Зачистка неугодних: як Росія мобілізує кримських татар на війну
Кримські татари впродовж останнього тижня залишають анексований Крим, аби уникнути мобілізації, що почалася в Росії після указу Володимира Путіна 21 вересня.
Чоловіки призовного віку переважно самі, а також з сім'ями, їдуть через Керченський міст, що з'єднує півострів з Росією, бо це єдиний шлях, яким вони можуть вибратися з Криму і потім дістатись Грузії, Азербайджану або країн Центральної Азії, передусім Казахстану.
Громадська організація "Крим SOS" та меджліс кримськотатарського народу називають мобілізацію насильницькою і наголошують, що кримські татари помітно переважають у списках на мобілізацію у порівнянні з іншими жителями півострова. Вони кажуть, що в окремих населених пунктах у списки на мобілізацію внесено 80-90 відсотків кримських татар.
За даними представника президента України в Криму Таміли Ташевої, лише за два перші дні з початку дії указу Путіна про мобілізацію кримським татарам вручили 1,5 тисячі повісток.
27 вересня член меджлісу Ескандер Барієв в ефірі 5 телеканалу сказав, що росіяни виписали загалом для жителів анексованого півострова 60 тисяч повісток, і більшість з них - кримським татарам.
Цю інформацію також підтвердив президент Володимир Зеленський: "Більшість мобілізаційних повісток розписана там саме на киримли. Це ще один елемент геноцидної політики Росії, ще одна причина для негайної й жорсткої реакції всього світу".
"Настрій жахливий"
"Кримські татари почали виїжджати з Криму на наступний день після оголошення указу про мобілізацію. І не тільки татари. Настрій у всіх жахливий. Навіть ті, хто мав "зетки" на автомобілях (літеру Z- Ред.), познімали їх і намагаються виїхати", - розповідає ВВС News Україна 26-річний Ахтем, який живе в одному з районів Криму (ім'я змінене з міркувань безпеки).
Кілька днів тому він разом з дружиною та ще чотирма чоловіками автомобілем виїхав з Криму і подолав майже 4000 км до кордону з Казахстаном.
Ахтем поїхав, поки повістки йому не принесли.
Ще один співрозмовник ВВС News Україна, який живе у Києві, але має родичів у Криму, розповідає, що повістки приносять додому не лише працівники військкоматів, але й ті кримські татари, яких він називає "колаборантами".
"Один з місцевих депутатів селища поблизу Сімферополя мав роздати 70 повісток, з них половина - кримським татарам. Але він спромігся вручити лише три, бо люди з ним відмовлялися спілкуватися", - каже він на умовах анонімності.
За його словами, у перший день дії указу Путіна про мобілізацію у закритій групі в телеграмі, де юристи дають поради, як діяти, щоб уникнути мобілізації, зареєструвалося понад 10 тисяч людей, наступного дня їх вже було 15 тисяч. Там обговорюють, як поводитися з представниками військкоматів, як і куди виїздити з Криму і що робити в Росії чи Казахстані, який став найбільшим хабом для тих, хто тікає від мобілізації, і не лише для кримських татар.
Тікати або здаватися в полон ЗСУ
Кримські татари, як і українці, що лишаються на півострові і не визнають анексію Криму Росією, у 2014-2015 роках вимушено отримали російське громадянство, аби мати змогу працювати у Криму і користуватися медичними та соціальними послугами.
Тобто, за формальними ознаками, РФ може вважати жителів Криму, у тому числі кримських татар, такими ж потенційними військовими російської армії, як і інших регіонів.
Водночас лідери кримських татар звинувачують Росію у порушенні Женевських конвенцій, у яких йдеться про вимоги до держав, які окупували інші території. Відповідно до них, як наголошує меджліс, "держава, що окупує, не може примушувати осіб, що перебувають під її опікою, служити в її збройних або допоміжних силах".
Меджліс наголошує, що дії російської влади виглядають як намір знищити доросле чоловіче населення корінного кримськотатарського народу.
В Україні живе близько 300 тисяч кримських татар, переважно у Криму. Після анексії Криму Росією у 2014 році близько 30 тисяч залишили півострів.
"Розумієте, що вони роблять? Вони намагаються відправити кримських татар воювати проти своїх родичів, які зараз в лавах Збройних сил України по всій лінії зіткнення. Відправити на війну проти своєї ж країни, адже більшість кримських татар мають проукраїнські погляди, попри вимушене отримання російського "аусвайса", тобто, паспорта", - каже заступник гендиректора Українського інституту і співзасновник "Крим SOS" Алім Алієв.
Радник глави офісу президента України Михайло Подоляк назвав ситуацію з повістками кримським татарам "спробою масштабної зачистки території від нелояльного населення з боку Москви".
Trwa ładowanie wpisu: twitter
Меджліс закликав кримських татар будь-якими способами відмовлятися від служби у російській армії і за можливості виїхати з Криму.
"Ми пропонуємо той вибір, який дає можливість зберегти життя, гідність, не бути вбитим і не стати вбивцею. Так, є кримінальна стаття за ухилення від мобілізації. Вона передбачає до п'яти років ув'язнення. Але ми вважаємо, що цей крок буде свідченням не лише мужності і гідності людини, але й говоритиме про те, що людина дбає про себе, про свою родину і про Крим, який буде звільнений. Ніхто п'ять років не відсиджуватиме у тюрмі", - заявив лідер меджлісу Рефат Чубаров.
Залишити півострів рекомендує кримським татарам та іншим кримчанам, які не визнають анексії, представництво президента в АРК.
Там також дають інші поради: уникати особистого отримання повісток, спілкування телефоном, змінити місце проживання, видалити російські мобільні додатки з надання адмінпослуг, куди можуть надходити сповіщення про мобілізацію. Також серед порад - в жодному разі не йти до військкомату, якщо повістку таки вручили.
"Бо треба розуміти, що навіть якщо повістку вручили, але ти не йдеш до військкомату, це адміністративна відповідальність - штрафи. Коли ти пішов у військкомат і потім почав переховуватися, - це кримінальна відповідальність", - наголошує Алім Алієв в інтерв'ю ВВС News Україна.
І найголовніша рекомендація державних органів і меджлісу - якщо мобілізації уникнути не вдалося, негайно здатися у полон ЗСУ. Номери телефонів, куди дзвонити, також надають.
Втеча і доба на переході, разом з росіянами
З російськими паспортами і номерами на авто Ахтем та інші чоловіки з Криму без пригод їхали територією Росії до кордону з Казахстаном. Коли дорожні патрулі запитували, куди їдуть, відповідали - працювати на будівництві.
Він розповідає, що у черзі на російсько-казахському переході Жибек-Жоли, щоб потрапити до Казахстану, стояли добу.
"Там людей дуже багато. Ми стояли з росіянами, біля нас жінка була з сином з Санкт-Петербурга. Люди з Волгограда, Чечні, Дагестану, з Пермі. Тобто ми опинилися в однаковій ситуації з тими, чия країна пішла війною на мою країну", - ділиться Ахтем.
За його словами, кількість людей на цьому переході постійно зростає.
"Усіх, хто намагається перейти кордон, опитують співробітники ФСБ. Беруть телефони, питають куди і з якою метою їдеш, коли повертаєшся, як ставишся до останніх подій. Я сказав, що наша мета поїздки - туристична, їдемо з дружиною гуляти в Астану. Інші кажуть - хто на весілля, хто до тітки в гості. Але там всі все розуміють, бо на кордоні чекають переважно чоловіки", - розповідає Ахтем.
Шлях до Казахстану виявився одним з небагатьох, куди кримські татари можуть їхати за внутрішнім російським паспортом. Звідти, маючи український закордонний паспорт або ID картку, вони добираються до інших країн, а також до України. У багатьох мешканців Криму українські документи прострочені, але в Астані українське посольство допомагає з новими паспортами і переїздом в Україну чи інші країни.
Киргизстаном та Узбекистаном також можна переміщатися за внутрішнім російським паспортом. З ним також можна в'їхати до Грузії, але зараз ситуація там змінилася: Росія обіцяє облаштувати на кордоні мобілізаційний пункт.
Ахтем каже, що намагатиметься якомога швидше вилетіти до Туреччини. І сподівається, що повернеться до Криму.
"Ми там все залишили, ремонт у квартирі робимо", - каже він.
Світлана Дорош ВВС News Україна