Спецоперація України чи Росії? Експерти міркують, хто запустив дрони на Кремль
Вдень 3 травня російська влада зробила гучну заяву: нібито Україна намагалася атакувати Кремль безпілотником. Українські експерти обережні у своїх висновках та називають кілька імовірних версій подій. При цьому припускають, що це таки могла бути спланована операція української сторони.
За версією Москви, два дрони безперешкодно долетіли аж до Кремля, де російські спецслужби їх ліквідували завдяки системі радіолокаційної боротьби. Володимира Путіна на цей момент у Кремлі не було.
Російська влада назвала це "спланованою терористичною акцією" напередодні параду 9 травня.
Українська влада свою причетність офіційно спростувала і заявила, що не атакує об’єкти на території Росії. В офісі Зеленського вважають, що Росія таким чином "готує масштабний терористичний акт".
Пізніше під час пресконференції у Гельсінкі Зеленський сказав, що Україна не атакувала ані Кремль, ані самого Путіна, а залишає це для міжнародного трибуналу.
То хто запустив дрони на Кремль та що це може означати – ми розпитали експертів.
Перевірка?
Військовий експерт Михайло Самусь каже, що це цілком могла бути спланована операція українських сил.
"Мета може бути різною, у тому числі перевірка можливостей ураження об’єктів, перевірка можливостей системи ППО, яка охороняє Кремль, урядовий квартал і так далі", - вважає експерт.
На його думку, це виглядає так, як "перевірка конкретної системи в тому числі з точки зору наведення на ціль щодо удару і ураження конкретних об’єктів".
У ЗСУ є свій план деокупації українських територій і вони діють в межах того плану, зазначає Самусь. При цьому він не виключає і версію, що це могла бути і спланована операція самої Росії.
А от військовий, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун сумнівається, що цю атаку могла здійснити Україна.
"По-перше, Україні це не потрібно, ми не займаємось такими показовими речами. Я більше вірю, що наші сили стоять за атаками на Тамань чи Севастополь, ніж на Кремль. Демонстративний удар у центрі Москви безпілотниками – це точно фантастика", - сказав він у коментарі BBC Україна.
На його думку, за цим може стояти сама Росія, адже удар показовий, але він не має нічого спільного із серйозною атакою.
Мета може бути одна – відволікти увагу і виправдати свої удари по Україні, вважає експерт.
Деякі експерти, яким ми зателефонували, назвали це питання "дуже чутливим" та відмовились коментувати ситуацію.
Аналіз кореспондента ВВС Павла Аксьонова
Кремль - один із найбільш захищених у Росії об'єктів. Кожен, хто за останні роки намагався проїхати вздовж його стін Кремлівською набережною з увімкненим GPS-навігатором, міг перевірити на практиці - при під'їзді до Кремля мітка на екрані вказувала на один зі столичних аеропортів.
Це результат дії систем радіоелектронної боротьби - таким чином вони перешкоджають простим комерційним дронам, у яких встановлений захист від польотів поблизу аеропортів. Цей захист може бути знятий.
Військові дрони використовують різні системи подолання методів радіоелектронної боротьби. Один із способів – використання на певних ділянках польоту так званої інерційної навігації, тобто автопілота. Така система менш уразлива для радіоелектронної протидії, але знижує точність.
Зрозуміло, в умовах такої радіоелектронної протидії керувати безпілотником через радіозв'язок дуже складно, якщо не сказати неможливо. Він має летіти за заданою програмою до певної мети самостійно.
Є і ширший контур захисту Кремля від дронів у межах Москви. Про його склад мало що відомо, проте у січні на дахах будинків навколо центру міста стали встановлювати зенітні комплекси "Панцир-С1", розроблені, зокрема, і для боротьби з безпілотниками.
Судячи з кадрів, які потрапили до мережі, це був порівняно невеликий дрон літакового типу, мабуть, із пропелером, оскільки летів на невеликій швидкості. Такі апарати часто виготовляють із застосуванням вуглепластику, так що їх непросто помітити засобами радіолокації, особливо коли вони летять на невеликій висоті.
Існує ще ширший контур ППО, який захищає вже всю Москву. Однак війська протиповітряної оборони націлені скоріше на боротьбу з більшими цілями - починаючи з боєголовок міжконтинентальних ракет до літаків.
Telegram Невеликі дрони, як свідчить практика, здатні долати систему ППО і долітати до Підмосков'я. Відомо як мінімум про два випадки, коли в Московській області виявляли дрони з вибухівкою: наприкінці лютого – у Коломенському районі, а наприкінці квітня – під Ногінськом.
В обох випадках уламки дронів розпізнали як безпілотники UJ-22 Airborne виробництва української компанії "Укрджет". Дальність дії таких дронів – до 800 кілометрів, тож якщо припустити, що їх могли запускати українці, то технічно це зробити було можливо.
Багато коментаторів вже після цих випадків говорили, що такі пуски схожі на перевірку російської ППО перед реальною атакою. Але офіційний Київ тоді, як і зараз, не став брати на себе відповідальність.
Зрозуміло, дрон, що вибухнув над куполом Сенатського палацу в Кремлі, могли запустити і з ближчої відстані, і тоді йому не треба було летіти багато сотень кілометрів, ризикуючи бути збитим із ЗРК або посадженим системою РЕБ. Але зараз це вже просто цікаві деталі, бо результат такого удару вже є – він розходиться в роликах, знятих у нічній Москві, на яких дрон, попри зенітні комплекси та станції радіоелектронної боротьби, долітає до Кремля та вибухає.