Відшкодувати зруйноване житло. Як все зробити правильно і хто за це заплатить

Будинок Алли Вітковської, колишньої вчительки музичної школи, а нині пенсіонерки з селища Макарів Київської області, був зруйнований під час бойових дій в березні. Росіяни намагалися пробитися через селище, щоб оточити Київ, тож тут тривали запеклі бої.

Цей дім звели ще в 1911 році, його будували та перебудовували чотири покоління сім'ї, розповідає Вітковська. Але за кілька днів боїв від будинку не залишилося нічого.

"Згоріло все - будинок, літня кухня, гараж. Було два погреби - обох немає, і скотина, і кури, - перелічує вона. - Отепер хіба квіти цвітуть і піаніно стоїть побите".

Жінка каже, що самотужки відбудувати втрачене чи купити щось нове вона з чоловіком не зможе. Обоє пенсіонери, а чоловік - інвалід першої групи. Сподівається отримати хоча б тимчасове житло на кшталт спеціального вагончика чи модульного будиночка.

Вітковська - одна з 3,5 млн українців, які залишилися без даху над головою через війну.

Лише за попередніми оцінками Київської школи економіки, станом на серпень в Україні пошкодили чи зруйнували щонайменше 15,3 тис. багатоповерхівок та 115,9 тис. приватних будинків.

Прямі збитки від зруйнованого житла становлять щонайменше 48 млрд доларів. І ця сума зростає з кожним днем війни.

"Держава компенсує кожен метр втраченої нерухомості", - обіцяв українцям наприкінці березня президент Володимир Зеленський.

BBC News Україна розбиралася, коли ці обіцянки можуть стати реальністю.

Процес пішов

В Україні досі немає закону, який би визначав, як саме та у якому розмірі будуть відшкодовувати зруйноване та втрачене житло. Відповідний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні ще 1 квітня і відтоді триває підготовка документа до другого читання.

Співавторка законопроєкту Олена Шуляк з фракції "Слуга народу" прогнозувала, що документ можуть винести на голосування в цілому наприкінці серпня або на початку вересня.

Поки що діє лише порядок, за яким громадяни можуть заявити про те, що їхнє житло було зруйноване чи пошкоджене. Тож фактично повноцінно запустився лише процес обліку житла, яке потрібно буде компенсувати.

Відповідно до порядку, заявити про збитки можна особисто в нотаріуса чи в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП). Або дистанційно через додаток "Дія".

Також можна звернутися безпосередньо до органів місцевого самоврядування.

Після цього на об'єкт мають надіслати фахівців для комісійного або технічного обстеження будівлі. Вони складають відповідний акт пошкодження майна, до якого долучають фото руйнувань.

Акт реєструють в спеціальному Держреєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.

Якщо власник не хоче чекати фахівців від місцевих органів влади для технічного обстеження, він може замовити таке обстеження самотужки за власні кошти, а висновок передати безплатно у відповідні органи місцевої влади.

Водночас українці, з якими поспілкувалася BBC News Україна, стверджують, що навіть процес обліку руйнувань та збитків пробуксовує.

Анжеліка, квартира якої була в одному зі знищених будинків Бородянки, подавала заявку про зруйновану оселю лише в "Дію", бо зараз перебуває за кордоном. І, за її словами, досі не отримала жодної реакції.

Її сусіди, щоб отримати акт про зруйноване житло, звертаються безпосередньо до місцевої влади.

Загалом усі, з ким поспілкувалася BBC News Україна, зуміли отримати такий акт або хоча б візит відповідної комісії, яка проводить оцінку руйнувань, лише після того, як безпосередньо звернулися до органів місцевої влади. Дехто також окремо писав заяви в поліцію та місцеве управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Зважаючи, що чіткого юридичного механізму отримання компенсацій досі немає, юристи радять вживати додаткових заходів, щоб, коли мине час, не залишитися ні з чим.

Зокрема, Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, радить обов'язково подавати заяву до поліції чи прокуратури про вчинення кримінального злочину.

