Україна в ЄС? Важливо зосередитись на доходах, а не лише на витратах
- Найбільшою перешкодою у просуванні переговорів про вступ України до ЄС є відсутність одностайності в Європейському Союзі щодо розширення на Схід, підкреслює Ельжбета Каца з Польського Інституту Міжнародних Відносин в інтерв'ю для Wirtualna Polska.
Під час розмови з експертом ми будемо аналізувати вимоги, які має виконати Україна, щоб стати членом Європейського Союзу. Ми також спробуємо відповісти на питання, чи готовий Європейський Союз до розширення на Схід, і чи всі країни ЄС обрали одностайну позицію стосовно цього питання.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в Давосі, що Україна ще ніколи не була так близько до ЄС. Наскільки ця країна просунулася на шляху до членства в ЄС?
Аналітик Польського Інституту Міжнародних Відносин (PISM) Ельжбета Каца: В грудні 2023 року Європейська Рада прийняла рішення розпочати переговори про вступ України до ЄС. На Україну чекають тривалі та складні переговори щодо впровадження законодавства ЄС. Основним акцентом переговорів буде встановлення перехідних періодів у шести тематичних кластерах, що охоплюють приблизно 30 розділів переговорів.
Важливо, що для початку переговорів Україна має відповідати вимогам у сфері верховенства права, які були висунуті під час отримання нею статусу кандидата на вступ до ЄС. Ці умови стосуються регулювання лобістської діяльності, становища національних меншин та боротьби з корупцією. Після цього Рада ЄС матиме можливість схвалити переговорний мандат Європейського Союзу, відомий як переговорна рамка. Цей документ встановлює принципи та процедури ведення переговорів про членство в Європейському Союзі з країною-кандидатом. Лише після цього відбудеться первинна зустріч між переговорними групами України та ЄС.
Водночас Європейська Комісія має оцінити відповідність національного законодавства України законодавству ЄС, або так званий скринінг, і скласти звіт стосовно цієї експертизи. Це технічний, але досить тривалий процес. Проведений Україною аналіз рівня відповідності національного законодавства сприятиме прискоренню процедури.
Коли можна очікувати початку переговорів про вступ з Україною?
Початок переговорів все ще може відбутися протягом цього терміну повноважень ЄК, якщо Угорщина не виступить проти, особливо під час свого головування в Раді ЄС. Це оптимістичний, але водночас реалістичний сценарій, оскільки ЄК налаштована прискорити процедури вступу України до ЄС.
Що стосується конкретного графіка, то у березні Єврокомісія представить свої висновки щодо виконання Україною рекомендацій у сфері верховенства права. Зважаючи на те, що Україна їх вже виконала, я очікую позитивної оцінки. Прийняття переговорного мандату ЄС може виявитися проблемою через можливі спроби Угорщини затягнути цей процес. Проте я вважаю, що більшість країн дійшли згоди щодо початку переговорів і що на Угорщину буде застосовано достатній політичний тиск, з метою організації міжурядової конференції протягом найближчих місяців. Коли представники зустрінуться, переговори з суттєвих питань можуть початися вже цього року. ЄК вже співпрацює з українською владою для підготовки відповідного плану дій, зокрема, щодо реформи судової системи та державного управління. Отже, графік дуже насичений, і будь-які затримки, викликані політичними розбіжностями, можуть призвести до перенесення початку переговорів на наступну каденцію ЄК, яка може не бути такою прихильною до України.
Які основні виклики постають перед Україною на шляху до вступу в ЄС?
Головною перешкодою для просування переговорів на шляху України до вступу в ЄС залишаються розбіжності всередині Європейського Союзу щодо розширення на Схід. Наразі лише Польща та країни Балтії підтримують швидке приєднання України до ЄС. Решта - особливо Австрія, Нідерланди, Франція та Угорщина, вважають це довгостроковим процесом без конкретних часових рамок. Важливо, що всі рішення, наприклад, про відкриття кластерів та закриття розділів, приймаються одноголосно, що дозволяє столицям ефективно блокувати вступ України на будь-якому етапі переговорів.
У довгостроковій перспективі вирішальною вимогою для розширення буде гарантування безпеки України після війни, наприклад, членство України в НАТО чи отримання гарантій від G7. Країни-члени ЄС обережно ставляться до потенційної ескалації військових дій з боку Росії та ситуації, в якій Україна буде знову втягнута у війну, після вступу до ЄС.
Крім того, деякі країни-члени ЄС побоюються, що розширення може послабити Європейський Союз. Приєднання України, особливо з огляду на її велике населення, змінило б баланс сил усередині ЄС і вимагало б коригування інституцій, політики та бюджету ЄС, щоб пристосуватись до розширення на Схід. Потенційна реформа інституцій ЄС також є предметом дискусії. Нідерланди, Франція та Німеччина вважають цю реформу необхідною для забезпечення безперебійного функціонування ЄС у разі розширення. Проте деякі країни, зокрема з Центральної Європи, вважають, що існуючих правових рішень достатньо. Дискусія точиться навколо підвищення ефективності процесу прийняття рішень, зокрема шляхом запровадження голосування кваліфікованою більшістю у зовнішній та податковій політиці. Також необхідно визначити нові джерела надходжень до бюджету Євросоюзу.
