Jerry Heil: Мене надихають сучасні технології

Редакція VPolshchi порозмовляла з учасницею концерту - українською зіркою Jerry Heil.

Marian Savchyshyn, редактор VPolshchi:

Привіт, Яно, ми раді вітати Тебе в Варшаві. Які в Тебе враження від концерту, чи раніше Тобі вже доводилося виступати в Польщі?

Яна Шемаєва: Вітаю редакцію та читачів і дякую за запрошення.

У Польщі мені доводилося виступати неодноразово. Хочу зауважити, що це вже було після того, як почалася війна в Україні. Хоча й раніше планувались концерти, проте через карантин вони постійно відтерміновувалися.

З початком війни до Польщі прибуло найбільше наших громадян, бо тут справді відчувається велика підтримка, а самі поляки стали для нас рідними. Тому більшість концертів, у яких мені доводилось брати участь, були на підтримку України та проводилися саме в Польщі.

Із командою «Доброго вечора! Ми з України» нам вдалося зібрати перші декілька мільйонів доларів допомоги Україні. А ще на концерті з польськими зірками в Лодзі було зібрано півтора мільйона доларів. На концерті «Слава Україні» у Варшаві - рекордні десять мільйонів доларів.

Враження неймовірні! Вони надихають не зупинятися на досягнутому і робити ще більше для рідної України.

Як Ти переживаєш війну? Чи змінилося Твоє життя з її початком?

Яна Шемаєва: Після 24 лютого 2022 року моє життя не просто змінилося, це навіть схоже на початок нового життя в новій реальності.

Я відірвана від дому, і вже кілька місяців немаю змоги обійняти моїх рідних.

Протягом цього часу я постійно несу службу. Своїми піснями, майже щоденними концертами, спілкуванням з українцями я допомагаю нам усім не впасти духом. І це власне те, що нас усіх об’єднує та наближає час перемоги. Адже творчість - це своєрідна певна «духовна кров».

Історично так склалося, що почуття гумору та наші пісні, котрих в українській фольклорній спадщині є близько пів мільйона, живлять та підтримують нас. Це наша культура і наша сила. І я - як сучасна представниця - також займаюся її творенням і щаслива тим, що можу популяризувати духовну спадщину свого народу. А ще більше радію, що моя творчість торкається людських сердець. Це дає мені сили прокидатися зранку та творити.

Як Тобі вдається перемагати стрес? Чи маєш якісь власні перевірені методи?

Яна Шемаєва: Та ніяк не вдається, не можу в цьому собі зарадити. На жаль, я так само, як і ми всі в цій ситуації постійно хвилююся, тому це відображається на моєму здоров‘ї та самопочутті. Але я стараюсь не зосереджуватися тільки на негативі й відволікатися. Найкраще в цьому мені допомагає моя праця та люди. Ось, наприклад, у проєкті «Доброго вечора!Ми з України» об’єдналися надталановиті люди: Олена Кравець, Діма Монатік, Сергій Бабкін, Аліна Паш та інші, вони всі дуже різні, але змогли сформувати одну команду. Своєю любов’ю до України та всього людства вони позитивними вібраціями показують, яким повинен бути світ, як насправді люди маютт в ньому співіснувати, підтримуючи та надихаючи одні одних. Саме в цьому і полягає моя місія - підтримувати український народ, Українське Військо, українських жінок та дітей. І коли ти розумієш, що це є справжня цінність, то на переживання від стресу не залишається часу.

Хто або що Тебе надихає в житті, що допомагає творити та рухатись далі?

Яна Шемаєва: Мене надихають сучасні технології. Мені дуже подобається, що Україна перетворюється на ІТ-державу. Ми зуміли зберегти наші давні традиції, я навіть сказала б - древні, і разом з тим ми переходимо в нову еру - в еру світових наукових і технологічних звершень. Та ми не лише спостерігаємо за ними, а й спільно їх здійснюємо.

У Європі часто дивуються, коли я розповідаю, що в Україні вже певний час функціонує електронний паспорт. Для багатьох європейців це суперноваторство. І якщо українці часом не задоволені збоями в роботі сервісу «Дія», то потрібно пам’ятати, що в інших європейських країнах схожого сервісу взагалі не існує. І про це варто розповідати.

Також я би хотіла, щоб українські музиканти робили свої перші кроки в сучасних технологіях.

Зараз я працюю над своїм першим треком у форматі NFT, бо вважаю, що музика має значно вищу цінність, аніж та, котру їй надають музичні платформи. Продаючи зараз трек «Putin go home» я сподіваюся, що ця пісня стане саунд-треком до якогось важливого фільму про історію нашої перемоги. А виручені кошти зможу скерувати у фонди, котрі займатимуться відновленням знищеної інфраструктури та відбудовою зруйнованих об’єктів культурної та історичної спадщини України.

Ось такою може бути сила музики. І я хочу бути причетною до цього.

Розкажеш нашим читачам детальніше про цей NFT проєкт?

