Генерал Скшипчак: "Не варто вплутуватися в українські проблеми"

Українськими ЗМІ проходить хвиля публікацій про нові правила призову на військову службу. Вони пишуть про оприлюднену кілька днів тому постанову міністра оборони, яка дозволяє призвати на військову службу людей з обмеженою фізичною працездатністю, тих, хто хворів на туберкульоз, безсимптомних носіїв ВІЛ, а також людей із «легкими, короткочасними» симптомами психічних розладів.

Довелося обмежити перелік захворювань, які не дають права служити в армії, оскільки раніше приписування призовнику незначної хвороби було шлюзом до ухилення від служби. Також українські політики намагаються залагодити скандал, коли призовники платили від 5 до 15 тисяч доларів хабара у призовних пунктах і втікали на Захід з фальшивими документами.

За даними агентства УНІАН, популярним способом втечі від армії було отримання військовозобов'язаним довідки про наявність у нього однієї нирки. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив про розкриття та оприлюднення імен лікарів-шахраїв, які видавали фальшиві довідки про непридатність до служби в армії українським чоловікам.

ЗМІ також оцінюють, що українські чоловіки, які ухиляються від мобілізації, в тому числі ті, що виїхали за кордон, можуть понести покарання за положенням про використання фальшивих документів. Влада також нагадує, що за нелегальний перетин кордону передбачається покарання.

Генерал Скшипчак: Україна стікає кров'ю, їм потрібна нова мобілізація

– Якщо Україна заявляє, що за день наступу вони вбили 500 росіян, то самі, напевно, втратили 1500 солдатів. Про це не говорять, але лише пропагандою війну не виграєш. З травня їхня армія стікає кров'ю. Тому вони стикаються з необхідністю оголосити нову хвилю призову, – коментує в інтерв’ю Wirtualna Polska генерал Вальдемар Скшипчак, колишній командувач сухопутними військами в Польщі, нині аналітик подій війни в Україні.

Генерал пояснює, Україна, як країна з меншими людськими резервами, ніж Росія, з 12 мільйонами чоловіків строкової служби, повинна мобілізувати кого може. За його оцінками, наразі через українську військову систему пройшло близько мільйона чоловіків.

– Під час оборони країни та наступу, що триває, людські резерви були вичерпані. Українці повинні діяти, інакше навесні не буде кому визволяти країну. Це проблема не менш важлива, ніж постачання військової техніки із Заходу. Їм доводиться готувати кілька екіпажів для кожного поставленого танка, а піхотні частини все ще потребують новобранців, продовжує генерал Вальдемар Скшипчак.

У Польщі українців ловитимуть і відправлятимуть на фронт?

У понеділок газета Rzeczpospolita повідомила, що Польща та інші країни ЄС можуть бути завалені українськими запитами про екстрадицію чоловіків, які покинули країну завдяки хабарам. Автори публікації наводять дані Прикордонної служби, що близько 80 тис Українські чоловіки призовного віку в’їхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. Деякі українські політики – наприклад, Давід Арахамія – припускають, що українські правоохоронці вимагатимуть видачі призовників, які нелегально покинули Україну.

У свою чергу інсп. Речник головного управління Національної поліції Маріуш Цярка підтвердив виданню, що в Польщі можуть бути затримані особи, яких переслідує українська прокуратура. Пізніше за рішенням суду їх повертають до сусідньої країни.

В Україні тема втікачів від служби в армії підігріває громадську думку вже багато тижнів, але питання їхнього примусового повернення викликає в суспільстві та політикумі суперечливі думки. Інформаційний сервіс "Факти" зазначає, що наразі жодних покарань за вихід із воєнного стану не введено.

– Розроблено кілька законопроектів, які вводять відповідальність за неповернення чоловіків в Україну. Змусити їх повернутися справді було б порушенням Конституції, але також порушенням логіки. Адже приплив коштів в Україну від українських працівників починає перевищувати надходження від експорту, прокоментував українському сервісу "Факти" юрист Ростислав Кравець.

– Закон також не передбачає примусової мобілізації у разі повернення людини, яка до війни була за кордоном, – резюмував юрист.

Наприкінці 2022 року український уряд ухвалив розпорядження, яке зобов’язує дипломатичні установи вести облік призовників, які проживають на території певної країни. «Цими положеннями встановлено, що чоловіки, які досягли призовного віку, зобов’язані з’явитися на військову службу в дипломатичні установи», – пояснюють українські ЗМІ.

У порадах (адресованих українцям, які проживають у Польщі) наголошується, що посольства та консульства «наразі не уповноважені виписувати повісток українським мігрантам». – Як виглядатиме мобілізація людей, які перебувають за кордоном, поки невідомо. Це буде дуже цікаво, - резюмував Кравець.

Генерал Скшипчак: не варто вплутуватися в українські проблеми

– Я не можу уявити собі, що польська поліція на вимогу української влади організовувала в Польщі обшуки чи навіть облави на ухилянтів. Це викликало б величезні негативні емоції з обох сторін, - коментує генерал Скшипчак. Водночас він наголошує, що потенційні 80 тис чоловіки – це «значна сила», еквівалент 12 бригад, які вкрай потрібні українській армії».

– Я застерігаю від втягування нашої країни в ці українські суперечки. Будь-яким реакціям мають передувати домовленості з багатьма країнами ЄС, які прийняли українських біженців, додав військовий.

Єврокомісар із внутрішніх справ ЄС Ільва Йоханссон заявила у червні, що українські чоловіки, які зараз проживають у Європі, де отримали захист, не загрожені примусовою депортацією. "ЄС не буде депортувати нікого проти їхньої волі", - сказала вона.

Томаш Молга, журналіст Wirtualna Polska

Переклад - Мар'ян Савчишин