Кухня перемоги: як відомий блогер готує вишукані страви на передовій
Ярослав Гулак – воїн, який захищає Україну від окупантів та одночасно готує дивовижні обіди для своїх бойових побратимів. Популярний тіктокер та блогер з військовим позивним «Мудрий» став улюбленцем Інтернету завдяки відеороликам, у яких він жартує та ділиться кулінарними рецептами. На фронті Ярослав готує страви італійської, французької, португальської, узбецької та, звісно, української кухонь з дотриманням усіх деталей та нюансів, попри військово-польові умови. Його кухня - це значно більше, а ніж апетитні та популярні в усьому світі страви. Це - особливий жанр в якому їжа разом з реаліями фронтового життя подається під пікантним соусом гумору, який вже встиг полюбитись українцям.
Ярослав Гулак має майже 60 тисяч підписників і два мільйони вподобань в тіктоку. З українським захисником та «кухарем хорошого настрою» спілкувався редактор VPolshchi Marian Savchyshyn.
Marian Savchyshyn: Вітаю Ярославе! Ваші кулінарні відео з фронту дуже популярні, розкажіть, чим ви займалися до початку війни?
Ярослав Гулак: Вітаю! До початку повномаштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, я не мав жодного стосунку до армії. Я працював менеджером в рекрутинговій агенції, яка займається пошуком персоналу для екіпажів морських суден. Ще раніше мені доводилося ходити в рейси на лайнерах, які обслуговувала ця рекрутингова агенція. Майже 8 років я працював на круїзних лайнерах в ресторанах, від офіціанта до адміністратора. Саме тоді і почалася моя пригода з блогосферою та з’явилися мої перші відео, які я опублікував у тіктоку.
Instagram Коли та як виникло бажання піти на фронт?
Живу я у Києві, але коли російська армія вторглася до України я перебував в Одесі, там знаходиться один з наших офісів. І саме в Одесі я пішов до військкомату, щоб записатись добровольцем. Тоді важко було чекати і сподіватися, що все вирішиться. У військкоматі було дуже багато бажаючих, усі намагалися бути корисними. Через великий ажіотаж того дня майже усім відмовляли. Відмовили також і мені. Події тоді розгорталися досить інтенсивно, щогодини надходили дуже тривожні повідомлення. Усі розуміли, що почалася справжня війна з усіма її жахливими обличчями і ситуаціями. Наступного дня я вирішив піти знову, але й того разу без результату. Я став постійно до них ходити. У мене підсилювалося відчуття, що я мушу там бути. Що моє місце зараз на фронті, разом з моїми братами та друзями. Але через значну кількість бажаючих стати на облік було нереально. Важко було навіть потрапити до військкомату. Коли мені вдалося і я почав заповнювати документи мені стало страшно. Пригадую, як тремтіли тоді мої руки.
Як почали готувати для солдатів і звідки з’явилася така ідея?
Я не планував цього і не збирався ставати кухарем на фронті. Можна сказати, що все сталося спонтанно.
Якось мені довелося бути у воєнному відрядженні на позиції посеред поля. Тоді ми самостійно організовували свій побут і самі забезпечували собі приготування їжі. Потрібно було комусь готувати обід для усіх. Я запропонував себе, бо мені просто хотілося смачно поїсти. Ситуація в котрій ми усі перебували тоді була доволі гнітючою і я розумів, що варто шукати позитив у кожній дрібниці та у кожному можливому випадку.
Обід, котрий я тоді приготував засмакував моїм бойовим побратимам і мабуть з цього все почалось.
Ваші відео стали кулінарними натхненнями для десятків тисяч людей. А Ви - символом. Чи очікували Ви такого результату?
Звісно, що не очікував. Для мене це все стало несподіваним. Я не ставив собі за мету досягти якоїсь популярності. Знімати відео я починав для власного архіву, публікував їх більше для себе та для моїх рідних і близьких. Щоб вони бачили, що щі мною все добре і не хвилювалися. Коли перші опубліковані відео почали набирати багато переглядів я подумав, що це випадковість і не звернув на це увагу. Я продовжував знімати та публікувати те, що готую, ще деякий час вважаючи, що все це буде цікавим лише вузькому колу моїх знайомих.