Яна Шемаєва: Виїжджаючи з України за кордон для участі в різних благодійних проєктах та концертних турах підтримки, я написала пісню «Putin go home», котра стала відображенням моєї туги за рідною домівкою.

І вже тоді я розуміла, що ця туга в мені лише розростатиметься. Хочу завдяки NFT токенам допомогти зібрати кошти на відбудову України після перемоги.

Сучасні технології можуть дозволити нам мобілізувати ще більші ресурси підтримки.

Вірю, що об’єднання всіх українців та піднесення духом дозволить нам швидше прогнати зло з нашої землі.

Це чудово! Чи був у Тебе досвід волонтерської або гуманітарної діяльності?

Яна Шемаєва: Створивши пісню «Putin go home" я сконтактувала з фондом "I am not Alone", котрий зараз допомагає внутрішньо переміщеним українцям на Заході України та тим, хто не мав змоги евакуюватися з Півночі та Сході. Зараз ми працюємо над «Місією на Марс», саме таку назву носить село в Чернігівській області, де проживає 5 людей. Такою назвою місії прагну звернути увагу Ілона Маска на те, що зараз Марс - це теж Україна і сюди варто готувати відправлення місій.

Адже українці - землероби, на відміну від росіян-кочівників. І мені би дуже хотілося, щоб українці повернулися до своїх домівок, на рідну землю, щоб наші села знову ожили і стали осередками культурного життя.

Коли Ти вперше усвідомила, що хочеш співати і творити музику?

Яна Шемаєва: Уперше це усвідомили собі мої батьки, адже коли мені було тільки 2 роки, я пробувала підспівувати телевізору.

Мама розповідала, що це була українська пісня «Там у вишневому саду». Ось так через усе життя я несу її у своєму серці. Вона особлива для мене, бо є першою моєю піснею. На усіх святах, починаючи з раннього дитинства, мене просили її співати. Вдома чи в гостях - завжди співала її сидячи в голові святкового столу.

З трьох років мене записали до музичної школи. Мої батьки були досить наполегливими в цій справі. Досі стоять вдома дві великі музичні колонки, котрі мені подарував батько, щоб я могла їздити з ними на концерти. Мама тоді плакала, бо батько їх придбав за останні гроші. Він завжди в мене вірив і вірить зараз.

У мене в Україні є інструмент, на якому я завжди пишу музику. Це синтезатор Yamaha, його подарували мені батьки на 8 Березня ще 13 років тому.

Усі мої хіти і не лише мої, а також ті, котрі я створила для Злати Огнєвич та Вови Дантеса, були створені на ньому.

До речі, текст до української пісні Віри Брежнєвої «Неадекват» також був написаний мною.

Чи поділишся своїми планами на майбутнє?

Яна Шемаєва: Я хочу донести до всього світу, що українці вміють та здатні творити чудову музику, що це наша натуральна спадкова здатність.

Коли декілька років тому я прочитала книгу про шведську музичну касту, котра керує сучасним світом популярної музики, то зрозуміла, що українці також здатні посісти визначне місце в цьому світі.

Автор звертає увагу, що шведський гімн звучить наче поп-пісня. Але ж ми з вами добре знаємо, як звучить український Гімн. Це крилата пісня душі, котра розгортається, коли ти чуєш цю мелодію. І наш національний Гімн, і наші народні пісні цілком заслуговують на те, щоб бути почутими у світі. Саме тому мені так подобається об’єднувати народну мелодику та сучасні ритми, українські та англійські тексти.

Я обожнюю завдяки аранжуванню надавати народним пісням нової актуальності. І власне це ввійде до мого нового доробку, котрий я планую показати світові.

Я почала з пісні «Putin go home" і продовжуватиму творити пісні англійською мовою, але з українським бекграундом.

Я мрію, щоб про українську культуру дізналася якомога більша кількість людей у світі, адже нам, українцям, є чим здивувати світ.

Що Ти побажала б українцям, які живуть у Польщі?

Яна Шемаєва: Я хочу висловити їм свою щиру підтримку та величезну подяку.

Я усвідомлюю, через які жахіття довелося їм пройти і як багато вони тепер роблять для підтримки України. Кожен із нас зараз сьогодні - на своєму фронті: хтось волонтерить, хтось допомагає в евакуації жінок та дітей, хтось підтримує фінансово або залучає до підтримки інших. Ми всі сьогодні - воїни, і ми обов’язково виграємо цю війну!

Я хочу попросити кожного українця демонструвати сьогодні не лише велич історії та багатство нашої культури, а й красу нашої мови. Мови, яка нас об’єднує та є інструментом і знаряддям нашої боротьби з ворогом. В ще я хочу українців попросити знайомити поляків з красою української мови. Адже наша мова є однією з наймилозвучніших мов у світі.

Починайте з простих фраз, нехай це будуть фрази з пісень, як наприклад: «Геть з України москаль некрасивий».

Дякуємо, Яно, за щиру розмову. Бажаємо натхнення на звершення нових творчих дебютів. І до зустрічі в Польщі!

Marian Savchyshyn, редактор VPolshchi