Українці працюють в Польщі. Які є перешкоди для реалізації?
Тисячі українців легально працевлаштовані у Польщі, зокрема і біженці, які у Польщі знайшли свій безпечний притулок від війни. Польський ринок праці потребує іммігрантів. Після початку війни багато людей намагаються знайти собі роботу навіть нижче очікуваної, нижче тієї, на якій працювали вдома. Однак, як пише видання Money.pl, роботодавці в Польщі часто не можуть реалізувати цей потенціал. Складні процедури ускладнюють цю справу.
Українці на ринку праці в Польщі
Тема професійної активізації біженців обговорювалася під час конференції EFNI, організованої Конфедерацією Левіатан. Перед війною в Польщі працювало близько 1,5 млн українців. Після російського вторгнення близько 400 тис з них повернулися в країну. За останніми даними Прикордонної служби, з лютого кордон перетнули майже 7 мільйонів осіб. Не всі зупиняються в Польщі. Кількість біженців з України, які залишилися в Польщі, оцінюється приблизно в 3 мільйони.
Як передає видання Money.pl, на конференції проректорка Варшавської школи економіки Агнєшка Хлонь-Домінчак розповіла: у Польщі є приблизно 850 тисяч українців, які шукають роботу, важливо їм дати умови для реалізації на польському ринку праці.
Як правило, вони шукають роботу в тому, чим займалися вдома, часто в гастрономії. Найголовніше – підготувати їх до ринку праці, мовних курсів, додаткових компетенцій, забезпечення догляду за дітьми, – сказала вона.
Незнання польської мови - одна з головних перешкод. Але не єдина
Видання цитує віце-мера міста Гдиня. Катажина Грушецька-Спихала розповіла, що чимало українських чоловіків після 24 лютого повернулися в Україну та покинули свою роботу в Польщі, зокрема на будівництві. За словами заступниці мера Гдині, брак цих працівників все ще не вдалося перекрити.
Про ще одну проблему згадала Катажина Грушецька-Спихала. Представниця Гдині зазначила, що активізація жінок-біженок з України є великим викликом. Пропозиції про роботу часто нижчі за їхню кваліфікацію, багато з них не зацікавлені в професійній активації. "Вони тримають в руках валізу, готові повернутися в країну після закінчення війни", - розповіла вона.
Наше дослідження показало, що існує величезна кількість жінок з вищою освітою, переважно юристів і бухгалтерів, які не можуть працювати за фахом через незнання мови та місцевого законодавства, – сказала Катажина Грушецька-Спихала. – Жінки, які працюють нижче кваліфікації – це велика загроза, вони можуть відкинути нас на кілька років назад, – додала вона.
Як вона зазначила, Гдиня шукає водіїв тролейбусів та водіїв. Проте в цій справі кандидати на роботу стикаються із законодавчими бар’єрами. Процес триває місяцями, на шляху з'являється зневіра з обох сторін, розповідає Катажина Грушецька-Спихала.
Вона також зазначила, що є лікарі з України, які готові прийняти роботу в центрах донорства крові, набагато нижчу за їхню кваліфікацію, але складні процедури блокують цю можливість.
Експерти з польського ринку праці під час конференції також порушили тему того, що польські працедавці часто не готові до використання потенціалу українських працівників. Українські працівники з освітою та багаторічним досвідом у своїх галузях часто можуть працевлаштовуватися на підставі таких договір, через які не почуваються стабільно та безпечно, тож з дня на день можуть звільнитися. І цьому не варто дивуватися, кажуть експерти.
Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi
Wyłączono komentarze
Jako redakcja Wirtualnej Polski doceniamy zaangażowanie naszych czytelników w komentarzach. Jednak niektóre tematy wywołują komentarze wykraczające poza granice kulturalnej dyskusji. Dbając o jej jakość, zdecydowaliśmy się wyłączyć sekcję komentarzy pod tym artykułem.
Redakcja Wirtualnej Polski