"Грузію хочуть втопити в російському болоті". Чому люди вийшли на протест у Тбілісі?
У Тбілісі пройшла неспокійна ніч. У столиці Грузії поліція застосувала сльозогінний газ та водомети для розгону людей, які вийшли на протести проти скандального закону про "іноземних агентів". У МВС заявили, що акція "набула насильницького характеру".
На кадрах, яке показало грузинське телебачення, видно, як натовп перекриває проспект Руставелі, а поліція використовує водомети. Протестувальники тримають в руках прапори Грузії та ЄС.
Зіткнення продовжувалися до глибокої ночі, пізніше поліція відтіснила протестувальників від будівлі парламенту.
У заяві МВС Грузії повідомляється, що як серед поліцейських, так і серед маніфестантів є постраждалі, їхню кількість не уточнюють. Поліція також затримала поки що невідому кількість протестувальників - за даними телеканалу Mtavari, таких людей - десятки.
У МВС Грузії заявили, що "учасники акції намагалися заблокувати один із входів у парламент, мали місце акти насильства щодо співробітників міністерства". Опозиція стверджує, що протест був мирним.
Reuters Акція протесту біля парламенту почалася після того, як в першому читанні прийняли скандальний законопроєкт, подібний до російського закону про "іноземних агентів".
Увечері 7 березня, за повідомленнями грузинських ЗМІ, в коридорах парламенту були "шум та словесна перепалка". Опозиційні депутати вимагали зустрічі з головою Шалвою Папуашвілі.
"Агенти іноземного впливу".
Законопроєкт, який ініціювали депутати руху "Сила народу", передбачає створення реєстру "агентів іноземного впливу". Такими "агентами" стануть некомерційні організації та ЗМІ, понад 20% річного доходу яких становить закордонне фінансування. Це не торкнеться організацій, заснованих адміністративними органами, а також спортивних федерацій.
Зареєстровані як агенти організації повинні будуть щорічно подавати фінансову декларацію. Тим, хто спробує ухилитися від реєстрації як "агент" чи не подасть декларацію, загрожуватиме штраф у 25 тисяч ларі (близько 9,5 тисяч доларів).
Міністерство юстиції для виявлення "агентів іноземного впливу" та перевірки виконання закону отримає право проводити моніторинг, а чиновник, уповноважений за моніторинг, - добувати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.
Reuters "Прийняття даного закону значно підвищить якість поінформованості суспільства, що допоможе людям прийняти правильне рішення", - заявив перед внесенням законопроєкту в парламент депутат Гурам Мачарашвілі. Він запевняє, що законопроєкт в основному скопійований з американського закону FARA та допрацьований з урахуванням "кращих практик" демократичних країн.
Однак журналісти вважають ціллю законопроєкту маргіналізацію і дискредитацію громадянського суспільства та незалежних ЗМІ та бояться повторення в Грузії російського сценарію, де подібний закон прийняли ще в 2012 році, а потім поступово робили жорсткішим.
Зараз у Росії є декілька реєстрів "іноземних агентів". Російська влада вважає "іноземними агентами" сотні людей та десятки незалежних ЗМІ на кшталт "Медузи".
Люди і компанії, яких визнали "іноземними агентами", зобов'язані повідомляти про свій статус перед кожною своєю публікацією, навіть якщо це пост в соцмережі. За порушення загрожують штрафи.
Згодом це правило трохи послабили, але "іноземні агенти" в Росії зіштовхуються з багатьма іншими перешкодами - зокрема, вони не можуть працювати на державній службі, бути членами виборчих комісій, виступати організаторами публічних заходів і мають обмежений доступ до державного фінансування, що підштовхує багато організацій чи фондів до закриття.
Президентка підтримала протестувальників, але чи цього досить?
Грузинська опозиція вважає, що за законопроєктом стоїть правляча партія "Грузинська мрія"
"Вони не збираються інтегрувати країну в Європу, вони збираються утопити Грузію в російському болоті", - сказав, коментуючи законопроєкт, депутат від опозиційної партії "Стратегія Агмашенебелі" Паата Манджгаладзе.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебуває з офіційний візитом в США, звернулася до протестувальників на проспекті Руставелі на фоні Статуї свободи в Нью-Йорку зі словами підтримки.
"Я говорила з першого дня, що накладу вето на цей закон, і я накладу! Обговорювати його подробиці не вважаю за потрібне, мене не хвилює його подібність з якимось старим американським законом, який, як ми добре знаємо, служить зовсім іншим цілям", - заявила Зурабішвілі.
Повноваження президента Грузії сильно обмежені, і в будь-якому випадку в правлячої партії досить голосів у парламентів, щоб здолати президентське вето.
Reuters Посольство США в Тбілісі назвало сьогоднішній день "чорним днем для грузинської демократії".
Законопроєкт можуть змінити під час слухань у парламенті, але, на думку правозахисників та опозиціонерів, не лише прийняття, а й навіть обговорення подібної ініціативи в парламенті кидає тінь на задекларований офіційно, в тому числі на рівні конституції, курс на європейську інтеграцію Грузії.