Ще одна проблема Путіна? Експерти звертають увагу на уламки підводного човна К-278
Російський підводний човен К-278 "Комсомолець" понад 30 років лежить на дні Норвезького моря. Підводний човен викликає занепокоєння серед експертів через можливий викид радіоактивних речовин з її ядерного реактора або торпед. Фахівці з Росії та Норвегії помітили проблему ще у 2019 році.
Титанова гордість радянського підводного флоту К-278 "Комсомолець" затонув біля берегів Норвегії в квітні 1989 року. Причиною катастрофи стала пожежа на борту. Це єдине у своєму роді судно пішло на воду з могутнім комплектом зброї. Його озброєння складалося зі стандартних торпед, радіокерованих торпед, та, можливо, 10 крилатих ракет середньої дальності РК-55 "Гранат", здатних вражати цілі на відстані приблизно 1500 км, а також суперкавітаційних торпед ВА-111 "Шквал", оснащених ядерними боєголовками. Саме останні роками викликають занепокоєння експертів, які попереджають про можливий витік радіоактивних речовин з уламків К-278 "Комсомолець".
К-278 "Комсомолець" - уламки корабля пролежали на дні понад 30 років
Підводний човен, який вважався одним із найцінніших у радянському флоті та одним з перших підводних човнів із титановим корпусом, уже 30 років лежить на дні Норвезького моря, в одному з найбагатших на рибальство районів світу. Як зазначає IFL Science, з часом корпус корабля та корпуси, що захищають ядерну зброю, яку він перевозив, зазнали корозії через вплив морської води. Це призвело до викиду радіоактивних матеріалів.
У 2019 році дослідники з Росії та Норвегії зібрали зразки морської води біля уламків К-278 "Комсомолець". Вони також виявили, що деякі з цих зразків мали приблизно в 800 000 разів вищий рівень радіації, ніж зазвичай у Норвезькому морі. Як пояснює IFL Science, це були зразки з вмістом радіоактивного цезію, взяті з вентиляційної шахти затонулого корабля за допомогою дистанційно керованого підводного апарату "Egir 600".
Невідомо, чи походить забруднення від ядерного реактора підводного човна чи від його торпед. Однак варто зазначити, що інші зразки, взяті на той момент, не показали нічого підозрілого. Фахівці також зійшлися на думці, що наразі не потрібно сповіщати про потенційну небезпеку. Однак вони наголошують на необхідності постійного моніторингу затонулої субмарини та води навколо неї.
Результати досліджень, оприлюднені в 2019 році, однак викликають питання про короткостроковий і довгостроковий вплив викидів радіоактивних речовин від затонулого судна, розташованого на дні Норвезького моря. Тим більше, що проблема затонулих кораблів, які виділяють різного роду забруднюючі речовини, набагато ширша.
Згідно з аналізом Вищої контрольної палати за 2019 рік, на дні Балтійського моря знаходиться близько 300 затонулих кораблів. Майже 100 з них знаходяться в Гданській затоці. З деяких з них витікає пальне. У САО також наголошують, що біля Гданської провали може бути «щонайменше кілька десятків тонн боєприпасів і хімічної зброї, у тому числі одного з найнебезпечніших — сірчаного іприту. Загрозою є прогресуюча корозія, яка може сприяти викиду більшої кількості небезпечного матеріалу безпосередньо в морські води.
Приєднуйтесь до ВПольщі у Facebook
Новини ВПольщі у Телеграм
Марʼян Савчишин, редактор VPolshchi