Старовинні цвинтари України: активісти роблять реєстр, поки держава стоїть осторонь
На території України може бути щонайменше 50 тисяч старовинних намогильних кам’яних хрестів та 20 тисяч давніх, всіма забутих цвинтарів, які в народі називають «козацькими». Такими є приблизні підрахунки громадської організації «Україна Інкогніта», яка вирішила провести облік таких цвинтарів. Голова організації, географ Роман Маленков каже, що старими українськими некрополями зовсім не цікавиться держава, про них майже нічого не знають місцеві мешканці.
Давні українські некрополі часто важко виявити. Вони забуті всіма і мало кому цікаві. Роман Маленков з командою їздить в експедиції Україною в пошуках таких кладовищ та збору інформації про них. Нещодавно повернулися з поїздки черкаськими селами Залізнячка та Колодисте.
«В Україні 99% старих цвинтарів не мають статусу пам’ятки навіть місцевого значення. Про них ніхто не говорить, вони закинуті десь в хащах, їх немає на культурній мапі України. Тому ми вирішили для початку провести облік цих цвинтарів - знайти, зібрати про них інформацію і нанести на карту. Потім – робота над внесенням їх до реєстру пам’яток як українських маркерів, яким стали, наприклад, дерев’яні храми», - розповідає Роман Маленков.
Його громадська організація створила проект сайту, де можна було би побачити мапу старовинних українських цвинтарів та отримати інформацію про них. Подали до "Українського культурного фонду» на цьогорічний конкурс з фінансування проектів. Однак ідея не знайшла там підтримки.
Facebook «Нам відписали, що проект не містить суспільної цінності. Це для нас було шоком. Тож ми вирішили не зв’язуватися з УКФ, поки він буде в цьому складі. Все одно продовжуємо робити цей проект і їздити в експедиції. Кошти на пальне донатять читачі «Україна Інкогніта», - говорить пан Роман. - Так само абсолютно байдуже до проблем цвинтарів Міністерство культури. До прикладу, в Польщі є організація «Магурич». Вони займаються реставрацією старих могил і надгробків. Люблінська організація «Цвинтарі прикордоння» роками реставрує українські цвинтарі в колись заселеними українцями селах східної Польщі. В Україні вони не потрібні. З нас просто сміються за кордоном – як можна з такою зневагою ставитися до спадку своїх предків».
Активіст додає, що так само не знають про поховання мешканці сіл, де цвинтарі розташовані.
«У нас часто старі цвинтарі розташовані біля сучасних, але в чагарях - таких, що навіть не видно хрестів. Питаєш місцевих, особливо молодших, а вони: та ми не знаємо, що там. Хрести впали, багато під землею, зруйновані. Днями ми були в Суботові, де церква Богдана Хмельницького. Біля неї стоять чотири хрести. Питаємо людей: а чому так мало, де решта. Вони розповіли, що на цьому місці був старовинний цвинтар. Ще в 1930-ті роки майже всі хрести викопали і розбили на камінь. З нього збудували колгоспні корівники і свинарники, - каже Роман Маленков. - Завдяки тому, що маємо більше 70 тисяч читачів у «Фейсбуку», про деякі цвинтарі нам розповідають люди. Так, староста села Залізнячка на Черкащині сам звернувся і запросив приїхати. Спершу, до XVIII століття, там ховали козаків, а потім їхніх нащадків - звичайних селян. В селі знайшлося багато волонтерів, які готові привести до ладу цвинтар. Але найчастіше, коли говоримо з місцевими мешканцями, чому нічого не роблять з кладовищами, вони просто не розуміють, про що ми. Для них це старий мотлох. Три дні тому мені написали з Одеської області, що зараз там викопують старі кам’яні хрести, аби збільшити площу сучасного цвинтаря. В селі Нерубайському на Одещині їх просто скидають на купу. Та купа вже проросла чагарями. І згідно з законом, це не вважається злочином. Бо поховання не внесені в реєстр пам’яток, тому державою не охороняються».
Facebook Де в Україні поховані козаки? Називають один цвинтар
По селах старі цвинтар з кам’яними хрестами в народі називають «козацькими». Хоча в чистому вигляді козацьким Роман Маленков називає лише один – у Кременці Тернопільської області. Він ще відомий під назвою «П’ятницький». Там поховані козаки, які під проводом Максима Кривоноса 1648 року штурмували Кременецький замок. Більше 30 років тому провели дослідження та впорядкування занедбаного цвинтаря. На ньому знайшли козацьку люльку, підкови від козацьких чобіт, козацький талісман у формі серця. Кажуть, на кладовищі поховано до півтисячі козаків.
«Також суто козацькими можна вважати цвинтарі козаків-нерубаїв на півдні України. Це ті козаки, які після зруйнування Запорізької Січі не пішли на Кубань, а з родинами пішли на південь, на територію Османської імперії. Ці цвинтарі можна називати місцем поховання людей козацького стану, бо там покояться не лише самі козаки, а їхні дружини, нащадки, - говорить Роман Маленков. – Часто на одних і тих самих цвинтарях поховані і селяни, і козаки. Особливо на Наддніпрянщині, Поділлі. А якось ми були в Косівському районі Івано-Франківської області. Там знайшли два хрести - «лапчасті» (з кінцями, які розширюються. – авт.). На одному з них, в селі Пістинь, дата «1744 рік». Там ці хрести всі називають «козацькі». Хоча ніхто не знає, хто там похований».
Роман Маленков каже, що кам’яні хрести більш поширені на Правобережній Україні. Найбільше –в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Вінницькій, Чернівецькій областях. Їхня поширення пов’язує з доступом та популярністю каменю як матеріалу. Деякі хрести показують надзвичайну майстерність майстрів-каменерізів.
«Цікаво, що кам’яні хрести на Львівщині в Підгірцях, Підкамені нічим майже не відрізняються від хрестів на Черкащині, - додає пан Роман. – Також цікаво, що всюди по Україні зустрічається так званий «козацький» - «лапчастий» хрест».
Польська мова для українців | Урок 4 | Звернення та спілкування
Hanna Balakyr, позаштатна журналістка VPolshchi