"Просимо не розповідати про українські уроки". Як вчаться діти на окупованій території
1 вересня школи в окупованих районах України розпочали навчання за російськими програмами. Однак чимало школярів у Херсоні й Мелітополі на уроки у свої колишні школи не прийшли, вони вчаться дистанційно за українською програмою. Дітям і їхнім батькам доводиться ретельно приховувати ці заняття.
Імена героїв з окупованих територій змінені з міркувань їхньої безпеки.
Свій перший шкільний день семикласниця Софія провела цього року на березі Дніпра. Ще по-літньому зелене і спекотне узбережжя було єдиним місцем, де дівчинка змогла "зловити" інтернет і підключитися до онлайн-уроків.
Позаду неї - її рідне місто Херсон, вже понад пів року окуповане російськими військами. Ще трохи далі на захід - лінія фронту, звідки Софія та її батьки щодня чекають новин про те, як просуваються українські сили.
Із 30 однокласників дівчинки у Херсоні залишились лише четверо, і хоча їхня школа відкрилась, діти на уроки 1 вересня не прийшли.
Мама Софії розповідає, що її донька вчилася в одній з найкращих гімназій міста. Тепер у школі нова адміністрація, яку призначила окупаційна влада, й викладання у ній ведуть за російськими програмами.
Софія продовжує вчитися онлайн за українською програмою. Уроки проводять вчителі, яким вдалося виїхати з Херсона. Ті, хто залишився на окупованій території, не викладають дистанційно через поганий звʼязок у місті, а також небезпеку.
Ховаючись від російських військових і вибухів у місті, багато батьків влітку вивезли дітей на дачі під Херсон, і саме там Софія й зустріла початок свого нового шкільного року.
Getty Images "Діти виходили на берег Дніпра з телефонами і шукали, де краще працює інтернет", - каже мама Софії.
Ще навесні звʼязок в окупованому Херсоні, Мелітополі та інших містах півдня практично зник. Росія підключила ці регіони до своїх мобільних операторів, але постійні перебої з інтернетом залишаються.
"Ми намагаємось вчитися, коли є можливість", - каже мама дівчинки. Інших варіантів навчання, крім української школи, сімʼя не розглядала.
"Моя донька любить Україну, вона вже дуже усвідомлено розуміє, якої вона національності, віддати її в російську школу було б насильством над особистістю", - каже мама Софії.
Вона додає, що не хоче, аби її донька вивчала такі предмети, як історія Росії та інші, тому що на них просувають російську ідеологію.
Подарували портфелі
На окупованій з лютого території України залишаються близько 100-120 тисяч школярів і 1289 закладів середньої освіти, повідомляє українська влада.
Ще навесні у захоплених містах півдня і сходу України призначені Росією "адміністрації" активно намагались відновити очне навчання у школах за російськими програмами. Директорам і вчителям, які відмовлялись співпрацювати, погрожували. Освітян викрадали з дому, проводили обшуки в їхніх помешканнях, змушували залишити місто.
Напередодні нового навчального року новопризначене керівництво освітніх закладів активно заохочувало батьків приводити дітей до школи.
Приваблювали безкоштовним харчуванням, новими підручниками і навіть грошима, розповідає, мама Софії із Херсона. Її знайомим, які привели дітей у школу, обіцяли згодом виплатити 10 тис. рублів "гуманітарної допомоги".
Адміністрація вихвалялась ремонтом класів і новим забезпеченням.
"Але це все зробили ми своїми силами ще у минулі роки", - обурюється жінка.
1 вересня російські ЗМІ звітували про початок навчання на "звільнених" територіях України. Міноборони Росії заявило про відкриття 1422 шкіл (тисяча з них - у Донецькій і Луганській областях, 164 - у Запорізькій, 108 - у Херсонській і 72 - в Харківській областях).
Утім, в Маріуполі з понад 60 шкіл, які працювали до війни, у вересні готовими до навчання були 10, розповідав призначений росіянами мер міста.
В одну з них привела своїх дітей Тетяна. Гімназія, в якій вчився її старший син, зруйнована, квартира, де жила родина до війни, згоріла. Тетяна переїхала в уціліле помешкання знайомих і віддала дітей у школу поруч.
Getty Images У школі три перших класи, в кожному по 25 дітей і пʼять восьмих - по 28-30 учнів, розповідає Тетяна, мама першокласниці й восьмикласника. В їхній школі багато дітей і вчителів з інших районів, чиї школи були зруйновані.
