Сейм Польщі ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії. Вимагають визнання провини українців
Сейм Польщі у вівторок, 11 липня, прийняв постанову про вшанування жертв Волинської трагедії до 80-ї річниці злочину. «Польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати також визнання провини та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни», — йдеться в документі.
Волинська трагедія. Про що говорили у польському Сеймі?
У вівторок Сейм Польщі розпочав триденне засідання. Сейм зайнявся зокрема резолюцією щодо 80-х роковин Волинської трагедії. Невдовзі після початку до трибуни Сейму вийшов президент партії PSL Владислав Косіняк-Камиш.
Не про помсту, а про пам’ять волають жертви. У 80-ті роковини геноциду, вчиненого українськими націоналістами над громадянами Республіки Польща, прошу гідно вшанувати пам’ять, провести ексгумацію трупів наших співвітчизників, поховати тіла наших співвітчизників. Я прошу меморіал. Від імені мільйонів поляків, від імені сімей і прикордонних громад – сказав Владислав Косіняк-Камиш.
PAP Сейм Польщі прийняв резолюцію про вшанування жертв Волинської трагедії
11 липня у Польщі вшановують жертв Волинської трагедії. Цього дня польський Сейм прийняв резолюцію про вшанування жертв Волинської трагедії до 80-ї річниці злочину. У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували «за». Раніше Сейм вшанував пам'ять жертв Волинської різанини хвилиною мовчання. Ось про що йдеться у резолюції:
11 липня 1943 року на Волині відбулася Кривава неділя – кульмінаційний момент Волинської різанини, геноциду, запланованого лідерами Організації Українських Націоналістів (ОУН), який мав призвести до знищення поляків у Південно-Східній Пограниччя, частини Полісся, Любельщини та Підкарпаття. Того дня українські відділи під знаком ОУН і УПА, часто підтримувані мирним українським населенням, напали на 99 міст колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їх мешканців.
На сайті польського Сейму, де цитують текст резолюції, йдеться, що жертвами геноциду стало переважно сільське населення, багатодітні родини, переважно жінки, діти та люди похилого віку. Там зазначають, що це супроводжувалося пограбуванням майна, ліквідацією будь-яких слідів польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема церков та інших культових споруд. «Українські шовіністи вбивали також представників інших національностей та своїх співвітчизників», — йдеться у тексті резолюції.
PAP У Сеймі Польщі вимагають визнання провини українців
У резолюції польського Сейму також йдеться про визнання провини українців. Там підкреслили, що особливого визнання заслуговують ті представники українського народу, які ціною свого життя протистояли злочинам, скоєним їхніми співвітчизниками, йдеться в ухваленому документі.
Польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати також визнання провини та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни. Сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам відчуває на собі злочини, скоєні окупантами, стає особливо зрозумілим і своєчасним, що це насильство і насилля не є правильним способом формування відносин між сусідами, – наголосили в Сеймі.
Що не так з резолюцією польського Сейму?
У своєму матеріалі видання ТСН аналізує, що не так у резолюції польського Сейму з української точки зору. Зокрема йдеться про те, що у резолюції розглядають Волинську трагедію окремо від подій Другої світової війни і передвоєнного періоду. Також, на думку автора, Сейм Польщі не згадує про польсько-українську війну 1918-19 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні 1941-1944 років. Варто також зазначити, що на думку багатьох українських істориків напади на польські селища здійснювали і спецпідрозділи НКВС, одягнені як бійці УПА.
Читайте також:
Владислав Яценко, журналіст VPolshchi