Перша розмова Зеленського і лідера Китаю після вторгнення Росії. Про що домовились і чому це важливо

Про це Зеленський повідомив у своєму твіттері. Розмову також підтвердив прессекретар президента Сергій Нікіфоров. Він сказав, що лідери розмовляли майже годину.

Зеленський назвав розмову "довгою та змістовною".

Головною темою розмови, як вказує китайська сторона, була війна Росії проти України та способи досягнення миру.

• "Хрущов подарував Крим Україні": посол КНР сумнівається у суверенітеті держав колишнього СРСР. У Балтії та в Україні обурені
• Сі Цзіньпін їде в Москву. Чого чекати Україні
• "Мирний план" від Китаю. Кому він вигідний, Україні чи Росії

Спілкування лідерів України та Китаю сталось вперше з моменту вторгнення Росії до України.

"Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин", - зазначив Зеленський.

Китай, як повідомляє агентство "Сіньхуа", направить в Україну спецпредставника для проведення переговорів для "врегулювання конфлікту". У своїх заявах Китай принципово називає війну в Україні саме "конфліктом".

Спецпредставником, який має приїхати до України, буде експосол КНР в Росії Лі Хуей.

26 квітня президент України призначив послом у Китаї Павла Рябікіна. Посла України в Китаї не було з 2021 року.

Історична розмова і мир

Президент Зеленський раніше неодноразово вказував, що хотів би поспілкуватись з лідером Китаю. В Україні закидали лідеру Китаю, що жодного разу з початку великої війни він не говорив із Зеленським.

Міжнародна преса неодноразово писала про загрозу того, що Китай може почати військові поставки Росії та стати її союзником у війні.

США застерігали Пекін від такого кроку. За даними української розвідки, Пекін не продав чи передав Росії жодного снаряду чи іншої одиниці зброї.

На річницю вторгнення Китай озвучив свій так званий мирний план з 12 пунктів, який досить насторожено сприйняли у Києві.

У березні китайський лідер зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Тоді очікувалось, що після візиту до столиці Росії Сі або поговорить із Зеленським, або навіть обговорювали можливість візиту до Києва, проте цього не сталось.

У березні Китай заявив про нейтралітет у війні між Україною та Росією, Пекін закликав до миру в та завершення конфлікту. Але Китай також не засудив вторгнення Росії і не закликав публічно Москву вивести свої війська.

Версія Китаю

У розмові з Зеленським лідер КНР зазначив, що китайсько-українські відносини пройшли 31-річний розвиток і вийшли на новий рівень стратегічного партнерства, повідомили в офісі Сі Цзіньпіна.

"Політичною основою китайсько-українських відносин є взаємна повага до суверенітету та територіальної цілісності", - зазначив китайський лідер.

За його словами, хоч би як змінилася міжнародна ситуація, Китай готовий співпрацювати з українською стороною для просування взаємовигідної співпраці між двома країнами.

Щодо війни в Україні Сі Цзіньпін зазначив, що Китай завжди був на боці миру, і його основна позиція полягає в тому, щоб закликати до миру та сприяти переговорам.

Він додав, що Китай не розпочинав "кризу в Україні" і не є її учасником.

"Але як постійний член Ради Безпеки ООН і відповідальна влада, ми не будемо ані спостерігати за вогнем з іншого боку річки, ані підливати масла у вогонь, ані скористатись можливістю отримати прибутки", - додав лідер КНР.

Він також нагадав, що Китай надав гуманітарну допомогу Україні та готовий і надалі робити це у межах своїх можливостей.

Володимир Зеленський, як кажуть китайці, привітав президента Сі Цзіньпіна з переобранням. Він також виклав своє бачення поточної "кризи в Україні" і подякував Китаю за надану Україні гуманітарну допомогу.

Аналіз: Які наслідки матиме розмова Зеленського і СІ

Георгій Ерман, кореспондент ВВС Україна:

Китайський лідер Сі Цзіньпін після мовчання протягом 14 місяців повномасштабної війни зробив крок назустріч Україні, і нарешті провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським.

Прохання до Пекіна щодо проведення телефонної розмови з українського боку надходили давно, Володимир Зеленський заявив про бажання зустрітися з Сі Цзіньпіном на великій пресконференції 24 лютого 2023 року - у день, коли МЗС Китаю оприлюднило позицію щодо війни.

Але зрештою Сі Цзіньпін 21 березня відвідав в Москву, а Володимир Зеленський з японським прем'єром Фуміо Кішідою того ж дня у Києві підписали декларацію про особливе глобальне партнерство, в якому наголосили на необхідності "мирного подолання проблем" в районі Тайванської протоки - прямий натяк на несприйняття можливої спроби Китаю встановити контроль над Тайванем військовим шляхом.

За підсумками сьогоднішніх перемовин до Пекіна вирушить український посол, а Зеленський ще раз підкреслив підтримку принципу "єдиного Китаю" - тобто Тайвань незалежним українська влада не збирається визнавати - щоправда, у цьому немає жодної сенсації.

Куди цікавіше, що Китай направить в Україну та інші країни "спецпредставника з питань Євразії" для розв'язання конфлікту. Під час перемовин Сі Цзіньпін запевнив, що цінує стратегічне партнерство двох країн, а Китай щодо "української кризи" перебуває на стороні миру, не буде підливати олії у вогонь і користатися можливістю отримати прибутки.

Китайський лідер також нагадав про те, що в "ядерній війні немає переможця".

Дату для проведення розмови в Пекіні обрали символічну - роковини Чорнобильської катастрофи. Небажання допустити використання ядерної зброї під час російсько-української війни - це напевно найважливіша спільна позиція, яку мають Пекін та Київ, можливо цим і визначено обрання дати.

