти, які розповідали про саміт ШОС, також зауважили, що Путіну часто доводилося чекати на інших учасників переговорів, тоді як раніше на зустрічі, зазвичай, запізнювався він сам.
Ось, що про останні події в Росії кажуть ЗМІ великих країн Сходу, зокрема, найбільших держав регіону - Китаю та Індії.
Індія
Як зауважує відділ моніторингу ВВС, преса Індії - найбільшого покупця російської зброї та традиційного союзника Москви на світовій арені - приділила новинам про мобілізацію значну увагу.
Редактор одного з провідних індійських телеканалів Republic TV сказав в ефірі, що "Путін не відкидає застосування екстремальних видів зброї" і звинуватив Росію в "ескалації війни".
BBC Ведучий іншого популярного каналу, WION TV, згадав про слова Моді, сказані президенту Росії, і додав: "Здається, Путін хоче закінчити війну, підвищивши ставки. Йому потрібна тільки перемога, і на менше він не згоден".
Експерт ще одного телеканалу новин, NDTV 24x7, описав заяви Путіна як "вивірену ескалацію" і заявив, що Кремль намагається знайти причини для виконання своїх військових завдань.
"Війна стає для Росії серйознішою, тому що її позиція слабшає на тлі запроваджених санкцій", - вважає аналітик популярного хіндімовного каналу Zee News.
Китай
За висновком моніторингу ВВС, найменш критично (порівняно зі своїми сусідами) висловлювалися про мобілізацію й погрози Путіна державні ЗМІ Китаю.
Вони розповідали про плани Кремля провести "часткову мобілізацію" і не приділяли надто багато уваги його погрозам застосувати ядерну зброю.
EPA Така лінія цілком збігається з офіційною політикою Пекіна, який загалом підтримує погляди Москви на світовий устрій та розглядає її дії в Україні у контексті протистояння із Заходом.
Втім, далі усної підтримки така позиція Китаю поки що не йде. Судячи з репортажів журналістів із саміту ШОС, у Самарканді Путін так і не зміг домогтися від китайського лідера підписання контракту про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2", покликаного компенсувати значне скорочення постачання російського газу до Європи.
Розповідаючи про останні рішення Кремля, державний телеканал CCTV наголошує на звинуваченнях Путіна на адресу західних країн, що ті мовляв намагаються послабити й зруйнувати Росію, а також підірвати спроби встановити мир між Москвою і Києвом.
Китайські ЗМІ вважали за краще не помітити прагнення Путіна помахати ядерним кийком, але таблоїд Global Times про нього все ж таки згадав - і при цьому послався на публікацію російського державного агентства "Супутник" про промову Путіна. У ній президент Росії, з-поміж іншого, звинуватив Захід у "ядерному шантажі" і додав: "У випадку загрози територіальній цілісності нашої країни, для захисту Росії та нашого народу ми, безумовно, використаємо всі наявні засоби. Це - не блеф".
Однак навіть у ЗМІ та соціальних мережах Китаю можна знайти критику рішень Путіна.
У середу CCTV процитувало Михайла Подоляка, радника керівника Офісу президента, який назвав мобілізацію визнанням Росією масштабу своїх втрат на полі бою.
EPA У блозі Buyidao на сайті Global Times підкреслюють, що Росія "стикається з дедалі більшим військовим й дипломатичним тиском" - і згадують слова Моді про невчасність війни у світі.
Коментатор державного видання The Paper вбачає у залученні до війни сотень тисяч звичайних росіян "великий політичний ризик". "Російське суспільство цього вочевидь не хоче, не кажучи вже про те, що уряду Росії це не по кишені", - вважає видання.
Оглядач китайського телеканалу Phoenix TV Чжен Хао вважає, що "референдуми" на окупованих Росією територіях є нелегальними і міжнародна спільнота їх не визнає.
Рішення Путіна критикують і в китайських соцмережах, які зазвичай жорстко цензурують.
"Скільки ж триватиме конфлікт між Росією й Україною? - запитує один з користувачів платформи Sina Weibo - китайського аналога твіттера. - Від цього значною мірою залежить, чи витримаємо ми таку інфляцію, [війна] також напряму впливає на фондовий ринок. Дестабілізація не потрібна, все необхідно тримати у розумних рамках".
Деякі коментатори висловили побоювання, що протистояння Росії з Україною може набути нових, значно небезпечніших форм. Колишній головний редактор газети Global Times Ху Сі Цзінь написав на сайті Guancha, що якщо війна стане ядерною, "відкриється скринька Пандори, і наслідки будуть неймовірними".
Центральна Азія
Політичні аналітики у країнах Центральної Азії йдуть у своїй критиці дій Кремля значно далі.
"Для Росії гастарбайтери - дуже зручний інструмент, - написав у своєму телеграм-каналі узбецький політолог Камоліддін Раббімов. - Життя заробітчан для Росії нічого не вартують. Навіть якщо загинуть тисячі гастарбайтерів, Росія радітиме, якщо вони вб'ють українців".
Відомий узбецький економіст Юлій Юсупов висловився ще жорсткіше. "Гарматне м'ясо з шахтарів і трактористів Донбасу закінчилося. Тепер на забій підуть "прості росіяни", - написав він.
Популярний киргизький вебсайт Kloop публікує думку юриста Бексултана Осмонова, який рекомендує громадянам Киргизстану, що також мають російські паспорти, якнайшвидше повертатися на батьківщину, щоб уникнути мобілізації.
Інша юристка, Фатіма Якупбаєва, зазначає, що, за законами Киргизстану, "участь киргизького громадянина у збройних конфліктах чи бойових діях на території іноземної держави може стати підставою для втрати громадянства".
Туреччина
У зв'язку з повідомленнями про мобілізацію коментатори в Туреччині звертають увагу на те, що останнім часом все більше людей приїздить до цієї країни та сусідньої Вірменії з "квитком в один кінець".
Reuters Повідомлення про те, що на Туреччину чекає нова хвиля мігрантів з Росії, викликали жваву дискусію в соцмережах. Багато місцевих цим вочевидь незадоволені - при тому, що турецька громадська думка і так значною мірою налаштована проти мігрантів.
"Країна перетворилася на гуртовий склад мігрантів", - скаржиться один з користувачів популярної дискусійної платформи Eksi Sozluk.
"Коли "Талібан" бере владу в Афганістані, їхні військові їдуть сюди. Росія починає війну - і біженці їдуть сюди. Починається громадянська війна в Сирії - і ті, хто не хоче воювати, теж опиняються тут", - обурюється ще один користувач.
Деякі місцеві жителі невдоволені тим, що міграція сприяє зростанню цін: серпнева інфляція у країні перевищила 80%. "[Дорожчають] оренда, їжа, одяг, канцелярські товари, школи, лікарні, пошта. Скрізь черги, скрізь натовп. Скоро ціни, напевно, знову зростуть", - побоюється інший користувач Eksi Sozluk.