Польща, Литва та Латвія готові закрити кордони з Білоруссю. ЄС вимагає прибрати звідти "Вагнера"

Що відомо про ПВК "Вагнер" у Білорусі?

Найманці з ПВК "Вагнер" опинилися в Білорусі одразу після заколоту Євгена Пригожина 23-24 червня 2023 року. Це був результат домовленості між Володимиром Путіним, Пригожиним та несподіваним посередником в особі Олександра Лукашенка.

Точну кількість найманців на території Білорусі офіційно не називали, однак близький до ПВК телеграм-канал Grey Zone стверджував, що до країни увійшли 7 тисяч найманців. Їм виділили місце під наметовий табір на місці покинутої військової частини поряд із населеним пунктом Осиповичі приблизно за 100 км на південний схід від Мінська.

За даними "Радіо Свобода", яке проаналізувало супутникові знімки місцевості, зараз у таборі близько 170 наметів на 20 осіб кожен. Тобто у таборі можуть перебувати близько 3 тис. людей.

Євген Пригожин та фактичний керівник "Вагнера" Дмитро Уткін загинули в авіакатастрофі 23 серпня. 25 серпня Олександр Лукашенко повідомив, що ""Вагнер" жив, "Вагнер" живий і "Вагнер" житиме в Білорусі, як би комусь цього не не хотілося". Він навіть додав, що кількість найманців у країні може найближчими днями зрости до 10 тис. осіб.

За даними на 30 серпня, збільшення кількості бійців ПВК у Білорусі не фіксували.

Чи загрожувала ПВК "Вагнер" європейським країнам?

Прямої та явної загрози Польщі, Литві та Латвії, що межують з Білоруссю, від бійців ПВК не було. Але від початку свого перебування в Білорусі вони стали чинником дестабілізації для країн ЄС.

"Ухвалили рішення, що ми перебуватимемо в Білорусі якийсь час. За цей час, я впевнений, ми зробимо білоруську другою армією у світі, а якщо потрібно, заступимося за них, якщо це знадобиться", - казав Євген Пригожин, виступаючи перед бійцями, які прибули до Білорусі (запис з'явився у пов'язаних з ним телеграм-каналах 19 липня).

20 липня міноборони Білорусі повідомило, що найманці проводять спільні навчання із військовими на полігоні "Брестський" - на відстані лише 13 км від найближчого КПП на білорусько-польському кордоні. Вони тривали до 24 липня.

25 липня Олександр Лукашенко, який приїхав до Петербурга, поскаржився Володимиру Путіну, що деякі "вагнерівці" почали його "напружувати": нібито вони просилися на "екскурсію" до Варшави та прикордонного польського міста Жешув. Через нього, стверджував Лукашенко, йде постачання західної зброї Україні.

На початку серпня близькі до Пригожина телеграм-канали опублікували фотографію людини у військовій формі із закритим обличчям. Вона позувала на тлі польського прикордонного стовпа, а на руці був шеврон ПВК "Вагнер". Фото виявилося фейковим (шеврон був накладений на польський прапор на рукаві польського солдата), але все одно викликало різку реакцію і в країнах ЄС, і в Україні.

Зрештою, ще одним чинником дестабілізації стали постійні заяви Лукашенка, Путіна та російських офіційних осіб, що Польща нібито хоче отримати собі території західної України - і якщо раптом ця операція (у країнах Заходу серйозно її ніхто не обговорював) торкнеться території Білорусі, то Росія сприйме її як агресію й для себе.

Як прикордонні країни ЄС реагували на ПВК "Вагнер" у Білорусі?

Поступовим посиленням заходів прикордонного контролю.

Уряд Латвії з 8 серпня запровадив посилений режим охорони кордону з Білоруссю та Росією до лютого 2024 року.

У ніч із 17 на 18 серпня Литва закрила два прикордонних КПП із шести - через "геополітичні загрози". Йдеться про переходи "Шумскас - Лоша" та "Тверячюс - Відзи", це невеликі КПП, якими користувалося переважно місцеве населення обох країн.

Голова МВС Литви Агне Білотайте 18 серпня заявила, що Литва може закрити ще два прикордонні пункти та готова до повного закриття кордонів - спільно з сусідніми країнами.

Польща ще з першої половини літа обмежила в'їзд через свої КПП для вантажного транспорту з російськими та білоруськими номерами.