Слід також зазначити, що на темпи розширення на схід може вплинути внутрішня ситуація в країні-кандидаті. Незважаючи на впровадження Україною комплексних заходів щодо боротьби з корупцією, необхідні подальші системні та довгострокові зміни, зокрема щодо прозорості судової системи. Поява корупційних скандалів в Україні може бути використана кількома країнами Європейського Союзу для затримки процесу розширення. У разі регресу у сфері верховенства права Рада має право призупинити переговори або переглянути вже закінчені розділи.
Необхідно також відзначити незадовільну економічну ситуацію в Україні та високу вартість дотримання стандартів ЄС. У більшості галузей економіки Україна прагнутиме мати подовжений перехідний період, оскільки не може дозволити собі впровадження дорогих рішень, особливо у сфері охорони навколишнього середовища.
Як зазначається у звіті Інституту WiseEuropa, переваги членства України в Європейському Союзі можна порівняти з перевагами Польщі та інших країн. Які можливі ризики для ЄС виникають внаслідок вступу України до Євросоюзу?
На цей момент дискусія щодо вступу України до ЄС зосереджена насамперед на питаннях витрат. Країни-члени ЄС аналізують потенційні наслідки для бюджету ЄС і як це вплине на їхні пріоритети розвитку. Однак вони не розглядають питання членства України в ширшому економічному контексті. Для поляків очевидно, що розширення 2004 року принесло користь не лише Польщі, а й західним підприємствам, які збільшили як торгівлю з країнами Центральної Європи, так і інвестиції. Те ж саме стосується й України, хоча в західних країнах цей аргумент не наголошується.
Зважаючи на структуру української економіки, членство країни в ЄС призведе до змін у Спільній Аграрній Політиці. Проблемним питанням стане лібералізація торгівлі зерном та сільськогосподарською продукцією. Проте, можна поєднати інтереси українських та європейських фермерів шляхом запровадження подовжених перехідних періодів або зміни принципів субсидування для України. Все це вимагає переговорів.
Не слід виставляти витрати на членство України в Європейському Союзі в негативному контексті. До 2027 року країна отримуватиме приблизно 12,5 млрд євро щорічно у вигляді грантів і позик під низькі відсотки. Як член ЄС Україна щороку отримуватиме близько двадцяти мільярдів євро. Тому різниця не така істотна, як може здатися. Важливо також пам'ятати, що з польської точки зору справа вступу до ЄС є питанням, в якому безпека нашої країни важливіша за економічні інтереси. Членство України в ЄС є єдиним засобом посилення стабільності країни та протидії агресивній політиці Росії в регіоні.
Противники членства України в ЄС зазначають, що українці можуть витіснити польських працівників з ринку праці. Чи виправдані ці побоювання?
Ні, вони не мають підстав через нестачу некваліфікованих працівників. Слід зазначити, що ще до вторгнення українські громадяни мали необмежений доступ до польського ринку праці та заповнювали вакансії, зокрема у будівельній галузі. Станом на 2021 рік у Польщі проживало близько мільйона українців.
Навіть після російського вторгнення близько чотирьох мільйонів біженців, переважно жінок і дітей, проживали в країнах-членах ЄС. Як зазначає ЄК, дорослим досить успішно вдається знайти роботу і інтегруватися в суспільство. Першочерговою проблемою сьогодні є невідповідність кваліфікації виконуваній роботі. З цієї точки зору лібералізація руху робочої сили становить більшу загрозу для самої України, ніж для ЄС, населення якого старіє та потребує припливу мігрантів.
Однак, враховуючи напругу, що виникає через міграцію в різних країнах ЄС, таких як Нідерланди та Франція, очікується, що будуть розглянуті більш тривалі перехідні періоди для руху робочої сили, як це сталося з Польщою, коли вона вступила до ЄС.
Чи можна зараз уявити розширення Шенгенської зони на схід від Польщі?
Ймовірно, рішення щодо вступу України до Шенгенської зони буде відкладено, оскільки це питання розглядається незалежно від вступу до ЄС. Болгарія та Румунія, які стали членами ЄС у 2007 році, лише частково приєднаються до Шенгену в березні цього року. Для України головною перешкодою буде незахищений східний кордон і триваючий збройний конфлікт. Все залежить від того, як закінчиться війна.
На вашу думку, чи буде членство України в Європейському Союзі питанням кількох років чи десятиліть?
На даний момент це важко передбачити. Проте є певні умови, виконання яких могло б прискорити вступ України до ЄС. Ці умови включають досягнення компромісу щодо інституційних реформ, коригування політики та бюджету ЄС для розширення на Схід, забезпечення безпеки України після війни та ефективну боротьбу з корупцією. Після того, як будуть виконані ці три умови, остаточне рішення залежатиме від політичної волі Європейського Союзу, враховуючи те, що рішення в всередині ЄС приймаються одноголосно.