Школу, куди пішли діти Тетяни, разом з іншою школою Центрального району, який вона по-старому називає "Жовтневим", відремонтували підрядники з Санкт-Петербурга. Тетяна пояснює, що за кожним районом міста закріпили певний регіон Росії. Щоправда, на момент нашої розмови, старші класи до навчання ще не приступили, будівельники не встигли завершити ремонт, каже мама школярів.
Вона розповідає, що урочистої лінійки на вулиці першого вересня не було, дітей одразу завели в школу вчителі, але Тетяну вразило те, що "майже всі діти були ошатно одягнені й з квітами". За її словами, це було найскладніше - квіткові магазини в Маріуполі не працюють.
"Першокласникам подарували хороші портфелі (ортопедичні, окремо для хлопчиків, окремо для дівчаток), шкільне приладдя, зошити та прописи. Усі підручники нові російські, у підручнику з літератури - класичні твори", - ділиться враженнями Тетяна.
На батьківських зборах розповіли, що в школі буде вивчатись українська мова, але поки що невідомо, чи буде це факультатив чи обовʼязковий предмет. Син Тетяни вирішив також додатково навчатися онлайн за українською програмою у своїй колишній школі, якої фізично вже не існує. Але поки немає надійного інтернету, це відкладається, каже Тетяна.
Щодо російської програми у школі, вона відповідає, що найбільше її зараз хвилюють питання побуту й безпеки. "Ми стали заручниками ситуації, яку створили не ми. А як її змінити, я не знаю".
За російським стандартом
2 вересня заступник керівника адміністрації президента Росії доповів, що школи "ДНР", "ЛНР" і "звільнених" територій перейшли на російську навчальну програму.
"Перекваліфікацією" вчителів російська влада зайнялася ще влітку. Освітян відправляли на навчання у методичні центри в Москву, Крим і Ставропольський край. За словами російського міністра освіти, перепідготовку пройшли 5 тисяч вчителів, загалом планують перевчити 15 тисяч.
На курсах розповідають, як викладати російську мову та літературу, а також історію Росії. Уявлення про зміст навчання дають робочі програми, розроблені минулого року Інститутом розвитку освіти "Донецької народної республіки". По ним планували навчати школярів з "деокупованих територій Донецької області".
В них є предмети "Рідна мова" і "Рідна література", обидва з уточненням "російська", а також "Історія Росії" та "Росія у світі".
У програмі з історії для 5-9 класів про Україну немає жодної згадки, Київську Русь називають "держава Русь" або "Русская земля", Київ жодного разу не згадується як столиця й культурний центр Давньоруської держави.
У підручнику з історії для 10 класу (виданого мінпросвіти РФ 2022 року) анексію Криму називають "возз'єднанням" з Росією, причиною якого став прихід до влади в Києві "радикальних націоналістів". Школярам розповідатимуть про "боротьбу Донбасу за незалежність", особливу увагу в програмі приділено президенству Путіна й "курсу на зміцнення державності Росії".
BBC Про війну в Україні учням також розповідатимуть на окремому уроці "Розмови про важливе", який російська влада зобов'язала школи проводити з цього року.
Його мета, заявляв автор ідеї російський міністр освіти Сергій Кравцов, виховання у дітях патріотизму. На перших уроках дітям розповідали про "спеціальну військову операцію", українських "націоналістів" і протистояння Росії та НАТО. Однак, пізніше почали зʼявлятись повідомлення про те, що з планів уроків прибрали будь-які згадки про Україну і війну.
Про патріотичне виховання "за російським стандартом" у школах, які відкрились на окупованих територіях, розповідають батьки, з якими поговорила BBC News Україна.
"Російські прапори, гімн Російської Федерації і портрети Путіна в класах - у них це важливіше за навчання", - сказала мама школяра з Мелітополя. Її син залишився вчитися вдома дистанційно в українській школі.
Вчителі без вищої освіти
Попри заяви проросійських адміністрацій про успішний початок навчального року, вчителі з окупованих територій розповідають про суттєвий брак педагогічних кадрів у школах, що відкрились.
