Trwa ładowanie...
Безкоштовна психологічна допомога людям з України

Міністр аграрної політики України: "Польські виробники виграли від імпорту українського зерна"

- Співпраця між Україною та Польщею була взаємовигідною. Дешеве зерно використовувалося для виробництва кормів, що дозволило сільгоспвиробникам розширити свій бізнес. Деякі польські компанії побили рекорди продажів. Однак ми з повагою ставимося до рішення, прийнятого Варшавою", - говорить Микола Сольський, міністр сільського господарства України, в інтерв'ю WP.

Микола Сольський - Міністр аграрної політики та продовольства УкраїниМикола Сольський - Міністр аграрної політики та продовольства УкраїниŹródło: Materiały prasowe
d2ijx8t
d2ijx8t

Тетяна Колесниченко: У травні 2022 року ви підписали у Варшаві угоду про спрощення експорту агропродовольчої продукції з України. Майже через рік ви знову їхали до Варшави, щоб вирішити найбільшу кризу в польсько-українських відносинах, спричинену саме цим спрощенням. Що пішло не так? Хто не дотримався домовленостей?

Микола Сольський: Я б не назвав це кризою, а дискусією. Виникла проблема, яку ми обговорили й частково вирішили. Це нормальне явище між сусідами й добрими друзями.

Внаслідок неконтрольованого імпорту зернових та іншої сільськогосподарської продукції з України ваш колега - міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик - втратив свою посаду. Однак, це було більше, ніж просто "дискусія".

Сільське господарство - дуже специфічна галузь, на яку впливає багато факторів. У цій конкретній ситуації грали два фактори - локальний і глобальний. І в Україні, і в Польщі тисячі людей задіяні в цій галузі. Це чийсь електорат. Тож політичний контекст не є неважливим.

d2ijx8t

Друга змінна - це те, що до Польщі потрапила велика кількість зерна з України. Ціни на нього були дуже хороші восени. Але це нормально для будь-якого бізнесу - хотіти ще більше. Замість того, щоб продавати, фермери чекали весни, сподіваючись, що традиційно в цей період ціни зростуть ще більше. Але в цьому сезоні вони почали падати, і не через Україну, а через глобальні фактори. Бразилія зібрала рекордний врожай, і наступний рік обіцяє бути схожим. Це вплинуло на ціни в усьому світі. Замість того, щоб зростати, вони пішли вниз, і фермери можуть продати за ціною яка менша очікуваної.

За словами фермерів, їхнє складне становище пов'язане, серед іншого, з "технічним зерном", яке потрапило до Польщі без санітарного контролю, оскільки призначалося для спалювання або виробництва пелет, але в кінцевому підсумку було продано на млини як польське. Україна розслідує це питання?

Для мене вся ця ситуація незрозуміла. В Україні кожне зерно, яке призначене для експорту, проходить санітарну перевірку. Ми вже прийняли європейську систему контролю харчових продуктів і RASFF (Система швидкого оповіщення про харчові продукти і корми - ред.), що було однією з умов допуску української продукції на європейські ринки. 

Польща, якщо у неї є якісь підозри, може провести повторну перевірку, але вона за визначенням довіряє нашим санітарним службам. Враховуючи ситуацію в Україні, заблоковані порти та необхідність експорту сільськогосподарської продукції суходолом, Польща погодилася пришвидшити перевірки на кордоні. Перевірки, таким чином, в основному стосувалися документації. Я дуже вдячний за це.

d2ijx8t

Тобто ви хочете сказати, що "технічне зерно" також перевіряли?

Я не знаю, що таке "технічне зерно".

Але український бізнес може про це знати. Все частіше лунають голоси, що до цього причетні компанії по обидва боки кордону. Польська прокуратура вже почала розслідування з цього приводу.

Тож давайте дочекаємося результатів цього розслідування.

В одному з інтерв'ю ви сказали, що під час "дуже складних" переговорів у Варшаві щодо розблокування транзиту та імпорту української сільськогосподарської продукції "вирішальним фактором стала принципова позиція Володимира Зеленського щодо відстоювання інтересів України". Чи йшлося про попередні домовленості, досягнуті під час візиту українського президента до Варшави?

Ми виходили з того, що у нас є певні домовленості, і на їх основі ми будемо створювати процедури. Йшлося про те, що Україна утримається від продажу чотирьох видів зернових на польському ринку, щоб польські фермери могли продавати власну продукцію. І саме на вирішенні цієї проблеми ми зосередилися з моїм колегою, міністром сільського господарства і розвитку села Робертом Телусом. 

d2ijx8t

За кілька тижнів до закриття кордону для українського продовольства кількість імпортованого до Польщі зерна була майже нульовою. Кордон стояв через те, що через пункти пропуску пропускали мало машин.  

Коли вам стало відомо, що Польща збирається заборонити імпорт всієї української агропродовольчої продукції з суботи 15 квітня?

