У Вроцлаві показали фільм «Розділові Наживо». Спецгість – Юрій Андрухович
У Вроцлаві показали фільм «Розділові Наживо». Показ відбувся у Dolnośląskie Centrum Filmowe 10 травня та зібрав майже повний глядацький зал. Спеціальним гостем був Юрій Андрухович – український поет, прозаїк та перекладач. Гроші, зібрані під час кінопоказу, перекажуть фонду PTACH.
«Розділові Наживо» – це фільм-концерт. Це екранізація перформансу «роздІловІ», культового мультидисциплінарного проекту. В ньому беруть участь Сергій Жадан (текст/голос), Оля Михайлюк (ідея/візуалізації), Олексій Ворсоба (музика/ акордеон), Томаш Сікора (музика/експериментальні інструменти та саксофон) та Сергій Пілявця (VJ).
Trwa ładowanie wpisu: facebook
Проект поєднує в собі кілька елементів: поезію, музику та візуальні ефекти. Творці торкаються загальнолюдських тем та створюють містку метафору сучасної України. Фільм досліджує поезію через візуальні образи. Це проект про любов, смерть, терпіння та про тишу. Хоч проект був створений ще до повномасштабної війни, зараз у ньому можна відчути актуальні меседжі, які відгукуються глядачам.
Томаш Сікора, учасник проекту, пригадує процес створення фільму: "Для зйомки фільму ми грали двічі. Це було неймовірно, було одинадцять камер, одна камера була розміром з крісло, бо йшлося про те, щоб вона знімала найменші деталі здалеку".
Спеціальним гостем показу був Юрій Андрухович. На запитання про здатність митців творити в теперішньому часі, коли в Україні відбувається війна, він відповів, що творчість не піддається якомусь плануванню та аналітичним розкладам.
VPolshchi "Перед усім реагує музика. Ми маємо вже чимало музичних творів, які з’явилися у зв’язку з теперішньою війною. Театри теж реагують на свій спосіб. Я не вірю, що протягом двох місяців вже написана якась визначна повість, але може теж вже написана. Це не піддається якомусь плануванню. Якщо йдеться про українську культуру поза кордонами України, то я вважаю, що Україна має зараз свої 15 хвилин зараз. Те, що зараз можна буде досягнути, це вже залишиться".
У коментарях для VPolshchi Юрій Андрухович розповідає: культурна дипломатія з 2014 року – це абсолютно реальный, серйозний чинник. Але якби не настало 24 лютого, то навряд чи би вона сама по собі так діяла.
“Це широкомасштабна війна, яка починає працювати так, що люди починають розуміти в чому сенс був тієї дипломатії. Вони переконуються, що треба було слухати цих українців. Я неодноразово чув від своїх знайомих з-за кордону “ми замало вас слухали, думали, що ви перебільшуєте, намагаєтеся якусь увагу особливу привернути.”
Замість звичних квитків глядачі могли купити так звані цегелки, тобто заплатити за вхід довільну ціну, починаючи від 20 злотих. Кошти, зібрані під час показу, перерахують для фонду PTACH, який допомагає постраждалим внаслідок війни в Україні.
Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi