У Варшаві лунатимуть сирени в пам‘ять загиблих польських євреїв

Вшановуватимуть пам‘ять героїв, які змагались в нерівному бою з нацистами, й

поклали своє життя за справедливість, свободу, та право на існування.

До Другої світової війни Варшава була центром єврейської громади у Східній

Європі.

На той час у Польщі, євреї зазнавали великих утисків. У них відбирали житло

та майно, заставляли виконувати примусові роботи, забороняли користуватись

громадським транспортом та зв‘язком.

Для них відвели спеціальне місце у Варшаві, яке було обгороджене величезною

бетонною стіною та колючим дротом. Не людські умови проживання та

гіггієнічна катастрофа. Тіснота й голод, хвороби, які ширились з блискавичною

швидкістю. Кожного дня трупи встеляли територію гетто.

Коли нацисти заполонили територію Польщі, їх почали відправляти в табори

смерті. Де відбувалась ліквідація та зачистка. Євреїв вбивали за допомогою

газових камер, або спалювали живцем. За два місяці 300 тисяч єврейських

поляків з Варшави були вивезені до концентраційного табору Треблінка, та

знищені там.

Повстання у Варшавському гетто розпочалося 19 квітня 1943 року.

Групи ледве озброєних людей розпочали повстання. Це був останній крик

відчаю, й розуміння неминучої смерті.

Німці не очікували опору, тому відступили після першого дня боїв, цього дня

відбулась символічна перемога.

Повстання завершилось в середині травня. Євреї зазнали поразки,адже сили

були не рівні. Більшість бійців загинули в боях. А населення, яке залишилось

було депортоване до таборів смерті.

Відбулось тотальне знищення польських євреїв. Жахливий геноцид у Варшаві,

який пізніше сколихнув всю світову громаду.

Сирени в знак вшанування пам’яті загиблих, включають кожного року.

Однак цього року виникло спірне питання, на рахунок їх доцільності. Оскільки

українці, які зараз перебувають у Варшаві, втекли від сирен, бомб та війни. Й 

йшла мова про те, щоб не оживляти в пам‘яті жахливі спогади.

Але мерією міста було прийняте рішення увімкнути серену.

Autorka: Nataliia Protsko