Росія вийшла із "зернової угоди". Що це означає для України та світу

"На жаль, частина цих чорноморських угод, яка стосується Росії, досі не реалізована, тому її дія припиняється", - заявив речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

За його словами, Росія готова повернутися до угоди після того, як виконають "узгоджену частину чорноморських домовленостей, що стосуються Росії". Він також відзначив, що рішення Росія ухвалила ще до вибуху на Кримському мості, який стався в ніч проти понеділка.

Яку користь отримала Україна від "зернового коридору", що вимагає Росія і чи є шанси на продовження угоди?

Україна вимагає припинити "голодні ігри"

Україна засудила дії Росії.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в коментарі CBS Mornings заявив, що Росія "повільно вбивала зернову угоду від одного продовження до іншого". Тепер він очікує зростання цін на зерно в усьому світі, яке насамперед відчують мешканці країн Африки та Азії.

"Припиніть грати в "голодні ігри" з людьми по всьому світу. Росія використовує голод для шантажу, переслідує свої комерційні інтереси", - наголосив Кулеба.

Як повідомляє Wall Street Journal, ціни за бушель пшениці на Чиказькій фондовій біржі зросли на 3,4% після повідомлення Пєскова.

Володимир Зеленський в інтерв’ю делегації африканських журналістів заявив, що Росія порушила свої домовленості з ООН і Туреччиною.

"Коли Росія каже, що вона зупиняє, – вона зриває свої домовленості з Генсеком ООН Гуттерішем і з Президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей".

Він доручив МЗС запитати, чи готові Туреччина та ООН продовжувати ініціативу зернового коридору.

"Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, – то всі готові продовжувати постачання зерна", - відзначив Зеленський.

Зернову угоду уклали в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН строком на 120 днів. На той момент, за оцінкою української влади, в Україні були заблоковані 22 млн тонн зерна.

Україна та Росія тоді не підписували жодних документів між собою, обидві країни підписали договори з Туреччиною та ООН.

З трьох українських портів - Одеси, Чорноморська та Південного почали вивозити збіжжя "зерновим коридором" довжиною в 310 морських миль та шириною у три морських милі.

Судна перевіряли інспектори Спільного координаційного центру в Стамбулі, який діяв на території Національного університету оборони Туреччини за участі представників України, Росії, Туреччини та ООН.

Україна неодноразово звинувачувала російських інспекторів в затягуванні перевірки суден, вимогах нерегламентованої документації, що призводило до великих черг суден і затримки поставок. У Києві також вимагали долучення до ініціативи портів у Миколаївській області.

Угоду продовжували кілька разів – у листопаді на 120 днів і потім ще двічі на 60 днів.

У жовтні Росія ненадовго призупинила участь в угоді після ударів по російських військових кораблях в Севастополі, але потім повернулася до її виконання. Тоді кілька днів експорт зерна здійснювався попри демарш Росії, завдяки підтримці Туреччини та ООН.

Завдяки реалізації зернової угоди надзвичайно зріс престиж Туреччини в країнах Африки, які найбільше постраждали від блокади українських портів та зростання цін на зерно та добрива внаслідок війни. Низка африканських президентів цьогоріч відвідали інавгурацію Реджепа Таїпа Ердогана.

Що дала Україні угода

Згідно з даними ООН, зернова угода дала можливість Україні експортувати 32,9 млн тонн сільськогосподарської продукції, зокрема, 17 млн тонн кукурудзи, 9 млн тонн пшениці, а також майже по 2 млн тонн соняшникового шроту та соняшникової олії.

За класифікацією Світового банку, 44% поставок припали на країни з високим рівнем доходу, 37% - з вищим середнім доходом, 17% - на країни з нижчим середнім доходом, 3% - на країни з низьким доходом. Понад половина поставок припала на три країни – Китай (24%), Іспанію(18%) та Туреччину (10%).

Угода також посприяла ініціативі Grain from Ukraine, в рамках якої Україна поставила зерно до країн Африки та Азії, в яких частина населення перебувала на межі голоду, а поставки оплатили партнери України. За даними ООН, понад 250 тисяч тонн зерна Україна поставила Ефіопії та Ємену, 130 тисяч тонн – Афганістану, понад 50 тисяч тонн – Сомалі.

Відновлення експорту збіжжя позитивно вплинуло на українську економіку і дозволило збільшити валютні надходження.

Окрім того, за даними ООН, ціни на зерно у світі знизилися на 23% у порівнянні з показниками станом на березень 2022 року. Це також сприяло бідним країнам.

