Сто днів війни в Україні. Як змінилася Польща

Російська агресія проти України розпочалася ще вісім років тому, а повномасштабне вторгнення військ Росії відбулося 24 лютого 2022 року. Російська атака на українські території принесла численні непоправні втрати, людські жертви, знищенні мікрорайони та цілі міста, а також мільйони біженців по всьому світу. Війна неабияк мобілізувала світову спільноту країн, які виступають за мир та демократію. Польща — одна з перших країн, які висловили підтримку Україні та розпочали всіляко допомагати, а навіть змінювати своє законодавство, пристосовуючись до нової реальності.

Біженці

Міграційна криза внаслідок російської агресії на Україну — це найбільша криза біженців у Європі з часів Другої світової війни.

Польська прикордонна служба повідомляє, що починаючи з 24 лютого до Польщі з України приїхало 3, 792 мільйона осіб (інформація станом на 3 червня). Понад мільйон біженців — це діти. Польща прийняла найбільшу кількість біженців з України. Різниця в кількості біженців з іншими країнами разюча. Румунія на другому місці з майже 900 тисяч біженців, а Угорщина прийняла майже 600 тисяч.

Один з найважчих днів у міграційній кризі стало 6 березня. Лише того дня до кордон з Польщею перетнуло понад 140 тисяч людей з України. Проте понад мільйон осіб з різних причин вже повернулися до України.

Важливо підкреслити, що у Польщі готувалися до можливих наслідків вторгнення Росії в Україну ще до 24 лютого. Уряд попросив гміни, тобто місцеві громади, щоб ті підготували місця для мільйонів біженців з різних регіонів України. Особливо громади в тих регіонах, що знаходяться найближче до українських кордонів. 

Більшість українських біженців у Польщі не проживає у так званих таборах для біженців, здебільшого вони орендують квартири, проживають у знайомих, небайдужих мешканців, що надають власне житло тощо. Президент Польщі Анджей Дуда під час свого виступу у Верховній Раді України неодноразово висловлювався щодо того, як у Польщі ставляться до українських біженців. Підкреслив, що українців тут раді бачити. «Ви, українці, не біженці. Ви — наші гості. Ми зробимо усе, щоб Україна стала членом Європейського Союзу», — заявив тоді Дуда з трибуни українського парламенту.

Понад мільйон українців у Польщі отримали спеціальні виплати. Це стало можливим завдяки спеціальному закону про допомогу громадянам України. Уряд Польщі допоміг українцям одноразовою виплатою в розмірі 300 злотих та виплатами на рахунок приймаючої особи у розмірі 40 злотих щоденно.

Крім того Польща спростила бюрократичні процеси, пов’язані з легалізацією біженців. Для того, аби українцям, які тікають від війни, бути легальним у Польщі, достатньо зробити номер PESEL. Також, аби влаштуватися на роботу, потрібно додаткових дозволів: працевлаштування здійснюється на загальних умовах, як для громадян Польщі.

Польща посилює військо

Війна в Україні дала потужний поштовх для посилення польського війська. Крім мілітарної допомоги, яку Польща надає Україні, сусідня країна теж збільшує та зміцнює свої військові сили.

Президент Анджей Дуда в інтерв’ю CNN заявив, що Польща планує збільшувати витрати на оборону і що це пов’язано з війною в Україні. Він підкреслив, що все ще є загроза нападу Росії на Польщу, тому армію варто зміцнювати. Відтак, за словами Дуди, польська армія буде зростати поетапно, протягом декількох років, але перш за все зросте кількість військових.

Охочих стати військовослужбовцем польського війська не бракує. Це зазначив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак. Починаючи з 21 травня у Польщі триває набір до добровільної базової військової служби — це новий вид військової служби, він з'явився завдяки Закону про оборону батьківщини. Міністр оборони заявив, що мета Міністерства — налічувати 300 тисяч військовослужбовців: з них 250 тисяч професійних військових, а 50 тисяч – військові територіальної військової служби, які мають впоратися з можливими кризовими ситуаціями.

Крім того, Польща постійно нарощує військову силу завдяки закупівлям техніки, зокрема з США. Незабаром Польща закупить 500 одиниць високомобільних реактивних систем залпового вогню HIMARS. Відповідний лист-запит до США вже підписав міністр оборони Блащак. Крім того польське військо очікує шість американських зенітних ракетних комплексів Patriot. 

А з того, що вже є у польських військовослужбовців від нещодавна, це 250 американських танків Abrams.

Економіка Польщі

Гаманці поляків теж страждають від російської агресії в Україні. Ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну і Польщі ціни зростали, нерухомість, пальне та деякі продукти підскочили в ціні. Сьогодні інфляція сягає майже 14%. Рада фінансової політики у Польщі підняла рівень відсотків, це, наприклад, означає збільшення сум на сплати кредитів.

Ціна на пальне у Польщі до 24 лютого становила приблизно 5-6 злотих, зараз — майже 8 злотих. Не лише у Польщі, але і у всій Європі можуть відчути подорожчання цін на продукти харчування. Зокрема через те, що Росія військовим шляхом стримує доставлення продукції, а деякі виробництва не можуть працювати через військові дії.

Варто додати, що українські працівники — важлива складова польської економіки. В аналітичному центрі агенції з працевлаштування Gremi Personal інформують, що у Польщі значно зріс попит на іноземних працівників. Підприємства відчуватимуть нестачу приблизно 80-100 тисяч українців, що після початку війни поїхали захищати Україну, але також сотень тисяч сезонних робітників з України, які цього року не приїдуть до Польщі.

Важливі жести та дії

Польща підтримує Україну на всіх можливих рівнях: гуманітарно, військово, фінансово та морально. Наприкінці травня у польському уряді заявили, що достроково розривають договір на закупівлю газу з території Росії. Він повинен був діяти до кінця 2022 року, однак російський "Газпром" поставив умову щодо оплати газу в рублях, на що Польща не погодилася.

Журнал "Forbes" повідомляє, що Польща займає перше місце в рейтингу допомоги Україні. В рейтингу оцінили санкції, які Польща накладала на Росію, фінансову та військову підтримку, дипломатичні поїздки тощо.

Символічним та дипломатичним жестом підтримки був приїзд польської делегації до Києва. Згодом президент Аджей Дуда був першим очільником іншої країни, який виступив в українському парламенті після 24 лютого. 

Важливими варто назвати жести не лише від політиків, а від жителів Польщі: від польських громадян та української діаспори. Чи не в кожному місті Польщі можна побачити українські прапори, плакати в підтримку українців, волонтерські центри для біженців тощо.

Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi