Зеленський привіз п'ятьох командирів з "Азовсталі" до Львова
До України повернули п'ятьох командирів оборони "Азовсталі", яких після звільнення з російського полону у вересні минулого року за домовленостями з РФ мали утримувати в Туреччині до кінця війни.
Про це вдень у суботу повідомили на офіційних каналах президента Зеленського і керівника його офісу Андрія Єрмака, розмістивши відео зустрічі з військовими. На ньому бійці вітаються з керівництвом у турецькому аеропорту і сідають на рейс, далі йдуть кадри вже на борту.
Додому повернулися заступник командира полку "Азов" Святослав Паламар (позивний "Калина"), командир "Азова" Денис Прокопенко (Редіс), старший офіцер Олег Хоменко, в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський (Волина) і командир 12-ї бригади НГУ Денис Шлега.
А вже ввечері у суботу бійці разом з керівництвом країни прибули до центру Львова. Сотні людей, в тому числі військові, зустріли їх біля пам'ятника Шевченку.
Цьому передували підвищені заходи безпеки у тому районі: поліція, перекриття, загородження.
Багато часу делегація Зеленського на мітингу не провела і невдовзі поїхала з центру.
Офіс Президента П'ятеро командирів перебували під особистими гарантіями президента Реджепа Ердогана і мали залишатися в Туреччині до кінця війни.
Кремль заявив, що повернення командирів в Україну зараз є порушенням домовленостей.
За словами речника Дмитра Пєскова, угоду порушила як українська, так і турецька сторона, і що Росію про передачу цих п'ятьох військових ніхто не попереджав.
Офіс Президента Місто, до перебували командири, було засекреченим, але час від часу за строгих умов їм дозволяли зустрічатися з рідними.
У Туреччині, вже в колі дружин і дітей, представники офісу президента Зеленського від його імені дали п'ятьом командирам звання Героїв України та вручили їм ордени "Золота зірка".
Тоді Зеленський приєднався до них по відеозв'язку, але особисто не навідував військових.
У п'ятницю ввечері 7 липня після насиченого турне столицями Східної Європи Зеленський прибув до Туреччини для перемовин із президентом Раджепом Ердоганом.
З того, що було відомо публічно, вони розмовляли про зернову угоду, перспективи членства України в НАТО, а також військову співпрацю між країнами.
Офіс Президента За умовами звільнення з російського полону, командири мали залишатися в Туреччині до кінця війни. Довгі місяці про них не було жодних новин.
Фактично їх відсторонили від військових справ, і чоловікам це не надто подобалося, говорила ВВС Україна дружина "Калини" Антоніна Паламар.
Але сам факт, що командирів, зокрема з "Азову", яким у Росії малювали максимально негативний образ, відпустили з полону, Святослав Паламар називав "українським дивом наперекір долі".
Офіс Президента "Всі прекрасно розуміють, що з нами мало статися", - казав Паламар у своїй промові, коли йому та іншим командирам дали звання Героїв України.
Історія випробувань бійців "Азовсталі"
Після падіння Маріуполя весною 2022 року останнім осередком опору залишався завод "Азовсталь", де у бункерах ховалися тисячі цивільних, а тисячі військових, зокрема з полку "Азов", продовжували боротьбу.
Розглядалося кілька варіантів, як можна домовитися з Росією про евакуацію цивільних і екстрадицію (передачу третій стороні) українських військових.
Весь цей час завод атакували бомбами та інших важким озброєнням, у бункерах живі бійці були поряд із мертвими і важко пораненими.
Зрештою, у травні 2022 року, виконуючи наказ президента, бійці та цивільні вийшли з території комбінату. Так усі військові потрапили в російський полон.
Колаж ВВС Декілька сотень із них відвезли до колишньої виправної колонії в Оленівці на Донеччині, де 29 липня понад 50 військових загинули від обстрілу, який Україна називає цілеспрямованим російським терактом.
У серпні 2022 року Росія визнала "терористичною організацією" полк "Азов" і показувала по телебаченню клітки у філармонії в Маріуполі, в яких нібито мали судити азовців.
Але у вересні 2022 року відбувся масштабний обмін і Україна отримала 215 полонених, серед яких було багато захисників "Азовсталі" Маріуполя, зокрема 108 азовців. Їх обміняли на Віктора Медведчука та 55 російських військових.
Про те, що пережили командири "Азовсталі" в полоні, відомо небагато.
Ілля Самойленко, один із заступників командира полку "Азов", якого теж звільнили під час обміну в вересні минулого року, розповідав, що наскільки він розуміє, деякі чоловіки були в Оленівці, а потім п'ятьох звільнених командирів, окрім Волини, утримували в камерах-одиночках у Москві.
Звільнені азовці не мали зв'язку з командирами, які перебували у Туреччині, розповідав у вересні Кротевич.
Після обміну звільнені азовці максимально зосередилися на тому, щоб витягнути з полону інших побратимів.
Протягом року обміни полоненими відбувалися досить часто, але азовців серед них було вже не так багато.
Відомо також, що проти 22 українських військових, зокрема 8 жінок, які працювали на кухні у відділі забезпечення полку "Азов", у червні цього року почали суд в Ростові-на-Дону.
Їм загрожує від 15 років тюрми до довічного ув'язнення за причетність до терористичної організації та участь в акціях з повалення російської влади на Донеччині.
Reuters Як видно на фото в залі суду в Росії, бранці виглядають худими, змученими та змарнілими.
Згідно з даними організації "Жінки зі сталі", за рік вдалося повернути додому 20% людей, що вийшли з "Азовсталі", а це означає, що приблизно 2 тисячі військових все ще в полоні.