Trwa ładowanie wpisu: tiktok
Як з’являються ідеї страв і чи завжди є доступними усі інгредієнти?
Тут все працює навпаки. Ідеї страв виникають на основі наявних продуктів. Я дивлюся на ті продукти, що їх маю у наявності та починаю уявляти, яку страву я можу з них приготувати? Часто експериментую, бо умови та місця перебування змушують проявляти особливий підхід до готування. Якщо якогось інгридієнту не вистачає або є щось додаткове я не вагаюся змінювати рецептуру, підганяючи її під те, що є у наявності.
Для якої кількості солдатів Ви зазвичай готуєте?
Усе залежить від часу та місця перебування. Доводилося готувати для різних груп побратимів. Від трьох до двадцяти осіб.
Trwa ładowanie wpisu: tiktok
Як Вам вдається в польових умовах готувати страви ресторанного рівня? Чи маєте помічників на фронті?
Насправді у більшоств страв, які я готую, вишуканими є тільки назви. Це свого роду певна гра, яка дозволяє нам трохи відволіктися від фронтових буднів. Фактично маємо звичайні страви зі стандартного набору інгредієнтів, якими забезпечують усі військові підрозділи. Помічників немає, це - фронт, а не ресторан з персоналом. Проте, якщо потрібно щось швидко приготувати або допомогти з чимось, то хлопці залюбки допомогають.
Якою є Ваша улюблена страва і що найбільше люблять Ваші побратими?
Мені, справжньому українцю, дуже смакує борщ. А ще я люблю запечену рульку. В наших умовах це все готувати дуже складно, а дещо з тих страв, які б хотілося приготувати взагалі неможливо. Дуже дивним є те, що хлопці найчастіше просять приготувати найпростіші страви, які, мабуть, пам’ятають з дому і за якими сумують. Часто просять смажену картоплю. Я пробував їх вразити карбонарою, вона їм сподобалася і вони її також часто просять, але для її приготування не зажди є інгридієнти. Нам часто хочеться чогось, що ми не можемо собі дозволити через те, що немає інгредієнтів.
Чи було якесь особливе меню на Різдвяно-новорічні свята?
Звичайно, що було святкове меню. На Різдво ми ліпили вареники з капустою та картоплею. Зізнаюся, що вареники я робив вперше, але вийшло нереально смачно. Вважаю, що саме ця страва є дуже симвличною до Різдва і вона просто мусіла у нас з’явитися на столі. Новий рік я зустрів увідрядженні, а на святковому столі у мене була лише вода та печиво. Деколи виникають такі ситуації, коли продукти не встигають підвезти.
Trwa ładowanie wpisu: tiktok
Хто допомагає з продуктами, чи важко їх доставляти? Як виглядає забезпечення на фронті?
Мені невідомо про те, як виглядає ситуація із забезченням продуктами в цілому, можу лише сказати, що нам привозять достатню кількість продуктів, з яких можна приготувати багато яких страв. Також, завдяки тому, що люди часто надсилають нам різні смаколики, ми маємо різноманітніше меню. Це дуже приємно і завжди підносить нам настрій та дух. Деколи трапляється можливість виїхати в магазин. Там зазвичай купуємо те, чого не вистачає на даний момент. Логістика буває різною. Все залежить від складності та місця нашої дислокації. Загалом стараємося наперед подбати про все необхідне.
Після перемоги не плануєте відкрити власний ресторан? Або написати книгу з рецептами?
Мені чксто задають подібні питання. Нічого подібного я поки що не планую. Зараз нашим основним завданням, довкола якого точаться усі наші думки є наша перемога. Та, й, для відкриття закладу харчування потрібно володіти достатьно великим капіталом, а для видання книги - глибокими знаннями, якими було б цікаво поділитися. Нажаль, але у мене немає а ні першого, а ні другого. Хоча є певні ідеї, які можливо і варто було б реалізувати.
Facebook Дякую Ярославе за час та можливість поспілкуватися. Бажаю нам усім перемоги, а Вам особисто нових кулінарних фронтових шедеврів.
Marian Savchyshyn, редактор VPolshchi