Ще більше бронетехніки та мовчання про F-16. Як минув візит Зеленського до Польщі

Здавалося, весь візит проходить в атмосфері абсолютної злагоди і взаєморозуміння. Було багато подяки, компліментів та рукостискань. А слова, які звучали найчастіше, - солідарність, допомога і свобода.

Зеленський на всіх зустрічах постійно говорив про те, що Україні треба зброя. І, схоже, конкретних результатів делегації таки досягли. Сторони домовилися про закупівлю Україною польської оборонної техніки, зокрема БТР "Росомаха", самохідних мінометів "Рак" та ракет до переносних зенітно-ракетних комплексів "Перун".

Хоч це не заявили публічно, але очевидно, що українська сторона піднімала питання надання сучасних винищувачів. Україна воює з росіянами старими літаками, які вже на межі можливостей. Військові вже не раз заявляли, що радянські "МіГи" суттєво не вплинуть на ситуацію на фронті. А от новітні F-16 дозволили б повітряним силам суттєво розширити функціонал авіації, посилити її.

На пресконференції в канцелярії президента українські журналісти спитали Дуду про плани щодо передачі ЗСУ старих та нових винищувачів, але польський президент вирішив розповісти лише про МіГи. Він анонсував передачу Україні ще чотирьох МіГів, загалом їх буде вже вісім. Запитання про перспективи передачі Україні F-16 Дуда проігнорував.

Згодом, увечері назва цих літаків знову прозвучала, але вже з вуст українського президента. Зеленський у своїй промові перед людьми біля Королівського палацу у присутності Дуди підняв це питання знову.

"Коли битва вимагає артилерії, її варто надавати. Коли перемога потребує танків, їхній гуркіт має зазвучати на передовій. Коли незалежність потребує повітря, не треба звертати увагу, як відреагують в Росії на літаки у нас. Не варто гадати, яке число виглядатиме безпечніше поряд із літерою F: 16 чи якесь інше. Варто діяти так само, як ваше лідерство проявило себе в танковій коаліції. Вірю, що проявиться і в авіаційній коаліції", - звернувся він до поляків.

Виступ біля Королівського палацу почався на годину пізніше. Попри холодну погоду, люди з українськими та польськими прапорами вперто чекали на двох президентів. Зеленський і Дуда з дружинами вийшли на сцену разом. Першим на правах господаря взяв слово польський президент. І почав він з емоційних спогадів.

"23 лютого за кілька годин до російської агресії рік тому я був у красивому та гордому Києві, щоб підтримати Україну. Я довго розмовляв з моїм другом, президентом Володимиром Зеленським. Ситуація на той момент була надзвичайно драматичною. Ми вже тоді знали, що за кілька годин росіяни нападуть і почнеться повномасштабна війна. Володимире, під час нашого прощання ти сказав мені тоді слова, які глибоко закарбувалися в моїй пам'яті: Анджею, ми можемо вже ніколи не побачитися", - почав говорити Дуда.

І тут же додав: "Я відповів тоді. Володимире, ми ще багато разів побачимося. Ви завжди можете розраховувати на Польщу. Залишайтеся з Богом".

Промова Дуди була настільки емоційною, що її багато разів переривав оплесками та оваціями натовп. Він цитував слова Шевченка про спільне майбутнє Польщі та України, викарбувані на пам'ятнику в центрі Варшави, говорив про "відкриті серця" поляків для українців та складну історію, яка більше не повинна сварити два народи.

Історичні питання часто ставали каменем спотикання у стосунках двох країн. Та відколи почалося повномасштабне вторгнення, ці теми стали далеко другорядними і вже не звучать з вуст польських та українських політиків. Через стільки років дискусій та суперечок обидві країни говорять про примирення.

"Настав час звільнитися від цього болісного минулого, нехай прощення дароване і отримане розіллється цілющим бальзамом у кожному серці", - звернувся Дуда до поляків та українців.

Тут, перед натовпом, він не просто обіцяв подальшу підтримку Україні, а й повністю підтримав риторику українського президента про те, що ніяких переговорів з росіянами бути не може.

"Якщо хтось у світі починає зі мною таку розмову, я відповідаю: "Ти був у Бучі? ти був у Бородянці? Ти був у Ірпені? Не був? Тоді їдь туди і скажи людям, чиїх близьких вбивали, катували, ґвалтували, скажи, що жертва їхніх близьких не мала значення, що все буде, як і раніше". Дуда там був практично одразу після звільнення Київщини - у квітні 2022 року.

Під час обох промов, як і протягом всього візиту, президенти не скупилися на компліменти один одному, слова подяки та рукостискання.

"Володимире, ти герой вільного світу", - звернувся до Зеленського польський президент. "Я дякую тобі, Анджею, що ми побудували з тобою такі дружні стосунки", - не втомлювався дякувати Зеленський.

Найбільші овації зірвало висловлювання українського президента про сусідні пострадянські країни, доля яких, на його переконання, повністю залежить від того, чим закінчиться війна в Україні: "Всі сильніші, коли ми вільні. Коли ми вільні - це гарантія, що свобода вистоїть в Молдові, не полишить Грузію та прийде, обов'язково прийде в Білорусь".

Їхні палкі промови транслювали на великих екранах на Замковій площі Варшави. Там зібралися сотні людей - поляків і українців, щоб послухати двох президентів. А потім Зеленський і Дуда після своїх виступів ефектно пройшли через цей натовп.

Того вечора на Замковій площі звучало багато української мови - це біженці прийшли послухати свого президента. За останніми підрахунками польської сторони, в різних містах Польщі досі перебуває близько мільйона українських біженців. Їм надали права та соціальні виплати, які існують в поляків, дітям відкрили двері в школи та садочки, працюють десятки центрів для інтеграції та адаптації, їм досі видають гуманітарну допомогу, допомагають з пошуками роботи.

На Замковій площі українці слухали свого президента в надії почути бодай найменший натяк про те, коли закінчиться війна.

А кількома годинами раніше в кінці пресконференції двох президентів польська журналістка прокричала Зеленському питання англійською: "Як ви думаєте, скільки триватиме ця війна?" Він спочатку глянув на неї і, здавалося, зараз відповість. Але після кількасекундної паузи розвернувся і пішов в бік української делегації. Наче даючи зрозуміти, що ніхто точно не знає, коли ж закінчиться ця війна. І він не знає теж.

Оксана Тороп, Варшава, ВВС Україна