Суд над Путіним в Гаазі: відповіді на головні питання

В ООН явно вважають, що є достатньо доказів, аби притягти російського лідера до відповідальності через війну в Україні.

Проте практичні та логістичні проблеми, що постають у такій справі, є значними.

Ось як може виглядати процес притягнення Путіна до правової відповідальності.

Нині владу президента Путіна в Росії ніхто не ставить під сумнів, тож і перспектив, що Кремль видасть його МКС, не існує.

Допоки Путін залишатиметься в Росії, жодних ризиків його арешту немає.

Але його можуть затримати, якщо він виїде з Росії. Втім, враховуючи, що свобода його пересувань вже значно обмежена санкціями, навряд чи його побачать в країні, де за нього може взятися суд.

Після того, як російська армія вторглася в Україну у лютому 2022 року, Володимир Путін відвідав вісім країн. Сім із них він сам назвав би "близьким зарубіжжям" - вони входили до складу СРСР, поки він не розвалився у 1991.

У цей формат не вкладається ще одна країна, яку Путін відвідав за останній рік. Це Іран, де він побував у липні 2022 року. Там він зустрівся із автократичним лідером країни Алі Хаменеї.

Оскільки Іран допомагає Росії у її війни проти України, постачаючи дрони та іншу зброю, навряд чи новий візит Путіна у Тегеран становитиме якусь загрозу для російського лідера.

Існують принаймні дві перешкоди для цього. По-перше, Росія не визнає юрисдикції МКС.

Суд було засновано у 2002 році підписанням угоди, що дістала назву Римський статут.

Цей документ передбачає, що країни мають самі впроваджувати правосуддя над тими, хто вчинив кримінальні злочини. А МКС може втручатися лише тоді, коли держава не може чи не хоче розслідувати злочини та притягати винних до відповіді.

Загалом на це пристали 123 країни світу. Проте у списку країн підписантів Римського статуту є суттєві винятки, одним із яких є сама Росія.

Деякі країни, включно з Україною, підписали, але не ратифікували статут (повний список ви можете подивитися тут).

Тож починаючи навіть із цього юридичні наслідки видачі ордера на арешт Путіна починають хитатися.

Крім того, хоча суди без звинуваченого на лаві підсудних вже траплялися в історії, в даному випадку про це не може йтися. МКС не провадить заочних судів, тож і цей шлях виглядає закритим.

Ідея притягнення до відповідальності за злочини проти людяності є значно давнішою за існування самого МСК.

Після завершення Другої світової війни у 1945 розпочався Нюрнберзький трибунал, покликаний покарати верхівку нацистської Німеччини за Голокост та інші звірства.

Зокрема, на ньому заступника Гітлера Рудольфа Гессе засудили до довічного за ґратами, а у 1987 він сам вкоротив собі віку.

Путіна поки що не звинувачують у злочинах проти людяності, хоча американська віцепрезидентка Камала Гарріс і заявляла, що і за це він ма відповісти.

Та навіть якщо це і станеться, то, як визнають в ООН, "злочини проти людяності наразі не визначені відповідною угодою міжнародного права, на відміну від геноциду та воєнних злочинів, хоча зусилля у цьому напрямку й були".

Щодо воєнних злочинів, то найбільш гучною справою був Міжнародний кримінальний трибунал з колишньої Югославії, який також існував під егідою ООН від 1993 до 2017 року.

За час трибуналу були засуджені 90 осіб. Проте найгучнішою стала історія колишнього президента Югославії та Сербії Слободана Мілошевича, який помер у в'язниці від серцевого нападу у 2006, перебуваючи під судом.

Що ж до МКС, то крім Путіна, звинувачення від суду дістали ще 40 осіб, - всі із африканських країн.

Із них 17 перебувають під арештом в Гаазі, 10 були визнані винними в суді, а чотирьох виправдали.

Ордер на арешт Путіна від МКС сприймають як сигнал того, що міжнародна спільнота сприймає війну, розв'язану Росією проти України як таку, що суперечить міжнародному праву.

У суді кажуть, що вирішили оприлюднити інформацію про ордер через те, що злочини, у яких звинувачують Путіна, - незаконна депортація дітей з України, - досі тривають. У такий спосіб МКС намагається запобігти подальшим злочинам.

Проте у Росії вже відповіли, що для них усі ордери не мають жодного сенсу.

Більше того, в Кремлі не визнають, що російські військові скоювали якісь звірства в Україні, а речник президента Путіна назвав рішення МКС "обурливим та неприйнятним".

З огляду на цю зневагу, виглядає, що дії МКС можуть якось вплинути на безжальну війну Росії проти України, яку там продовжують називати "спеціальною військовою операцією".

Роберт Пламмер, BBC News