Волинська трагедія: що відбулося 80 років тому
11 липня у 2023 році у Польщі та в Україні вшановують 80-ті роковини Волинської трагедії. У 1943 році на землях довоєнного Волинського воєводства розгорілися етнічні чистки конфліктуючого українського та польського народів. В Україні ті криваві події називають Волинською трагедією, у Польщі — Волинською різнею. Під час цих трагічних подій загинулося від 60 тисяч до 100 тисяч поляків та 15-20 тисяч українців. Ми зібрали головні факти про Волинську трагедію, які варто пам'ятати.
Волинська трагедія — 80-ті роковини
Як у Польщі, так і в Україні, 11 липня вшановують 80-ті роковини Волинської трагедії. В Україні наголошують, що відповідальність за ці криваві події несуть дві сторони, а також сили, що контролювали ці території під час Другої світової війни. У Польщі Волинська трагедія сприймається, як етнічна чистка польського населення. З 2016 року Волинську трагедію Варшава офіційно називає геноцидом, а винуватцями — українських націоналістів. Число жертв в Україні та Польщі називають різне. Як подає Texty.org, тоді загинуло від 60 тисяч до 100 тисяч поляків та 15-20 тисяч українців.
Цьогоріч все частіше звучать голоси про примирення та налагодження питань щодо спільної історії. Президенти України та Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда 9 липня у Луцьку спільно вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії.
Разом віддаємо честь усім невинним жертвам Волині. Пам’ять нас єднає. Разом ми сильніші, — написав президент Польщі Анджей Дуда у соціальних мережах.
Причини
Якими були причини Волинської трагедії? Ще до початку німецько-радянської війни на Волині діяли як польські, так і українські політичні та військові організації. Вони гостро конфліктували між собою. Польські історики стверджують, що після червня 1941 року значна частина українських політичних кіл на Волині вирішила співпрацювати з німцями. Музей історії Польщі пояснює: з плином місяців напруга постійно зростала, а восени 1942 року близько шести тисяч українців залишають німецькі допоміжні сили і йдуть у підпілля, а це означає, що на Волині з’явився новий та дуже важливий військово-політичний фактор.
Українські історики зазвичай називають основною причиною Волинської трагедії політику Другої Речі Посполитої. Йдеться про політику щодо національних меншин, а зокрема і українців. Історик Роман Кабачій у виданні Texty.org пояснює: на Волині провадилася політика «осадництва», фактично колонізаторам, які приїздили з етнічно однорідних регіонів Польщі надавалися кращі наділи землі. Водночас Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор Львівського університету, в інтерв'ю Локальній історії сказав, що Волинь не була спокійним регіоном, натомість була «вибуховою ще за царських часів, не говорячи вже про міжвоєнний період».
Згадаймо хоча б 1917–1918 роки. Тоді відбулась “генеральна репетиція” подій 1943 року. Під впливом більшовицької й чорносотенної пропаганди селяни нищили родові гнізда польської аристократії на Правобережній Україні, у тому числі на Волині. Знищили їх дотла, в деяких місцях навіть викопували фундаменти і розорювали землю, щоб від “гнізд кровопивців” не залишилися й сліду, — сказав Богдан Гудь.
Суспільне надбання Початок та загострення Волинської трагедії
Перші масові вбивтсва поляків почалися взимку та ранньою весною 1943 року на Поліссі. Українські історики вказують на фактор, що саме там могли бути провокації від радянських партизан, тому трагедія взяла свої початки саме у цьому регіоні. Польські історики наводять, що під час одного з рейдів українських партизанів, 9 лютого 1943 року, вбили155 жителів села Паросла Сарненського району. Це було перше умисне масове вбивство, говорить Влодзімєж Менджецький з Інституту історії Польської академії наук, у розповіді для Музею історії Польщі.
Полякам було навіяно, що цей відділ готує засідку на німців, тож якщо вони дадуть себе стримати, то їм виправдають, що вони не тільки не допомагали партизанам, але навіть чинили їм опір, — сказав Влодзімєж Менджецький.
Масові вбивтсва були на весні та влітку. 11 липня 1943 року у селі Павлівка, яке тоді мало назву Порицьк, було вбито 200 мирних жителів-поляків. Саме тому Волинську трагедію вшановують 11 липня щорічно. Богдан Гудь, професор Львівського університету, в інтерв'ю для Радіо Свобода навів ще один цікавий історийний факт щодо події 11 липня 1943 року, на який варто звернути увагу:
Що символічно, на чолі сотні (яка чинила вбивства - ред.) був Василь Левочко, курінний УПА, який рік по тому опинився у тій місцині у мундирі капітана НКВД прикордонної служби. Ще рік пізніше його знищили упівці в околиці Грубешова. Отже, про те, що радянська інфільтрація була колосальною в УПА свідчать не тільки українські документи, але й польські, — говорить Богдан Гудь.
Богдан Гудь вважає, що саме німці поносять головну відповідальність за те, що сталося на Волині. Вони розпочали війну, захопили території, не зуміли зробити порядок. А для селян, вважає історик, ситуація виглядала прагматично: усунення поляків з території означала заволодіння землею та майном.
Жертви трагедії
Волинська трагедія охопила територію Волинської, Рівненської, а також Тернопільської областей. На цих територіях відбувалися найбільш масові вбивства, у переважній більшості польського населення. Кількість жертв сильно відрізняється у багатьох польських та українських джерелах. У Варшаві оцінюють, що кількість загиблих поляків під час Волинської трагедії — близько 100 тисяч осіб. Кількість вбитих українців оцінюють від 5 до 10 тисяч людей.
twitter.com Спільний біль
У 2020 році Посольство України в Польщі влучно заявило, що день 11 липня — це cпільний біль українців та поляків, а жодного виправдання навмисним злочинам проти мирного населення немає.
Хоч Росія намагається просунути свої наративи, що мають на меті посварити між собою українців та поляків на тлі складної історії, серед діячів та політиків обох країн все частіше звучать слова примирення.
Ми цінуємо кожне життя, пам’ятаємо історію та разом відстоюємо свободу, — написав президент України Зеленський у соціальних мережах щодо вшанування пам'яті Волинської трагедії.
Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький під час вшанування жертв Волинської трагедії сказав, що аби побудувати спільне майбутнє, ми повинні розібратися з болісним минулим.
Волинь – це незакрита рана в історії двох народів. Волинь – геноцид. Треба дивитися в очі – мужньо стояти в правді, пам’ятати, хто був катом, а хто – жертвою. Але так, щоб волинський злочин не зруйнував те, що збудувала польсько-українська солідарність, — сказав прем'єр Польщі.
Читайте також:
Vladyslav Yatsenko, журналіст VPolshchi