Ні російської мови, ні росіян. Як війна в Україні посилила національні настрої в Латвії
Напередодні річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну журналістка з Квебеку Пол Робітай дослідила, як агресія Москви змінила життя людей і крихкий політичний та етнічний баланс у деяких пострадянських країнах.
Журналістка відвідала Латвію й поділилась своїми враженнями у статті для канадського видання National Post.
Вона пише, що з початком війни в Україні всі в Латвії дуже сильно усвідомили крихкість свого життя.
У Ризі війна відчувається дуже близько і безпосередньо. Кордони Росії й Білорусі розташовані лише за кілька годин їзди автівкою. І попри присутність солдатів НАТО на території Латвії і її членство у Європейському Союзі, латиші знають, як легко Росія може поглинути їхню крихітну країну й позбавити їх політичних свобод.
Латиський уряд надає Україні максимальну збройну й гуманітарну підтримку.
"У перерахунку на душу населення ми, напевно, держава, яка надає найбільше зброї Україні, щоб вони могли битися і за нас", — каже Ніл Муйжнієкс, латвійський політолог, комісар Ради Європи з прав людини.
Його також турбує етнічна напруга, що загострилася в Латвії через російську агресію в Україні.
"Коли мої 90-річні батьки дивляться новини, коли вони бачать жахи війни в Україні, братські могили, зруйновані будинки, вони знову бачать радянських окупантів, — каже Ніл. - Вони пам'ятають про нашу культуру, зведену до фольклорної складової, про десятки тисяч невинних людей, відправлених до ГУЛАГу, про Другу світову війну, що знищила наш народ. Ці травми переслідують усіх латишів".
На цій емоційній хвилі політичний дискурс етнічних латишів демонструє очевидну відсутність толерантності до російськомовної меншини, яка не хоче інтегруватися навіть після 30 років незалежності Латвії, пише видання.
"Нюансів більше немає, — каже Нільс Муйжнієкс. З російського боку проникає путінська пропаганда. Опитування, проведене минулого літа, показало, що 25% російськомовних виступили проти війни, 25% підтримали її й 50% не визначилися".
"Те, що зробив Путін, дуже добре зіграло на руку націоналістам", - нарікає Борис Цилевич, лідер російськомовної громади та колишній депутат латвійського парламенту.
З початку війни в Україні в Латвії порушили понад 30 кримінальних проваджень, пов'язаних з розпалюванням ненависті та підтримкою агресії РФ.
Латиський сейм ухвалив закон, що забороняє викладання російської мови у всіх школах, у тому числі як другої мови. Урядові сайти тепер доступні лише латиською мовою. З червня заборонені всі телеканали російського походження.
Ці заходи вважають настільки жорсткими, що навіть їхні прихильники зізнаються, що почуваються незручно. Мартін Бондарс, донедавна член Сейму, зізнається: "Я особисто проти цих законів, але я і моя партія голосували за них, тому що громадський тиск був просто шалений".
"Путін знищив права російськомовних меншин, маніпулюючи цим питанням заради геополітичної експансії", — робить висновок Ніл Муйжнієкс.
Нещодавно єдиний російський незалежний телеканал "Дождь" позбавили ліцензії за звинуваченням у демонстрації матеріалів, які симпатизують вторгненню Москви в Україну.
Незабаром після вторгнення латвійський уряд закрив свої кордони для російських громадян, зокрема для молоді, що тікала з РФ від мобілізації. Єдині винятки: російські дисиденти та незалежні журналісти.
National Post пише, що раніше в Латвії терпіли символи Радянського Союзу, але сьогодні вони нагадують про путінську агресію. У серпні минулого року в Латвії знесли пам'ятник солдатам радянської армії.
"Російське вторгнення в Україну відроджує два абсолютно різні сприйняття історії. Для багатьох це продовження Другої світової війни. Для російськомовних пам'ятки перемоги - це символи їхніх батьків, бабусь і дідусів, які звільняли країну від нацистів. Для етнічних латишів радянське визволення - це початок жахливої окупації", - каже Борис Цилевич.
"У контексті цієї безглуздої війни я не маю морального права протестувати проти цих антиросійських заходів", — каже Ігор Губенко, 37-річний професор філософії Ризького університету, який виріс у суто російськомовному середовищі.
Молоде покоління російськомовних тепер вільно говорить латиською. Молодь значно більше приваблюють Берлін і Париж, ніж Москва, зазначає National Post.
Як і Ігор Губенко, Борис Цилевич не відчуває зв'язку з Росією. "Я ніколи там не жив. Я не громадянин Росії. Я російськомовний латиш, європеєць".
BBC 1989 року лише п'ята частина російськомовного населення Латвії говорила латиською. У 2022 році латиською мовою не говорять лише 22% російської громади.
"Це далеко не ідеально, але все ж таки величезний прогрес, - переконаний Ніл Муйжнієкс. - І ми не можемо дозволити собі це втратити".
"Путін - найбільший русофоб з тих, що коли-небудь існували", - резюмує Борис Цилевич, який все життя боровся за права російськомовних в Латвії.