"Піррова перемога" - New York Times про взяття Бахмута
Американська газета New York Times, переказуючи думки військових експертів щодо взяття росіянами Бахмута, називає його "пірровою перемогою", яка ніяк не наблизить російську армію до заявленої мети - захоплення всієї території Донецької області.
"Якщо відкинути політику і символічне значення взяття Бахмута, експерти кажуть, що Москва навряд чи зможе конвертувати завоювання розгромленого міста в подальше просування до кінцевої мети Путіна - захоплення всього Донбасу", - пише NYT.
"Місто […] є переважно купою руїн, без електрики, води та всього іншого, що потрібно для окупаційних частин, і не може слугувати базою для подальшого наступу на українську територію. Українська армія відступила на набагато зручніші оборонні лінії на висотах за містом", - зазначають автори газети.
Крім того, зазначає NYT, росіяни зазнали в багатомісячному штурмі Бахмута серйозних втрат - хоча розмір їх точно не відомий.
"Якщо Росія не розпочне обов'язкову мобілізацію та не забезпечить значного постачання боєприпасів третіми сторонами, окрім наявних постачань з Ірану та інших країн, їй буде складно підтримувати навіть скромні наступальні операції", - заявила директорка національної розвідки США Авріл Гейнс.
Перед Росією стоїть ще один виклик, зазначає видання. За кілька годин після оголошення "перемоги" у Бахмуті Євген Пригожин, керівник приватної військової компанії "Вагнер", яка керувала штурмом Бахмута, заявив, що виведе звідти своїх бійців на початку червня.
"З 1 червня жодного бійця ПВК "Вагнер" не буде на передовій, поки ми не пройдемо переформування, переоснащення та допідготовку", — сказав Пригожин.
Відведення сил з активного фронту - непросте завдання, зазначає NYT. Враховуючи напруженість між "Вагнером" і російським військовим керівництвом, а також проблеми з комунікацією в російських рядах, аналітики кажуть, що Україна буде стежити за тріщинами в російських силах, щоб використати їх.
Крім того, далі від Бахмута, вздовж сотні кілометрів лінії фронту, війська України готуються до великого контрнаступу.
Битва за Бахмут була викликом для обох армій, що поглинав ресурси, людей і час. Але, на думку експертів, українських і західних офіційних осіб, Росія понесла ці витрати надмірно в пошуках перемоги на полі бою, яка місяцями вислизала від Кремля, пише видання.
Минулого літа, коли штурм міста розпочався, битва за Бахмут мала більший стратегічний сенс. На той час російські війська контролювали значну територію на північному сході України та створили головний військовий плацдарм в Ізюмі, залізничному вузлі на північному заході. Пробиваючись звідти на південь і в напрямку Бахмута, росіяни сподівалися витіснити українську армію з північної частини Донецької області, захопивши там два великі міста, Краматорськ і Слов'янськ.
Але стрімкий наступ українських сил наприкінці літа та восени позбавив російську армію Ізюма та значної частини північного сходу України. Це усунуло російську загрозу з півночі й дозволило Україні повністю вибудувати свої сили проти російських військ, які просувалися зі сходу.
"Можна стверджувати, що, втративши Ізюм, російські військові не мають можливості оточити цю частину Донбасу", — каже Майкл Кофман, директор досліджень Росії в C.N.A., науково-дослідному інституті оборони у Вірджинії.
За його словами, місто, ймовірно, стане тактичним виграшем за стратегічну ціну та, зважаючи на витрачені боєприпаси та живу силу, може не мати особливого стратегічного сенсу.
Однак втрати були з обох боків, і до українського командування, як нагадує газета, також є багато питань - і всередині країни, і у західних військових експертів: чи варто було втрачати стільки солдатів у вуличних боях, витрачати стільки боєприпасів, замість того, щоб відійти на більше зручні лінії оборони.