Заступник міністра МВС Польщі Мацей Вонсік говорив, що цей захід - "рішуча відповідь" на вирок журналісту та активісту Спілки поляків у Білорусі Анджею Почобуту. Він отримав вісім років за статтями про "розпалювання ворожнечі" та "загрозу національній безпеці".

23 серпня прикордонні служби трьох країн провели нараду, де обговорювали спільні дії у разі виникнення небезпеки з боку Білорусі.

Загибель Євгена Пригожина ніяк не вплинула на побоювання країн, що межують з Білоруссю. Наприклад, міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас говорив, що на його місце можуть прийти "інші особи з іншими зв'язками у міноборони РФ", а вирішальним фактором напруження є не особисто Пригожин, а війна Росії в Україні.

28 серпня влада Польщі, Латвії та Литви заявила, що готова повністю закрити кордон у разі "критичного інциденту" з боку Мінська. Під ним мають на увазі або збройне зіткнення поряд з кордоном будь-якої країни, або організований масовий прорив нелегальних мігрантів.

Голова МВС Польщі Маріуш Каміньський за підсумками цих переговорів заявив, що Польща, Латвія, Литва та Естонія вимагають вивести бійців ПВК "Вагнер" з території Білорусі.

30 серпня заступник голови МВС країни Матей Вонсік заявив, що все ж сподівається на поступки з боку білоруської влади.

"Не треба, щоб за нашим кордоном стояла група злочинців, яку утримує Лукашенко, група "Вагнера" чи частина її, яка готова на все. Це люди з бойовим досвідом, досвідом убивств. Ми очікуємо, що Лукашенко позбудеться цих людей. Також це певна проблема у перспективі для Лукашенка, бо якщо їм щось не сподобається в Білорусі - білоруська армія слабка - можуть просто поїхати до Мінська, як їхали на Москву", - сказав Вонсік в інтерв'ю телеканалу TVP.

Які наслідки можуть бути від закриття кордонів ЄС та Білорусі?

Це вже не перша велика криза на кордоні Білорусі та країн ЄС. Влітку та восени 2021 року до Білорусі приїхали десятки тисяч мігрантів, переважно, з Іраку та Сирії (влада Польщі вважала, що у листопаді 2021-го в Білорусі на кордоні з країнами ЄС залишалося близько 15 тис. мігрантів). Вони організовано та поодинці нелегально переходили кордони. Влада Польщі тоді оголошувала надзвичайний стан, а Євросоюз звинувачував Білорусь у "гібридній агресії".

Тоді наслідки кризи для Білорусі були більш політичними - Мінськ потрапив під новий пакет санкцій. Тепер закриття кордонів може мати й помітний економічний ефект.

Опитані виданням "Зеркало" експерти кажуть, що насамперед закриття кордонів вдарить по постачанню ліків із Європи - їхня частка на білоруському ринку становить 46%.

У Білорусі з 2022 року діє схожа з російською заборона на постачання з ЄС фруктів, овочів та деяких видів продуктів. Але цю заборону іноді пом'якшують - залежно від виникнення дефіциту товарів. Таким чином, закриття кордонів позначиться на доступних харчах.

Нарешті, Білорусь закуповує у Європі насіння та біологічні добавки для свого сільського господарства.

Щодо політичних наслідків, то заборона може вдарити по жителях Білорусі, яких переслідують силовики. За даними Євростату, жителі Білорусі у 2022 році отримали 309 тис. дозволів на проживання у ЄС. Це друге місце серед усіх націй світу - на першому місці Україна. Громадяни Росії отримали близько 110 тис. таких дозволів.

5 тис. громадян Білорусі у 2022 році подали прохання про політичний притулок, понад 3 тис. із них - у Польщі та Литві.

Що говорять про ситуацію в Білорусі та Росії?

Олександр Лукашенко каже, що, закривши кордони, влада країн ЄС "зробить гірше тільки собі та своїм громадянам".

"Нам не потрібні ані польські землі, ані литовські, ані латиські. Але у них сьогодні політичний психоз напередодні виборів, особливо у Польщі [парламентські вибори заплановані на 15 жовтня], ось вони й нагнітатимуть цю ситуацію. Закриють - нехай закривають, зроблять гірше тільки для себе. І так уже народ зубожів: узимку дрова від нас вивозили, бо топити нема чим", - зокрема заявив Лукашенко.

Російська влада після загибелі Євгена Пригожина жодного разу не казала, що вона має намір робити з найманцями ПВК "Вагнер" у Білорусі.