У Києво-Печерській лаврі відбувається різдвяна служба митрополита Епіфанія
В Успенському соборі Києво-Печерської лаври о 9 годині ранку розпочалось богослужіння з нагоди Різдва Христового за старим стилем. Його проводить предстоятель автокефальної Православної церкви України митрополит Епіфаній.
На службі в Успенському соборі зібралися близько тисячі вірян і вони продовжують прибувати, передають кореспонденти BBC із Києво-Печерської лаври.
Храм повністю заповнений. Для тих, хто не вмістився всередині, на вулиці встановили екран, на якому транслюють богослужіння. Попри мороз -7 градусів, на територію Лаври приходить усе більше людей.
Це перша в історії літургія предстоятеля Православної церкви України в Києво-Печерській лаврі. Раніше цей головний собор лаври орендувала для богослужінь тільки УПЦ Московського патріархату.
Богослужіння відбувається за посилених заходів безпеки навколо лаври.
BBC ПЦУ, як і менша частина інших православних церков світу, відзначає Різдво 7 січня за старим Юліанським календарем. Проте синод ПЦУ раніше дозволив окремим громадам за їхнього бажання відзначати Різдво 25 грудня за новим Григоріанським календарем.
Служба митрополита Епіфанія у лаврі - поки що разова подія. Про довгострокову оренду собору, як про те просить ПЦУ, наразі не йдеться.
Напередодні Епіфаній заявляв, що він побуває у лаврі вперше за кілька десятиліть.
Перед Новим роком заповідник Києво-Печерська лавра повідомив УПЦ Московського патріархату, що з 1 січня не продовжує з нею договір користування Успенським собором та Трапезною церквою у так званій Верхній лаврі.
Остання служба УПЦ в цих храмах відбулась 31 грудня. Ці храми належать державі і перебували у погодинній оренді в УПЦ МП.
BBC З 2 по 4 січня в Успенському соборі та Трапезній церкві працювала спеціальна комісія, після чого міністерство культури заявило про повернення об'єктів в управління держави.
В УПЦ МП не погоджуються з цим рішенням і наполягають, що держава не мала права не продовжити оренду. Там обіцяють оскаржити рішення мінкульту в суді.
Церковні спори
УПЦ МП з 27 травня 2022 року взяла курс на незалежність від Російської православної церкви. Проте значна частина єпископів та священників досі вважають себе приналежними до РПЦ та поминають патріарха Кирила.
Також експерти наполягають, що УПЦ досі канонічно пов'язана з Московським патріархатом.
Сама церква наполягає, що вона вже незалежна від Москви та не має з нею жодного зв'язку. УПЦ засудила підтримку РПЦ війни Росії проти України.
Наразі триває спеціальна експертиза державної служби етнополітики та свободи совісті щодо зв'язку УПЦ з РПЦ.
BBC З середини жовтня СБУ проводить обшуки в єпархіях УПЦ МП. Правоохоронці кажуть, що шукають там заборонені предмети (зазвичай це російська література та російські настанови), іноземних громадян, які переховуються, зброю, диверсантів, а також допитують священнослужителів.
Крім того, президент Зеленський оголосив про політику очищення українського православ'я від впливів Росії. З подачі РНБО та СБУ він запровадив санкції проти верхівки УПЦ МП, зокрема проти намісника лаври митрополита Павла і керуючого справами УПЦ митрополита Антонія.
Обшуки відбувались і на території Києво-Печерської лаври, де СБУ знайшла проросійську літературу.
Проти одного зі священників лаври також порушена кримінальна справа через те, що на його службі виконували пісню, яка славила Росію.
УПЦ в Україні наразі має понад 10 тисяч парафій. Частину з них у Криму та на Донбасі вже офіційно підпорядкувала собі РПЦ.
BBC ПЦУ має близько 7 тисяч парафій, вона є автокефальною церквою і входить до диптиху помісних православних церков світу. Щоправда, визнана вона тільки частиною інших помісних церков.
Проте опитування громадської думки показують, що більшість православних українців асоціюють себе саме з ПЦУ, а не УПЦ.
Згідно з опитуванням КМІС влітку 2022 року, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної церкви України. 4% ідентифікують себе з УПЦ Московського патріархату. Ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації.
Чия лавра
Православна церква України має у користуванні Феодосіївський храм через дорогу від лаври.
Також ПЦУ претендує на інші приміщення лаври й вже офіційно зареєструвала свою нову юридичну особу - "Свято-Успенську Києво-Печерську лавру" - монастир у складі Православної церкви України.
BBC Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, яка з 1990 року входить до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО - це неформальна столиця східнослов'янського православ'я.
Цей монастир почав діяти в ХІ столітті, за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого, тобто приблизно за сто років до того, як набагато північніше було засновано Москву.
Лавру часто називають джерелом монашої традиції на Русі - а саме від того історичного періоду ведуть свій державотворчий міф і сьогоднішня Україна, і сьогоднішня Росія.
Після радянського антицерковного періоду церква повернулася в лавру у 1988 році. Саме тоді, до сторіччя хрещення Русі лавру передали Руській православній церкві - інших у Радянському Союзі просто не було.
Якщо бути точним, передали церковникам тоді частину лаври - Дальні печери і корпус, в якому пізніше буде відкрито Київську духовну семінарію.
Поступово територія, яку контролювала українська частина РПЦ, яка згодом виокремилася в УПЦ Московського патріархату, розширювалася.
BBC У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про передачу цій церкві у безоплатне користування "комплексу будівель і споруд" лаври за списком у 79 найменувань.
Сьогодні Лавра структурно складається з двох частин, розділених стіною. Верхню лавру в основному займають об'єкти заповідника - музеї, галереї чи, приміром, національна історична бібліотека.
Саме тут розташовані Успенський собор та Трапезна церква, які до 1 січня перебували в погодинній оренді у УПЦ МП.
Нижня лавра - це об'єкти, що використовуються УПЦ на підставі вже згаданої постанови уряду Азарова, в тому числі храми, знамениті лаврські печери, семінарія, духовна академія, синодальні відділи та офіційна резиденція предстоятеля церкви митрополита Онуфрія.
Ці об'єкти перебувають у безстроковій оренді УПЦ МП.