"Поляки хочуть навчитись воювати". Як війна Росії проти України змінила тероборону Польщі

"Найважливіше, що треба зрозуміти про події в Україні, - це факт, що воює ціла держава… А сили тероборони – це зв’язкова ланка між збройними силами та суспільством".

Так восени минулого року заявив Веслав Кукула, на той момент він вже шість років очолював війська територіальної оборони Польщі, а лише за кілька місяців його призначили головнокомандувачем усіх збройних сил країни.

Через війну в Україні інтерес до служби в військах територіальної оборони (ВТО) серед поляків стрімко зріс.

Як повідомили ВВС Україна в польських ВТО, протягом 2022 року до них доєдналося понад 12 тис. добровольців, в країні почали формування трьох нових бригад тероборони - столичної бригади в Варшаві, а також двох нових бригад на східному кордоні.

За підсумками минулого року польська тероборона вже налічує 36 тис. людей. До кінця року, як прогнозує керівництво ВТО, ця цифра сягне 40 тисяч, загалом війська польської тероборони мають налічувати близько 50 тис. резервістів і ще 7,5 тис. професійних військових.

Для порівняння, зараз в Україні офіційно діє 31 батальйон сил територіальної оборони ЗСУ. Точна інформація про їхню чисельність закрита, але це може бути кілька десятків тисяч людей.

"Тероборона в Польщі отримала нові аргументи на свою користь, - каже військовий експерт Маріуш Чельма. - Війна в Україні показала, що така формація потрібна, вже немає дискусії на цю тему, а ще кілька років тому дискусія щодо того, чи потрібна така структура, була".

"Через війну стало зрозуміло, що тероборона – надзвичайно цінний ресурс, - погоджується Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. – Українську тероборону зробили складовою ЗСУ, її бійці мають статус військовослужбовців, і командування активно використовує їх як резерв".

Польська тероборона виникла раніше ніж українська – ще в 2017 році. Плани керівництва були амбітні – протягом перших двох років кількість ВТО мала перевищити 50 тисяч, але цих цифр і досі досягнути не вдалося.

Експерти, з якими поговорила ВВС Україна, кажуть, що частково планам уряду завадила пандемія коронавірусу, частково ці плани від початку були занадто амбітними.

Повномасштабне вторгнення Росії до України в лютому минулого року ці питання закрило – інтерес до служби в теробороні стрімко зріс і цифра в 50 тис. вже видається цілком досяжною.

Відповідно до опитування Центру досліджень суспільної думки, проведеного в жовтні минулого року, 70% поляків вважають війну в Україні загрозою для Польщі, а нещодавнє дослідження Міждисциплінарної лабораторії досліджень війни в Україні показало, що 42% поляків бояться, що війна може перенестися на територію Польщі.

"Війна в Україні безумовно збільшила інтерес поляків не лише до ВТО, але загалом до військової служби, - каже старший редактор Defence24 Юліуш Сабак. – Водночас тероборона є найбільш доступним для людей родом військ, адже таку службу можна поєднувати зі своєю професійною роботою".

Зокрема, кожний третій доброволець новоствореної бригади тероборони в Варшаві стверджує, що саме війна в Україні спонукала їх долучитись до рядів ВТО, зазначає PAP.

До тероборони в Польщі може приєднатися будь-який повнолітній громадянин країни, якщо він не має проблем зі здоров’ям, є несудимим та не несе службу як професійний військовий.

Якщо досі жодного військового досвіду в рекрута не було, він проходить спеціальний 16-денний експрес-курс підготовки – отримує базові тактичні та стрілецькі навички.

За підсумками тренінгу добровольці повинні пройти так звану тактичну петлю – фактично це екзамен, під час якого рекрути мають виконати серію завдань на заданій місцевості за будь-якої погоди. Після цього вони складають військову присягу.

"Цікаво, що все більше людей приходять до нас лише для того, щоб пройти шістнадцятиденну військову підготовку, набути додаткових навичок під час подальших навчань без тривалого перебування на службі в ВТО", - розповідає ВВС Україна майор Вітольд Сура, речник командування польської тероборони.

"Це означає, що сьогодні багато поляків просто хочуть навчитися воювати і стріляти", - підсумовує він.