За його словами, це один з найефективніших способів фіксації завданої шкоди, який також потім може стати частиною великих позовів щодо злочинів Росії в Україні.

"Правоохоронні органи повинні це провадження долучити як конкретний епізод, провести огляд майна, особу визнають потерпілою, беруть пояснення, і ми розуміємо, що вже конкретно зафіксовані обставини вчинення злочину, - пояснює він. - За рахунок таких проваджень ми можемо мати механізм відшкодування шкоди Росією як державою агресором".

Додатково Грушовець радить звертатись безпосередньо до органів місцевого самоврядування та домагатися виїзду на місце спеціальної комісії, яка своїм актом зафіксує руйнування.

"Якщо житло не знищене, а пошкоджене, тоді фіксація пошкоджень дозволить в майбутньому робити ремонт самотужки, щоб потім отримати компенсацію, - додає юрист. - Але обов'язково мають бути офіційно зафіксовані фото і відео пошкоджень до ремонту".

Також варто збирати всі чеки, правильно оформляти документи, якщо ви купуєте будматеріали чи оплачуєте роботу майстрів, щоб потім з цим пакетом документів отримати відшкодування за ремонт.

Самопоміч

Якщо процес обліку зруйнованого житла вже триває, то власне компенсації та відбудова осель наразі швидше виняток ніж практика, де часто все залежить від місцевої влади.

Людмилі Кізіловій, 67-річній мешканці Бучі у Київській області, місцева влада забезпечила повний демонтаж її будинку.

Її дім був в епіцентрі боїв та російської окупації навесні. Її чоловіка вбили, у домі влаштувалися російські військові, а на момент звільнення Бучі від будівлі, в якій Людмила Кізілова народилася і прожила життя, залишилися лише обгорілі руїни.

"Я зробила заявку в міськраду, прислали комісію, зверталася до пожежників, вони прислали своїх працівників, всі однозначно зробили висновок, що будинок відновленню чи ремонту не підлягає, - розповідає вона. - Його треба зносити і на тому місці будувати щось нове, але хто на це буде кошти виділяти та коли це буде, про це нічого не відомо".

Заступник Бучанського міського голови Дмитро Чейчук каже, що в Бучанській громаді акти руйнувань склали на 80-90% пошкоджених будівель. Демонтажу підлягають наразі 179 приватних будинків, і ці роботи місто здійснює самотужки.

"У нас все дуже організовано, тому що хочемо якомога швидше оговтатися від усіх цих подій, - каже він. - Вже кілька тижнів силами комунальних служб безплатно для громадян проводимо демонтаж будівель, планово по вулицях де найбільша кількість руйнувань".

Крім того, за його словами, місто вже зараз займається питанням поточного ремонту тих будинків, де є незначні руйнування. Зокрема, закупили через Prozorro будівельних матеріалів на 8 млн гривень та оголосили тендер на 5 млн гривень на визначення підрядника, який буде проводити роботи.

Кошти на відбудову міста обіцяють також міжнародні організації та західні партнери. Зокрема, Італія та Тайвань збираються надати Бучі по 500 тис. євро, кошти обіцяло також ПРООН, але Чейчук каже, що це процес нешвидкий.

"Коли люди чують такі заяви, що вони сприймають їх як факт, який відбувся, думають, що в Бучі вже такі можливості, чому мені ще не відновлюють дім, але поки що це все на рівні обіцянок, - каже він. - А є невідкладні речі, які потрібно робити на вчора".

Втім на державному рівні кошти з резервного фонду держбюджету на окремі програми також виділяють.

Зокрема, як повідомило BBC News Україна міністерство розвитку громад та територій, на ліквідацію наслідків бойових дій уряд виділив 1,5 млрд гривень Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській областям, 200 млн гривень - Києву та 250 млн гривень - Харківській області.

Ці кошти передусім витрачають на критичну та соціальну інфраструктуру. Але є і державні програми на відбудову житла, якщо йдеться про незначні руйнування.