Що вимагає Росія

У травні МЗС Росії оприлюднило вимоги щодо продовження зернової угоди, без виконання яких погрожувало припинити участь в ній:

• Знову приєднати Россельхозбанк до SWIFT.
• Розблокувати захід в порти західних країн (які запровадили санкції) та страхування для російських суден.
• Відновити поставки аміакопроводом Тольятті-Одеса територією України.
• Розморозити активи російських компаній, які пов’язані з виробництвом сільгоспродукції та добрив.
• Розморозити поставки запчастин для сільськогосподарської техніки.

Російські представники заявляли, що ці положення передбачав Меморандум про взаєморозуміння між Росією та ООН, який був підписаний одночасно з зерновою угодою 22 липня 2022 року.

Росія також висловлювала невдоволення тим, що українське зерно переважно вивозять до країн з високим доходом або вище середнього, а бідні країни "отримують абсолютний мізер".

Одним з найважливіших питань для Росії є відновлення поставок аміакопроводом Тольятті-Одеса. Він не працює від початку війни, а раніше саме ним до Одеського припортового заводу постачався аміак, який росіяни потім експортували на світовий ринок.

В Україні експерти неодноразово заявляли про екологічну небезпеку постачання аміакопроводом, поки йдуть бойові дії поряд з ним.

У червні 2023 року Україна заявила, що росіяни двічі обстріляли аміакопровід в районі села Масютівка Харківської області – у тій ділянці області, яка досі контролюється російськими військовими. Стався витік 134 тонн аміаку. Міноборони Росії звинуватило в підриві ділянки аміакопроводу "українську диверсійну групу".

Втім, Росія ще до цього випадку розробила проєкт терміналу для поставок аміаку та добрив у порту Тамань в Краснодарському краї. За даними російської влади, він буде відігравати важливу роль в експорті на зовнішні ринки, вантажообіг становитиме 5 млн тонн на рік - 3,5 млн тонн амміака і 1,5 млн тонн карбаміда на рік. Проте реалізація цього проєкту потребує часу.

За даними джерела Reuters в українському уряді, у травні Україна була готова відновити постачання аміакопроводом Тольятті-Одеса в обмін на розширення переліку чорноморських портів, з яких можна було б вивозити збіжжя і розширення переліку товарів, дозволеного на експорт.

Ще один важливий пункт - зняття санкцій з Россельхозбанку.

Як зазначає Російська служба Бі-бі-сі, про досягнення будь-яких домовленостей щодо Россельхозбанку не повідомлялося.

Россельхозбанк раніше не грав помітної ролі в міжнародній торгівлі зерном та добривами, але Кремль, мабуть, задумав перетворити його на "єдине вікно" для розрахунків за агроекспорт, захистивши таким чином від санкцій, пояснювали в Carnegie Politika.

Видання FT повідомляло, що банк повністю належить Кремлю: його колишній голова правління — Дмитро Патрушев, нинішній міністр сільського господарства та син секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева, який відіграв "важливу роль у розв'язанні війни в Україні".

МЗС Росії опублікувало заяву, в якій перерахувало подальші кроки Москви:

• Росія відкликає гарантії безпеки судноплавства на Чорному морі та закриває морський гуманітарний коридор.
• Росія відновлює режим "тимчасово небезпечного району" у північно-західній акваторії Чорного моря.
• Спільний координаційний центр у Стамбулі розформують.
• Зерновий коридор припиняє функціонування 18 липня.

Росія готова "розглянути відновлення" зернової угоди "тільки за отримання конкретних результатів".

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у твіттері засудила "цинічний крок" Росії щодо зупинки зернової угоди. Вона заявила, що ЄС продовжить сприяти поставкам українського зерна на світові ринки.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що зернова угода була важливим дипломатичним успіхом.

Він зазначив, що розраховує на бажання Путіна продовжити угоду.

"Попри зроблену сьогодні заяву, я вважаю що, мій друг... Путін хоче продовження [роботи] цього гуманітарного коридору", - цитує Ердогана агентство Reuters.

Турецький президент повідомив, що сьогодні міністр закордонних справ Туреччини проведе перемовини з Сергієм Лавровим, а пізніше, після повернення з Саудівської Аравії сам Ердоган зателефонує Путіну.

Наразі не зрозуміло, чи готові Туреччина та ООН повторити досвід жовтня-листопада 2022 року - коли перевезення зерна тривали попри вихід Росії з угоди на кілька днів.

Україна може перевозити зерно залізницею, вантажівками та через річкові порти Дунаю. Проте вони не можуть забезпечити той самий обсяг транспортування, який дозволяв зерновий коридор Чорним морем.

Незабаром Україна може стикнутися з проблемою, як експортувати десятки мільйонів тонн зерна нового врожаю. Проблему ускладнюють обмеження на експорт українського зерна, які запровадили Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія після протестів місцевих фермерів. Вони діятимуть щонайменше до вересня.