У Варшаві лунатимуть сирени в пам‘ять загиблих польських євреїв

Вшановуватимуть пам‘ять героїв, які змагались в нерівному бою з нацистами, й поклали своє життя за справедливість, свободу, та право на існування До Другої світової війни Варшава була центром єврейської громади у Східній Європі.

На той час у Польщі, євреї зазнавали великих утисків. У них відбирали житло та майно, заставляли виконувати примусові роботи, забороняли користуватись громадським транспортом та зв‘язком.

Для них відвели спеціальне місце у Варшаві, яке було обгороджене величезною бетонною стіною та колючим дротом. Не людські умови проживання та гіггієнічна катастрофа. Тіснота й голод, хвороби, які ширились з блискавичною швидкістю. Кожного дня трупи встеляли територію гетто.

Коли нацисти заполонили територію Польщі, їх почали відправляти в табори смерті. Де відбувалась ліквідація та зачистка. Євреїв вбивали за допомого газових камер, або спалювали живцем. За два місяці 300 тисяч єврейських поляків з Варшави були вивезені до концентраційного табору Треблінка, та знищені там.

Повстання у Варшавському гетто розпочалося 19 квітня 1943 року.

Групи ледве озброєних людей розпочали повстання. Це був останній крик відчаю, й розуміння неминучої смерті.

Німці не очікували опору, тому відступили після першого дня боїв, цього дня відбулась символічна перемога.

Повстання завершилось в середині травня. Євреї зазнали поразки,адже сили були не рівні. Більшість бійців загинули в боях. А населення, яке залишилось було депортоване до таборів смерті.

Відбулось тотальне знищення польських євреїв. Жахливий геноцид у Варшаві, який пізніше сколихнув всю світову громаду.

Сирени в знак вшанування пам’яті загиблих, включають кожного року.

Однак цього року виникло спірне питання, на рахунок їх доцільності. Оскільки українці, які зараз перебувають у Варшаві, втекли від сирен, бомб та війни. Й йшла мова про те, щоб не оживляти в пам‘яті жахливі спогади. Але мерією міста було прийняте рішення увімкнути серену.

Autorka: Nataliia Protsko