Принаймні це китайська позиція, в щирості якої не доводиться сумніватися. Використання ядерної зброї у цій війні може відкрити скриньку Пандори, йдеться не лише про екологічні наслідки і жертви, це може змусити сусідів Китаю швидкоруч набувати ядерну зброю, аби убезпечити себе.

І знання, і технічні можливості, наприклад, у Кореї та Японії, для цього є, а от довіри між державами у Східній Азії немає. Водночас згадка Сі Цзіньпіном у розмові твердження "в ядерній війні немає переможця", заклик проявляти стриманість щодо ядерних питань свідчить, що в Пекіні не виключають до кінця ймовірності використання ядерної зброї або ж сприймають таку згадку як можливість схилити Зеленського до компромісу.

Чи означає активізація діалогу з Китаєм, що Україна піде на якийсь компроміс щодо китайської позиції, які у лютому озвучили у Пекіні, і яка по суті означає замороження конфлікту і відмову України від вступу в НАТО? Сумнівно.

Протягом кількох місяців після визволення Херсона влада концентрувала громадську думку на мрії про успішний контрнаступ, як тільки будуть можливості. Так само ідея про вступ України в НАТО набула ще більшої громадської підтримки і чітко відображена у заявах МЗС щодо бажання набути членства в альянсі.

Насамкінець, відправлення китайського "спецпредставника з питань Євразії" може викликати критику в Україні просто через назву посади - наче Китай не зрозумів, що Україна остаточно визначилася, що належить до Європи, а не того регіону, з яким себе асоціює Росія.

Прямим наслідком розмови, зрозуміло, буде збільшення контактів двох країн, і те, що прихильники розвитку відносин України з Китаєм отримають новий подих. Вони будуть доводити на усіх можливих медіамайданчиках, що не все ще втрачено у відносинах з Китаєм, треба більшої уваги до його позиції та інтересів.

Наче не було 14 місяців мовчання щодо війни, візиту Сі Цзіньпіна в Москву, ретрансляції китайськими ЗМІ російської пропаганди щодо війни і вигод Китаю від отримання дешевої російської нафти та інших ресурсів. Останнє, до речі, зовсім не свідчить про те, що Китай не скористався можливістю отримати прибутки.

Версія України

Президент України згодом назвав розмову з китайським лідером продуктивною і зазначив, що вони обговорили "весь комплекс актуальних питань двосторонніх відносин", при цьому окрему увагу приділили питанню встановлення миру в Україні.

Зеленський висловив сподівання на активну участь Китаю у зусиллях щодо відновлення миру, і вчергове підкреслив, що Україна має зберегти свою територіальну цілісність.

"Мир має бути справедливим і стійким, заснованим на принципах міжнародного права та поваги до Статуту ООН. Не може бути жодного миру за рахунок територіальних компромісів. Територіальна цілісність України має бути відновлена в межах 1991 року", - зазначив він.

Також український президент наголосив на тому, що всі держави мають утриматися від підтримки Росії, зокрема щодо військово-технічного співробітництва і постачання зброї.

"Будь-яку підтримку - навіть часткову - Росія конвертує у продовження своєї агресії, у свою подальшу відмову від миру. Чим менше підтримки отримує Росія, тим швидше закінчиться війна і в міжнародні відносини повернеться спокій", - сказав Зеленський.

Зеленський нагадав, що до повномасштабного російського вторгнення Китай був "торговельним партнером України номер один", і висловив сподівання, що така динаміка буде розвиватися на всіх рівнях.

Також Зеленський розповів китайському лідеру про ситуацію на фронті й закликав Китай відіграти дієву роль у врегулюванні проблеми безпеки довкола ЗАЕС.

Обидва лідери також виступили за продовження дії Чорноморської зернової ініціативи та домовилися підтримувати регулярний діалог.

Що передбачає китайський "план"

Позиція Китаю складається з 12 пунктів:

• Повага до суверенітету всіх країн - підтримка суверенітету та цілісності всіх країн незалежно від їхнього розміру та багатства
• Відмова від менталітету Холодної війни. На думку Пекіна, "безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок інших, безпека регіону не повинна досягатися зміцненням чи розширенням військових блоків", запобігання конфронтації блоків.
• Припинення вогню між Росією та Україною.
• Відновлення мирних перемовин
• Вирішення гуманітарної кризи. Країни мають підтримати ООН у виконанні координаційної ролі в спрямуванні гуманітарної допомоги в зони конфлікту, сторони мають відмовитися від "політизації гуманітарних питань".
• Захист цивільних і в'язнів війни. Заклик суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, уникати нападів на цивільних або цивільні об'єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, поважати права військовополонених. Китай підтримує обмін полоненими між Україною та Росією.
• Забезпечення безпеки АЕС. Китай виступає проти збройних нападів на АЕС і підтримує МАГАТЕ у сприянні безпеки мирних атомних об'єктів.
• Зменшення стратегічних ризиків. Китай виступає проти загрози або використання ядерної зброї, проти розробки чи використання хімічної та біологічної зброї.
• Забезпечення експорту зерна. Китай виступає за функціонування Чорноморського зернового коридору.
• Припинення односторонніх санкцій. Китай вимагає припинити "зловживання санкціями", які не є схваленими Радою Безпеки ООН - саме такі санкції діють проти Росії, оскільки Москва завжди може накласти вето на санкції, які намагаються запровадити проти неї.
• Збереження безпеки промисловості та ланцюжків постачання. Китай закликає "протистояти використанню світової економіки як інструменту чи зброї в політичних цілях", спільно сприяти пом'якшенню економічних наслідків.
• Сприяння післявоєнному відновленню. Китай готовий долучитися.