Вже після присяги навчання бійця тероборони до статусу повної бойової готовності триває три роки. Боєць отримує знання з тактичної медицини, вчиться вправлятися зі зброєю, опановує певну спеціальність – наприклад сапера, снайпера чи медика.

І зрештою проходить бойове злагодження в своїх підрозділах, де відпрацьовують підготовку до боїв з урахуванням специфіки місцевості – міські бої, гірські чи на воді.

За свою службу тероборонівці отримують гроші. Залежно від посади суми коливаються, рядовий отримує за день служби або навчань близько 140 злотих (1200 гривень), крім того, бійці, які вже пройшли базове навчання, отримують щомісяця виплату "за бойову готовність" – трохи менше 500 злотих (4300 гривень)

Експерти звертають увагу, що служба в теробороні на сході Польщі набагато популярніша, ніж на заході. Власне нові бригади заплановано розбудовувати саме на східних теренах країни.

Частково це пов’язано з тим, що на сході регіони бідніші і доплати за службу там цікавіші для громадян, частково тому, що чим далі на схід, тим більш сильно відчуваються безпекові загрози, пояснює Маріуш Чельма.

"В Польщі суспільство на заході більше налаштоване, що ми в Євросоюзі і маємо парасольку НАТО, - каже експерт. - На сході польське суспільство є набагато більш провійськовим, воно вважає, що ми самі мусимо мати спроможності до оборони Польщі, там військові активності зустрічають більшу зацікавленість".

Ще до великої війни в Україні польська тероборона зарекомендувала себе досить ефективно, її службовці допомагали, зокрема, під час пандемії ковіду та міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні 2021 року.

Тоді з боку Білорусі до Євросоюзу через Польщу намагалися потрапити тисячі мігрантів з Близького Сходу.

Місцева тероборона разом з польськими прикордонниками також зустрічала українських втікачів від війни, вже коли вторгнення розпочалося.

Втім війна в Україні, а особливо роль, яку зіграла українська тероборона в боях, змусила переосмислити роль ВТО в Польщі.

Юліуш Сабак пригадує, як в 2019 році брав участь в обговоренні розбудови української тероборони, яка багато в чому орієнтувалася на польський досвід.

Три роки потому вже український досвід став взірцем для Польщі.

"Командування ВТО з особливою увагою спостерігало за українським досвідом застосування територіальної оборони, особливо в перші тижні боїв, під час оборони Києва та інших ключових міст, які були об’єктами атак", - розповідає він.

Це вплинуло на підходи до навчання, оснащення військ тероборони та саме це зіграло ключову роль в рішенні створити додаткові бригади ВТО, в тому числі в Варшаві.

Українські та польські військові, в тому числі з сил тероборони, регулярно проводять обміни досвідом в останні місяці.

За пів року після початку війни в Україні тодішній керівник польської тероборони Вєслав Кукула заявив, що саме бойові дії в східній сусідці спростували "фальшиву парадигму" маленької, добре оснащеної, але ефективної армії.

Мовляв, якщо недостатньо людей, які будуть фізично утримувати територію, противник отримає простір для маневру та доступ до критичної інфраструктури, а брак резерву для ротації швидко виснажить маленькі збройні сили.

Метою польських ВТО Кукула назвав потребу збільшити можливості ураження ворога, розвинути навички для проведення рятувальних операцій тощо.

Йшлося про створення центрів навчання з користування ПТРК Javelin та ударних безпілотників Warmate, а також про створення гаубичних підрозділів в рамках ВТО. Для цього тероборону мають оснастити гаубицями з дальністю стрільби близько 20 км.

Плани оснастити тероборону важчим озброєнням Маріуш Чельма називає ключовою зміною, завдяки якій ВТО Польщі зможе стати повноцінною бойовою одиницею, а не просто допомогою регулярній армії чи партизанським загоном, якщо території займе противник.

"Не секрет, що українські підрозділи тероборони на лінії фронту користуються танками, мають свою артилерію, бо є розуміння того, що військ потрібно багато, - каже він. – Якщо тероборону належно оснастити, вона буде здатна не лише пильнувати тил".

"Війна в Україні показала, наскільки цінними можуть бути бійці, які знають місцевість і вміють її використовувати, але також добре озброєні, щоб мати можливість ефективно нищити сили противника протягом короткого часу і відступити до того, як ворог збере свої сили", - підсумовує Юліуш Сабак.

Галина Корба, ВВС Україна