ЄС не забуває про захист навколишнього середовища. Чого Україна може повчитися в Польщі?

Охорона навколишнього середовища є ключовою частиною політики ЄС, про що свідчить, зокрема, прийняття Європейського Зеленого Курсу - стратегії, спрямованої на досягнення кліматичної нейтральності Євросоюзу до 2050 року. Важливо, що поліпшення стану довкілля є відповідальністю урядів окремих держав, а країни, які прагнуть стати членами ЄС, повинні дотримуватися екологічного законодавства Євросоюзу.

Як зазначають автори звіту, опублікованого незалежним інститутом WiseEuropa, процес адаптації національного законодавства до вимог ЄС варто розпочинати ще до початку переговорів про вступ. В Україні цей процес буде відбуватися паралельно з відновленням країни. Тому важливо відновити пошкоджену інфраструктуру згідно з екологічними вимогами Євросоюзу. Важливо, що Україна може скористатися досвідом вступу Польщі до ЄС, а також навчитися на її помилках.

Пріоритет: захист навколишнього середовища

Повернімось трохи в минуле. Польський ландшафт кінця 1980-х років характеризувався деградованим довкіллям і недостатньо розвиненим захистом природних ресурсів. Тому не дивно, що покращення такого стану речей стало пріоритетом під час трансформації - перша стратегія захисту довкілля була ухвалена парламентом ще в 1991 році, а також отримала потужний суспільний мандат і підтримку з боку екологічних організацій.

Зміни, запроваджені в той час, сприяли процесу вступу Польщі до ЄС. Особливого значення набули два принципи: консультації з громадськістю щодо запланованих інвестицій та покладання відповідальності за охорону навколишнього середовища на органи місцевого самоврядування, головним чином на громади.

Важливу роль відіграли також новостворені інституції, зокрема Державний Фонд Охорони Навколишнього Середовища та Управління Водного Господарства, який фінансував (коштом екологічних зборів та штрафів за порушення) природоохоронні програми та проєкти, а також Екофонд. Протягом майже всіх 90-х років Польща виділяла близько 2% ВВП на охорону навколишнього середовища, що складало від 6 до 10% загальних інвестиційних витрат.

У контексті подальшої інтеграції важливими стали також зміни в роботі Державної Екологічної Інспекції, яка отримала контроль над впливом діяльності підприємств на навколишнє середовище, а також почала збирати та аналізувати дані про його стан.

Польща також внесла зміни до закону про охорону і формування навколишнього середовища та охорону природи й приєдналася до низки міжнародних конвенцій.

На жаль, довгострокова перспектива діяльності була відсутня. Це стосується, зокрема, вимог захисту навколишнього середовища у фермерських господарствах, боротьби за чисте повітря, наприклад, в контексті опалювальних печей, або координації діяльності громад, що дозволило б досягти ефекту масштабу.

Переговори? Треба підготуватися

Переговори про вступ до ЄС дають багато важливих уроків. Вони стосуються прийняття Політики ЄС у сфері охорони довкілля. Країна-кандидат повинна переконати Євросоюз у тому, що вона здатна відповідати дедалі суворішим вимогам.

Ефективне ведення переговорів передбачає створення спеціалізованих установ. У Польщі в структурі Міністерства захисту довкілля, природних ресурсів і лісового господарства було створено Департамент Європейської Інтеграції з експертами високого рівня у сфері європейського права. Велику підтримку надали також статистичні дані, зібрані Головним статистичним управлінням.

Екологічні переговори тривали з жовтня 1999 року по жовтень 2001 року. В результаті ЄС погодився застосувати перехідні періоди для 9 директив (Польща подала заявку на 14). Більшість з них на період 3-5 років з моменту завершення переговорів.

Як зазначають експерти WiseEuropa, до переговорів потрібно добре підготуватися. Крім того, потрібні ефективні законодавці та експерти. Між 1999 і 2001 роками польські урядовці прийняли більше десятка законів і видали понад 100 розпоряджень. Переговори також вимагають постійної участі влади і можуть бути тривалими. Ще до їх початку необхідно звернути увагу на директиви, що стосуються економічних операторів та вільного руху товарів (включаючи, наприклад, імпорт та експорт відходів в межах ЄС). Великим посиленням для переговорної команди є призначення групи експертів щодо обґрунтування переговорної позиції. Ще один цінний урок? Забезпечення стабільної системи фінансування охорони навколишнього середовища. У період з 1991 по 2000 рік Польща витратила 17 мільярдів євро на природоохоронні інвестиції. Польщі не вдалося уникнути помилок. Урядовці недооцінювали важливість захисту довкілля для ЄС. Вони також не усвідомлювали, що ці аспекти впливають на інші сфери переговорів, включаючи муніципальне господарство, інфраструктуру та сільське господарство. Вони також не змогли визначити інвестиційні потреби. І вони не змогли забезпечити інформаційно-промоційну кампанію з питань екологічної політики ЄС.

Урок Польщі для України

Які висновки може зробити Україна з польського досвіду? З 2004 року, тобто з моменту вступу Польщі до ЄС, європейське законодавство з охорони навколишнього середовища та європейська екологічна політика значно розвинулися. Цілі сталого розвитку знаходяться в центрі уваги ЄС. А це означає, що екологічне питання займатиме важливе місце в переговорах про вступ України до ЄС.

Як зазначають автори звіту WiseEuropa, українська сторона має підготуватися до складних і тривалих переговорів. Тому вона має підготувати відповідний склад переговорної команди, що включатиме людей, які мають досвід роботи в структурах ЄС.

По-друге, інвестиції, пов'язані з відновленням зруйнованої інфраструктури, повинні вже враховувати європейські вимоги щодо охорони навколишнього середовища. Це прискорить переговорний процес.

Також важливо сформулювати чітке повідомлення компаніям, місцевій адміністрації та громадянам про приєднання до сфери охорони навколишнього середовища. Варто підтримувати екологічні організації.

Необхідно забезпечити доступ до інформації про стан довкілля, інвестиційні потреби та існуючу інфраструктуру. Важливо також створити систему фінансування інвестицій, яка б забезпечувала виконання вимог екологічного законодавства ЄС.

Важливо також, щоб окремі інвестиції на місцевому та регіональному рівнях були скоординовані, і роль такого координатора має виконувати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Це єдиний спосіб досягти ефекту масштабу та забезпечити ефективність економічних заходів. Більше інформації про переговорний досвід Польщі у сфері охорони довкілля, а також конкретні рекомендації для України можна знайти в останньому звіті WiseEuropa.