Керовані авіабомби. Як їх застосовують Україна та Росія та чим вони небезпечні
Україна та Росія останнім часом почали застосовувати на фронті високоточні керовані авіаційні бомби.
ЗСУ почали отримувати зі США комплекти JDAM ще взимку, Росія також змогла налагодити виробництво свого аналога цього боєприпасу. Застосовувати на фронті росіяни їх почали в березні.
Речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів у коментарі ВВС News Україна, що Росія почала активно використовувати керовані авіабомби зокрема і тому, що в неї закінчуються запаси ракет.
За його словами, росіяни щодня випускають з літаків близько 20 авіабомб по значній частині України - Сумській, Чернігівській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Випадковий удар Росією по своєму місту Бєлгород також міг статись керованою авіабомбою, адже запуски йдуть з того району.
"Атаки є щодня, тактичною авіацією з керованими авіабомбами, масою 500 кг кожна. Це бомби з "крилами" і GPS-навігацією, які летять на відстань 70 км. При цьому літаки, які їх запускають, не входять у зону враження нашої ППО. Росіяни намагаються влучати в цілі, їм це погано вдається, тому бомби падають у прифронтову зону, на житлові будинки", - каже Юрій Ігнат.
JDAM, які має Україна, розшифровується як Joint Direct Attack Munition. Це комплект керованого оперення, який монтують на звичайну бомбу й таким чином перетворюють її на високоточну. JDAM використовує систему GPS для точного наведення на ціль.
Модернізована версія цього пристрою - JDAM ER - має ще й складані крила, які дозволяють скидати бомбу за десятки кілометрів від цілі. Ці комплекти JDAM для авіабомб в Україні зуміли пристосувати до радянських літаків.
Getty Images Російський аналог JDAM ER - комплект КМПК (керована з модулем планування та корекції). КМПК також використовує крила для збільшення дистанції скидання.
По-перше, це дозволяє літаку скидати бомбу, не заходячи до зони протиповітряної оборони супротивника. По-друге, таку бомбу дуже важко збити. Це здається дивним, адже бомба летить на дозвуковій швидкості та її добре видно на радарі.
Проте, як пояснив військовий експерт Ілля Крамник, ракета-перехоплювач вражає об'єкт, що летить, хмарою шрапнелі. У випадку з літаком це дуже ефективно, адже його оболонка дуже тонка, а всередині багато вразливих вузлів, кожен із яких критично важливий.
Бомба ж, по-перше, набагато менша, у неї немає складних механізмів і пілота, які важливі для польоту, а також вона зроблена з високоміцної сталі, і зруйнувати її шрапнеллю важко. Бомбу може збити ракета PAC-3 комплексу Patriot, яка вражає ціль, таранячи її.
Але це дуже дорога ціна - комплект КМПК коштує набагато дешевше, ніж запуск навіть однієї ракети ППО, а стріляють по цілі, зазвичай, двома. Але є й інші засоби боротьби з такими керованими бомбами.
Україна просить західні країни передати їй винищувачі F-16, які можуть використовувати ракети AMRAAM AIM-120. Деякі варіанти ракети можуть вражати літаки на відстані 180 кілометрів. Тоді російські літаки опиняться у зоні ураження таких ракет до скидання бомб. У такому випадку росіяни не зможуть кошмарити цими бомбами прифронтові міста та села України.
ЗСУ намагаються адаптувати свої старі МіГ-29 для пуску таких ракет, які їм постачають США, але зробити це дуже важко, оскільки для застосування такої складної зброї потрібно налагодити обмін інформацією між старим радянським літаком та американською ракетою.
ЗСУ навчилися запускати з МіГ-29 ракети AGM-88 HARM. У березні українці почали застосовувати JDAM-ER. Тобто українські літаки можуть використати й такі боєприпаси. Але це не означає, що МіГ-29 та Су-27 легко пристосувати для пусків AMRAAM.
Як передає видання Politico з посиланням на інформацію з витоку документів Пентагону, з JDAM в Україні є проблеми - ці боєприпаси не завжди спрацьовують, а також уразливі для систем радіоелектронної боротьби. Цю інформацію не можна підтвердити.
Україна також почала отримувати боєприпаси GLSDB - високоточні бомби із ракетними двигунами, які запускають із землі. Міноборони Росії стверджує, що спромоглося перехопити один такий боєприпас, але про якісь проблеми з їхнім застосуванням у відкритих джерелах не повідомляють.