Нобелівську премію миру присудили українським, російським та білоруським правозахисникам
Нобелівський комітет присудив премію миру наступним організаціям і людям:
Нобелівський комітет присудив премію миру наступним організаціям і людям:
- українська правозахисна організація Центр Громадянських свобод,
- білоруський правозахисник Олесь Біляцький,
- російське правозахисне товариство "Меморіал".
Представниця норвезького комітету Беріт Рейсс-Андерсенн заявила, що ці три організації "уособлюють бачення Нобеля про мир та братерство".
Це три важливих учасники боротьби за права людей, заявили у нобелівському комітеті.
Центр Громадянських свобод
Український Центр громадянських свобод заснували у 2007 році з метою просування прав людини та демократії в Україні. Організація грала важливу роль у зміцненні українського громадянського суспільства та у тиску на владу, щоб зробити Україну повноцінною демократією, зазначили у комітеті.
CCL.ORG.UA "Вони документували воєнні злочини проти цивільних. Центр грає ключову роль у тому, щоб винні були покарані за ці злочини", - зазначила Беріт Рейсс-Андерсенн.
Trwa ładowanie wpisu: twitter
Білоруський правозахисник
Біляцький був одним із ініціаторів демократичного руху, який виник у Білорусі в середині 1980-х років. Він присвятив своє життя просуванню демократії та мирного розвитку у своїй рідній країні, заявили у Нобелівському комітеті.
Він заснував організацію "Вясна" у 1996 році. Вона перетворилася на велику правозахисну організацію, яка документувала та протестувала проти застосування владою тортур до політичних в'язнів.
Біляцький зараз у тюрмі. "Бажаємо його звільнення, але розуміємо, що в Білорусі зараз є тисячі політичних в'язнів, тому це бажання може бути нереалістичним", - заявили у комітеті.
Reuters "Меморіал"
"Меморіал" створили у 1987 році однодумі, які хотіли увічнити пам'ять жертв політичних репресій радянської доби. Члени займалися збором підписів для створення пам'ятника та меморіального комплексу жертвам репресій, проводили вуличні демонстрації, виставки. Першим головою ради "Меморіалу" став лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров.
Взимку 2022 року у Росії ліквідували "Меморіал". Організацію звинувачували у дискредитації органів державної влади та створенні "брехливого образу СРСР як терористичної держави".
Чим займається ЦГС
Центр громадянських свобод (Center for Civil Liberties) - це правозахисна організація, заснована в Україні у 2007 році для просування цінностей прав людини.
ЦГС організовує освітні заходи, впроваджує реформи, пов'язані із правами людини, проводить моніторинг політичних переслідувань у Криму та Донбасі.
Центр громадянських свобод є засновником ініціатив ЄвромайданSOS, Let My People Go, #SaveOlegSentsov.
З початком війни у ЦГС почали створювати "мапу ініціатив" і поєднувати людей, які потребують допомоги.
Також у центрі займаються міжнародною адвокацією України та документуванням воєнних злочинів.
Волонтери шукають людей, які стали свідками чи постраждали від воєнних злочинів. ЦГС ще у квітні підготувала й відправили в ОБСЄ ґрунтовне подання з унікальними свідченнями людей про воєнні злочини росіян в Україні.
Також ЦГС працює у глобальній ініціативі, що скорочено називається "Трибунал для Путіна".
Голова правління "Центру громадянських свобод", співкоординаторка ініціативи "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук навесні виступала перед парламентом Канади, де розповідала, як Росія вбиває беззбройних людей, знищує будинки.
Вона закликала дати Україні зброю.
"Я одразу пояснила, що, мабуть, це дивно чути від human rights lawyer, але нам потрібна зброя, тому що, як показали історії Бучі, Росія вбиває беззбройних. Нам потрібна зброя, щоб захистити цивільних. Тому що зараз право не працює. Не можна махати женевськими і гаазькими конвенціями перед дулом російського танка", - говорила Олександра Матвійчук в інтерв'ю Детектор медіа.
Подарунок для Путіна?
Представницю норвезького комітету Рейсс-Андерсенна брифінгу запитали, чи можна вважати премію своєрідним подарунком до дня народження Володимира Путіна, який у п'ятницю відзначає 70-річчя.
Вона заявила, що ця премія миру не має жодного відношення до російського президента.
Єдиний зв'язок, за її словами, полягає в тому, що російська та білоруська влада є авторитарними режимами, для протистояння яким і виникли всі нагороджені лауреати.
Серед претендентів на Нобелівську премію миру 2022 називали президента Україна Володимира Зеленського.
Суперечлива премія
Згідно із заповітом Альфреда Нобеля, премія присуджується особі або організації, "яка більше та краще за всіх попрацювала для зміцнення братерства між народами, для того, щоб розпустити або скоротити чинні армії, або тому, хто сприяв проведенню мирних переговорів".
Сама премія та деякі її лауреати, однак, не раз викликали суперечливу реакцію. З недавніх прикладів на думку спадає Аун Сан Су Чжі, багаторічна лідерка бірманської опозиції та лауреатка премії миру 1991 року, репутація якої після приходу до влади безнадійно постраждала в очах західної громадськості через жорстоке поводження з представниками мусульманської народності рохінджа.
У 2019 році Аун Сан Су Чжі довелося виступати в Міжнародному суді ООН в Гаазі і відповідати на звинувачення в геноциді рохінджа. Тоді ж з'явилися заклики позбавити її статусу лауреата - однак Нобелівську премію не можна відкликати. Присуджена одного разу, вона так і залишається назавжди пов'язаною з ім'ям конкретної людини.
У 2021 році у М'янмі відбувся військовий переворот, і Аун Сан Су Чжі, яка у 2016-2021 роках була міністеркою закордонних справ та фактично очолювала уряд країни, знову опинилася під арештом.
Getty Images Інший приклад - прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі. Його нагородили премією в 2018 році за врегулювання конфлікту з сусідньою Еритреєю, а через два роки в Ефіопії почався кровопролитний конфлікт в Тиграї.
Попри заклики до Абія Ахмеда Алі врегулювати протистояння з бунтівними лідерами Тиграю мирним шляхом, військові дії у цьому регіоні та навколо нього тривають.
У 1994 році лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат розділив премію з прем'єр-міністром Ізраїлю Іцхаком Рабіном та міністром закордонних справ Ізраїлю Шимоном Пересом. Один з членів норвезького Нобелівського комітету Каре Крістіансен подав у відставку на знак протесту проти нагородження Арафата.
У 2009 році, на подив спостерігачів, лауреатом премії миру став Барак Обама, який лише незадовго до цього очолив Сполучені Штати. Обаму нагородили авансом, визнавши його "зусилля по досягненню світової гармонії", а не конкретні досягнення.
Однією з найбільш суперечливих стала премія миру 1973 року, яку отримали держсекретар США Генрі Кіссінджер та північнов'єтнамський політик Ле Дих Тхо за досягнення Паризької угоди по завершенню війни у В'єтнамі.
Війна закінчилася тільки через два роки, а Ле Дих Тхо від премії відмовився.
У 2021 році премію миру присудили головному редактору російського видання "Новая газета" Дмитру Муратову та філіппінській журналістці Марії Рессі за їхню боротьбу за свободу слова.