Порожні села, автомати і без чоловіків. Як виглядає "референдум" на окупованих територіях
23-27 вересня на територіях, які в Україні окупувала Росія, проходять "референдуми" про входження до складу РФ - причому в їхніх адміністративних межах - Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
Хоча російська влада повністю не контролює жоден із цих регіонів. Хоча жодних списків виборців не існувало, окупаційна влада звітує про рекордну явку та нібито бажання людей скоріше стати частиною Росії.
Для України ці "референдуми" означають, що переговори з Росією неможливі. Саме так про них висловився президент Володимир Зеленський.
Більшість країн світу не визнають це голосування під натиском озброєних людей.
Голосування під дулами автоматів
На окупованих Росією територіях України у вівторок завершуються "референдуми", за підсумками яких Кремль, ймовірно, оголосить про приєднання цих регіонів.
Протягом усіх п'яти днів "голосування" окупаційна влада розповідала про дуже високу явку, хоча Росія досі не контролює на 100% жодну з областей і тим більше не має даних про те, скільки саме мешканців залишилося на зайнятих нею територіях.
"Усі чотири референдуми про входження до складу Росії відбулися", - повідомляв глядачам "Перший канал" вже в понеділок вранці, хоча формально "голосування" на окупованих Росією територіях України завершиться лише у вівторок.
Протягом чотирьох днів "референдуми" на окупованих територіях проходили переважно на виїзді, в останній день відкритися для телевізійної картинки мають і традиційні дільниці.
Втім, із переконливою картинкою усі ці дні у російських пропагандистів виходило не дуже. У перший же день "голосування" RT опублікував з Донецька ролик: жінка в рожевому дощовику ставить на землю миготливу колонку, з якої бадьорий голос повідомляє: "Виборча комісія готова прийняти ваші голоси прямо біля вашого будинку, шановні жителі Калінінського району", - оператор знімає радісну колонку, а потім вулицю, на якій немає жодної людини.
Людей змушували голосувати у їхніх домівках, влаштовували імпровізовані дільниці на входах в магазини та інші людні місця - ловили всюди, де можна.
Як свідчили співрозмовники ВВС, таємниці голосування не було, біля переносної урни стояли люди зі зброєю, а тому голосувати "проти" - це був дуже сміливий крок.
У тих сюжетах, де виборці все ж таки були присутні, в очі впадало, що "голосувати" йдуть в основному жінки та пенсіонери. Відсутність чоловіків серед виборців у "республіках" зрозуміла тим, що їх там після пів року мобілізації або не залишилося, або вони ховаються від призову. У Херсоні та окупованих містах Запорізької області, де мобілізація тільки анонсована, з чоловіками ситуація на картинках держканалів була трохи кращою.
Костянтин (ім'я змінено на його прохання) живе у Луганську. У його районі було відкрито два пункти для голосування, але він сам не ходив на "референдум" з метою безпеки - "щоб не забрали на передову": "Знайомі [які ходили] розповідали, що нічого особливого не було. Сиділи люди з виборчої комісії , був один озброєний охоронець. Попросили паспорт і видали бланк. Жодних заздалегідь поставлених позначок у бланках не було. Все як при звичайному голосуванні".
Поки російська пропаганда переконувала, що на окупованих територіях "Росія назавжди", агентство РИА "Новости" у своїх сюжетах про всяк випадок заблюрило особи виборців у Бердянську, бо після втечі російської армії з Харківської області голосувати з відкритими особами може бути небезпечно.
Getty Images Черниці місцевого монастиря, які голосували в Мелітополі (Запорізька область), зізнавалися, що їм "трохи страшнувато" - і зрозуміти їх було можна: 25 вересня українська армія завдала удару по готелю в центрі Херсона, де жили російські журналісти, які приїхали висвітлювати "референдум".
Внаслідок цього загинув колишній депутат Верховної ради від "Партії регіонів" Олексій Журавко, який проживав після 2015 року в Росії, але повернувся до Херсона і встиг проголосувати.
Люди зникли
Повідомляючи про явку у 90% серед жителів самопроголошеної "ЛНР", російські державні агенції паралельно випускали сюжети про голосування, наприклад, у селищі Новотошківське, де до війни проживало понад 2 тис. осіб, а до кінця вересня 2022 року залишилося десять мешканців - і не бачили у це нічого особливого.
Про те, що на "референдум" окупаційній владі не вдається збирати людей, говорив і український мер Мелітополя Іван Федеров.
За його словами, у місті залишилося близько 60 тис. осіб із 150 тис., які проживали там до війни. За три дні "референдуму" проголосувати вирішили лише 20% жителів, що залишилися, заявив Федоров.
За його словами, окупаційна влада ходить за адресами прописки і змушує мешканців міста голосувати за родичів чи взагалі чужих людей.
Популярним став запис із камери зовнішнього спостереження в Енергодарі, який зобразив, як співробітники "виборчої комісії" проводять надомне голосування у супроводі двох озброєних військових - буквально ілюструючи популярний після анексії Криму в 2014 році вираз "голосування під дулом автоматів".
У самопроголошених республіках вистачало й людей, які голосували цілком щиро. Христина (ім'я змінено) зі своїм партнером переїхала до Івано-Франківська у червні 2014 року
Ще одна 62-річна донеччанка розповіла ВВС, що проголосувала на "референдумі" за входження до складу Росії: "Ніхто мене не змушував, я сама. Частина моєї родини живе в Москві, частина - у Севастополі. Я просто хочу бути разом зі своєю сім'єю. І щоб був мир", - сказала вона.
Ситуація на фронті, вочевидь, завадила проведенню "референдуму" в окупованому містечку Снігурівка Миколаївської області. За два дні до початку "референдуму" окупаційна влада Херсонської області заявила, що кілька захоплених Росією миколаївських сіл були приєднані до Херсонської області, і там також пройде референдум.
Російські ЗМІ писали, що на цих територіях голосування відбувається "штатно", проте 25 вересня у херсонському виборчкомі повідомили, що через обстріл голосування в селі Снігурівка довелося призупинити.
Жителі Снігурівки, яким вдалося виїхати із села, записали відеозвернення із заявою про те, що вони виступають проти приєднання до Росії.
Росія проводить "референдуми" на окупованих територіях
Російські пропагандисти вже публікують різноманітні опитування, в яких малюють до 90% підтримки приєднання до Росії та величезну явку.
Реакція Києва на те, що відбувалося, була очікуваною. Президент України Володимир Зеленський заявив 25 вересня, що після закінчення "референдумів" вважатиме за неможливе "продовження будь-яких дипломатичних переговорів" з Росією.
Україна вважає, що псевдоплебісцит ніяк не змінив ситуацію на фронті та на плани щодо деокупації захоплених територій.