По такій програмі мешканці одного з постраждалих багатоквартирних будинків з Ірпеня отримали кошти на заміну вікон, дверей та ремонт даху, розповідає голова правління ОСББ будинку Оксана Сергієнко.

"Це заслуга однієї з наших власниць квартир, вона взяла на себе весь цей тягар бюрократії, ходіння по кабінетах і пробивання, і нам вже почали процес заміни вікон і дверей", - каже Сергієнко.

Втім решту руйнувань мешканці, які хочуть зимувати у своїх квартирах, змушені ліквідовувати самі. Зокрема, вони самотужки зібрали гроші, щоб відбудувати зруйновану котельню, без якої в опалювальний сезон в будинку буде неможливо жити.

"Вийшло зібрати десь по 30 тис. гривень з квартири, - розповідає Сергієнко. - Ми вже внесли аванс, бо час уже сильно піджимає, в такі короткі терміни ніхто такі роботи не робить, тому наш опалювальний сезон розпочнеться значно пізніше, ніж повинен би був".

"Нам кажуть, що ми повинні робити всі документи правильно, мати всі висновки, кошториси, проєкти, і як тільки механізм затвердять, ми зможемо подати документи, щоб була можливість отримати цю компенсацію", - додає вона.

Заморожені мільярди

Уже зараз зрозуміло, що багатомільярдні суми, у які обійдеться відбудова пошкодженого житла та виплата компенсацій, одній лише Україні не по кишені.

Одним з джерел відбудови житла та загалом країни після війни можуть стати заморожені за кордоном активи Росії. Зараз потрібно напрацювати механізм, як Україні ці кошти отримати, і цей процес вже йде повним ходом, розповідає BBC News Україна Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, яка займається цим питанням.

Йдеться про створення так званого компенсаційного механізму - багатостороннього договору між країнами-партнерами, де є заморожені активи. В результаті мають створити спеціальну комісію, яка буде розглядати заяви про компенсацію шкоди.

Договір про компенсаційний механізм потрібен, щоб зняти так званий суверенний імунітет із заблокованих активів РФ.

"Замороженими активами не може користуватися РФ, але й країна, яка їх заморозила, теж нічого не може з ними зробити, цьому суперечить законодавство, а саме суверенний імунітет, - пояснює Ірина Мудра. - Його можна зняти лише разом зі змінами законодавства окремо взятої країни або на рівні міжнародних угод".

Такий механізм - правовий прецедент у світі, досі цього ніхто не робив.

За словами заступниці міністра, компенсаційний механізм вже розробили, над ним працювали провідні фахівці міжнародного права з усього світу. Влітку його презентували в ЄС, Раді Європи та США, де, як каже Мудра, "він отримав високу оцінку".

Документи, підготовлені в рамках компенсаційного механізму, ООН та ЄС розглядатимуть вже восени, після цього договір може бути підписаний, прогнозують в уряді.

Лише тоді Україна зможе отримати доступ до заморожених коштів. За даними мін'юсту, йдеться зокрема про:

• 350 млрд доларів активів російського Центробанку, які після війни союзники мають передати Україні як репарації
• понад 30 млрд доларів приватних російських активів в ЄС
• сотні мільйонів доларів на рахунках російської еліти в американських та європейських банках

Згодом спеціальна комісія буде розглядати заяви про компенсацію шкоди від дій РФ від фізичних осіб, юридичних осіб, українського уряду, держпідприємств та міжнародних організацій. А тоді призначати виплати.

Саме так будуть виплачуватися компенсації збитків, які зараз вносяться в "Дію" та держреєстри.

Коли саме українці зможуть отримати реальні гроші за своє зруйноване житло, наразі невідомо.

Людмила Кізілова сподівається, що це станеться якомога швидше. Понад усе їй хотілося б відбудувати дім, який у неї відняли.

"Це земля моєї бабусі, тут народилися мої діти, я тут вже проросла корінням, - каже вона. - І мені б хотілося жити саме в цьому місці".

Галина Корба ВВС News Україна

Зеленський поспілкувався з російськими журналістами