За словами заступниці директора однієї зі шкіл Мелітополя Тамари Петрівни, на роботу взяли людей навіть без вищої освіти або тих, хто ніколи не викладав. Через брак вчителів у 11-класників може бути всього три уроки. "Хто прийшов, ті предмети й були", - розповідає освітянка.
Вчителів, які пішли працювати у школи за російськими програмами, Тамара Петрівна називає "колаборантами". Її обурює, що педагоги пішли на співпрацю з призначеними Росією адміністраціями, адже Україна з лютого регулярно виплачує зарплату освітянам Мелітополя.
Getty Images З 21 школи Мелітополя, принаймні шість не відкрились. Школа Тамари Петрівни з вересня також не відкрилась, але більшість вчителів викладають онлайн за українською програмою.
Ті, хто залишився в Мелітополі, проводять уроки з "додатковими заходами безпеки", розповідає заступниця директора. Вони не включають камеру в Зумі та реєструються під іншим іменем. Дехто з викладачів виїхав за місто, там працювати безпечніше.
За словами Тамари Петрівні, в її школі залишається практично така ж кількість учнів, як і до 24 лютого, - близько 600. Дехто виїхав, але зʼявились нові діти з області, чиї школи закрились. На онлайн навчання в середньому виходять близько половини учнів.
"Наших дітей з Мелітополя ми також просимо не розповідати про ці уроки й казати, що вони вчаться в інших школах. Було дуже багато погроз", - каже педагог.
Школа Тамари Петрівни з вересня не відкрилась, декілька вчителів перейшли працювати у "російські" школи, але більшість викладають онлайн за українською програмою.
Ті, хто залишився в Мелітополі, проводять уроки з "додатковими заходами безпеки", розповідає заступниця директора. Вони не включають камеру в Зумі та реєструються під іншим іменем. Дехто з викладачів виїхав за місто, там працювати безпечніше.
За словами Тамари Петрівні, в її школі залишається практично така ж кількість учнів, як і до 24 лютого. Тоді їх було близько 600. Дехто виїхав, але зʼявились нові діти з області, чиї школи закрились. На онлайн навчання в середньому виходять близько половини учнів.
"Наших дітей з Мелітополя ми також просимо не розповідати про ці уроки й казати, що вони вчаться в інших школах. Було дуже багато погроз", - каже педагог.
Навчання у підпіллі
Українське міністерство освіти напередодні навчального року пояснювало, що навчання на окупованих територіях буде проводитись тільки в режимі онлайн, а учні можуть записатися у будь-яку школу України.
На початку вересня мер Мелітополя Іван Федоров заявив, що в місті 14 тисяч школярів почали навчальний рік в українських школах дистанційно.
Так вчиться й восьмикласник Олександр, але заняття в Зумі він не відвідує. Як пояснює його мама Ірина, вчителі у школі, де вчиться її син, бояться підключати на уроки дітей з Мелітополя через можливий розголос. Навіть ті, хто виїхав, побоюються за своїх близьких, що лишились у місті.
Getty Images Тому Олександр займається на онлайн-платформі, яку влітку створили вчителі з Мелітополя, взявши за основу відеоуроки Всеукраїнської школи онлайн.
"Сайт - дуже зручний і зрозумілий, син вчиться самостійно і сам себе перевіряє", - каже Ірина, яка сама є вчителькою початкових класів. Зараз вона не працює, тому що її школа закрилась, а онлайн в її школі викладають тільки ті вчителі, хто виїхав з міста.
Дехто працює за допомогою асистентів, розповідає директорка ще однієї мелітопольської школи. "Вони планують уроки, підбирають матеріал і завдання, дають настанови "своєму дублеру-помічнику" на підконтрольній території. А він вже сміливо зв'язується з батьками і учнями".
Ми розмовляємо з Іриною у Вайбері українською мовою і я запитую, чи не наражаю я її на небезпеку. "Зараз ні, - відповідає Ірина. - Сусідів близько немає, а я стою далеко від вікна". Але вона постійно нагадує сину, щоб він не розповідав друзям, що не ходить до школи й вчиться дистанційно.
Мама Софії із Херсона каже, що дистанційне навчання в українській школі стало своєрідним паролем для впізнавання "cвоїх".
"Зараз стало дуже просто зрозуміти хто за кого, якщо дитина вчиться онлайн в українській школі", - розповідає жінка. Але звісно є й ті, у кого просто не було вибору, додає вона.
Вікторія Приседська BBC News Україна