Що означає надати "гарантії безпеки" Україні
Чи є щось, окрім повноправного членства в НАТО, що "задовольнить Київ і стримає Москву?"
Щоб відповісти на це запитання, оглядач New York Times Стівен Ерлангер зібрав кілька думок незалежних військових аналітиків.
Вже зараз зрозуміло, що без поразки Росії та повного відновлення контролю Києва над українськими територіями гарантії безпеки будуть частковими й крихкими, пише автор публікації.
Разом з тим, аналітики вважають, що без будь-яких гарантій взагалі важко уявити, щоб інвестори вливали кошти у відбудову України або що в майбутньому не спалахне нова війна.
Багато залежить від нерішучості самого Заходу, який хоче захистити Україну, але при цьому вже показав, що не готовий воювати за неї і прагне уникнути прямої конфронтації з Росією. Натомість він обрав шлях стримування Кремля.
"Європейській і трансатлантичній єдності загрожує безліч ризиків", — вважає Наталі Точчі, директорка Інституту міжнародних відносин у Римі.
На її думку, навіть якщо Україна зможе повернути контроль над всіма територіями, які Росія окупувала з початку вторгнення минулого року, в Європі і США знайдуться голоси, які скажуть: "Подивіться, яку ціну за це заплатили цивільні й військові. Потрібен компроміс".
Але Україна захоче твердих зобов'язань у сфері безпеки. І це може розколоти Захід: Центральна і Східна Європа вимагатимуть членства України в НАТО, а Західна Європа відмовлятиметься від цього.
New York Times зазначає, хоча НАТО і Євросоюз пообіцяли Україні членство, чітких часових рамок ніхто не встановлював. І не можна точно сказати, що ці обіцянки будуть виконані. Поки існують територіальні суперечки, малоймовірно, що Україна отримає одностайну підтримку, необхідну для приєднання до цих інституцій.
Те, як закінчаться воєнні дії, матиме вирішальне значення, заявив директор Берлінського відділення Німецького фонду Маршалла (США) Томас Кляйне-Брокхофф.
Він зазначив, що український суверенітет вже підірваний російською анексією Криму. Оптимальним результатом, на його думку, було б, якби Україна повернула контроль над усіма втраченими територіями, хоча це не гарантовано.
Водночас перспектива повної поразки Росії несе ризики ескалації з російського боку, якої багато лідерів країн НАТО включно з президентом Джо Байденом хотіли б уникнути. Ключові європейські країни, такі як Франція і Німеччина, бояться, що якщо режим Путіна впаде, озброєна ядерним арсеналом Росія може зануритись в хаос, беззаконня, міжусобиці й анархію.
Однак все, окрім членства в НАТО, пов'язане з обіцянками, які Київ вже вважає порожніми, пише NYT. Цей шлях вже випробовували в 1994 році, коли США, Велика Британія і Росія "гарантували" Україні безпеку і територіальну цілісність в обмін на відмову від радянських запасів ядерної зброї в рамках Будапештського меморандуму.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен рекомендує щось середнє між обіцянками 1994 року і повним членством в НАТО і ЄС.
Суть рекомендації в тому, щоб союзники України перетворили її в настільки потужну військову силу, щоб Росія ніколи більше не намагалася проковтнути її.
Він закликає до багаторічного "стратегічного партнерства" між Україною і ключовими західними країнами на двосторонній основі - щоб перетворити Україну на потужну державу, здатну до власного захисту.
Расмуссен порівняв свою пропозицію з відносинами між США і Ізраїлем. Вони тісно співпрацюють у сфері оборони, але без формальних угод. Фактично це не стільки гарантія безпеки для України, скільки стримувальний фактор для Москви, пише видання.
Є також пропозиція, щоб окремі країни-союзники включно з США, Британією, Францією, Німеччиною і Польщею, ввели свої війська на територію післявоєнної України. Це має стати аналогом розгортання багатонаціональних бригад в країнах НАТО, що межують з Росією.
Однак значна присутність військ в країні, яка не входить до альянсу, буде розцінена Москвою як ще одна провокація, зазначає видання.
Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Ходжес переконаний, що Україна, озброєна більш далекобійними засобами, які Вашингтон поки не хоче їй давати, зможе перемогти Росію і повернути всі окуповані території, включно з Кримом, до кінця серпня.
"Не може бути мови про безпеку України, поки Росія контролює Крим", - наголосив американський генерал.
Але New York Times пише, що "багато хто", наприклад, колишній помічник генерального секретаря НАТО Каміл Гранд, який зараз очолює Європейську раду з закордонних справ, вважають, що війна закінчиться тим, що Росія "зможе досягти своїх цілей частково".
"Повна поразка Росії і вступ України в НАТО - це лише один зі сценаріїв, причому оптимістичний", - каже Гранд.
У якомусь сенсі сама ідея гарантій безпеки застаріла, вважає Стефано Стефаніні, колишній італійський дипломат у Росії та колишній посол у НАТО. За його словами, єдиною реальною гарантією безпеки України є членство в НАТО, хоча це дуже складно.
"Повна перемога однієї зі сторін здається малоймовірною", - каже він.
Тож у якийсь момент дипломатам доведеться виявити винахідливість, забезпечивши Україні солідну перспективу миру і безпеки, яка так чи інакше гарантована її союзниками.