Ми дізнались, що таке розпорядження готується, в п'ятницю ввечері.

Тобто за кілька годин до закриття кордону?

Ми не хотіли, щоб так сталося. Але ми розуміємо, що ситуація в Польщі була складною, тому уряд прийняв відповідні рішення. Це не змінює відносини між Україною та Польщею. Наша позиція така: ви прийняли рішення, тож тепер ми маємо сісти і разом обговорити, що робити далі. Ми з радістю ще раз зустрінемось з польськими колегами.

d2ijx8t

На брифінгу для українських ЗМІ ви сказали, що втрати України від блокування експорту з боку Польщі оцінюються в сотні мільйонів доларів. Де тут місце для "задоволення"?

Я думаю, що це взаємні втрати. Точні цифри ми дізнаємося пізніше. Наразі для нас найважливішим є остаточне рішення Єврокомісії. Воно має бути прийняте найближчим часом і визначить, що буде далі.

Спочатку Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина та Угорщина вимагали заборонити імпорт українського зерна на свої ринки, а також компенсації для вітчизняних фермерів. Однак зараз Брюссель розглядає можливість заборони імпорту української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику на всій території ЄС. Що буде, якщо таке рішення буде прийнято?

Для ясності: українське зерно, яке потрапляє до ЄС сухопутними коридорами, для сусідніх країн здебільшого є транзитним. Досі цей транзит становив 60% для Польщі та Угорщини, 80% - для Словаччини і 90% - для Румунії.  

d2ijx8t

Ми завжди відправляли багато сільськогосподарської продукції. Серед окремих країн ЄС ми завжди мали клієнтів. Були сезони, коли Іспанія та Італія купували майже всю кукурудзу в Україні. Зараз - через сильну посуху і спричинений нею неврожай - Угорщина дуже зацікавлена в наявності українського зерна.

Тому ми спостерігаємо за цими переговорами з розумінням. Ми не припускаємо сценарію, коли ЄС накладе повну заборону на імпорт українського зерна.

Варшава і Київ домовилися про призупинення до початку нового сезону, тобто до 30 червня. Що буде далі?

Чесно кажучи, ми ще не починали цієї розмови. Це буде предметом майбутніх зустрічей.

d2ijx8t

 Що, якщо Польща не скасує обмеження? Чи розглядає Київ дзеркальні кроки на цей випадок?

Ми вважаємо, що основним способом вирішення питань між нами мають бути переговори. І не потрібно дати можливість ворогам використати цю дискусію. Я впевнений, що в наших відносинах ще не раз виникатимуть питання, які ми будемо обговорювати. Але після російського вторгнення обидві сторони чітко усвідомили, наскільки важливими є наявність щирих і добрих відносин між нами.

Раніше ви говорили, що рішення Польщі було "неприємним для України".

Але ж непорозуміння трапляються і між добрими друзями, і навіть в сім'ях. Але це не змінює того факту, що ми залишаємося дуже близькими.

 Коли Польща рік тому відкрила ринок для українських продуктів харчування, що вона просила натомість?

Ми не ставили одне одному умови. Робота була конструктивною і, сподіваюсь, так буде надалі. Ми на прохання польської сторони узгодили процедури експорту свинини з Польщі, відкрили ринок. Загалом, наша співпраця була взаємовигідною. Про це свідчить збільшення виробництва польськими компаніями м’яса, молока, сиру та ін. Крім того, Україна також купувала цю продукцію.

Тобто це була двостороння угода - Польща відкриває свій ринок, а Україна - свій? 

Наші відносини з Польщею не лише на комерційному рівні. Це не "щось за щось". Іноді ми маємо запити, іноді - Польща. Минулого року ми побачили 16% зростання польського експорту продуктів харчування, його вартість зросла з 811,5 млн євро до 945,3 млн євро. Польща експортувала переважно сири та корми.

Найголовніше, що транзит української сільськогосподарської продукції через польський кордон розблоковано.

Це сталося в ніч з 21 на 22 квітня. Як зараз відбувається митне оформлення? За вашими оцінками, чи подовжилися черги?

Про це ще рано судити. Транзит української агропродукції відновився, черги мають зменшитися. Є ще певні складнощі. Вони будуть вирішуватися з польською стороною в робочому порядку. Потрібен час, щоб відпрацювати процедури і поставити все на свої місця.

Чи не бачите ви ризику, що ситуація може повторитися через деякий час? Безумовно, транзит продуктів харчування з України відстежуватиметься за допомогою електронної системи SENT, а в деяких випадках вантажі супроводжуватиме митниця. Однак виробники м'яса птиці вже зараз б'ють на сполох, що м'ясо з України потрапляє транзитом до Нідерландів, змінює там свою "ідентичність" і знову повертається на польський ринок. І це лише один приклад.

Я впевнений, що такої ситуації не буде. З простої причини - це не буде вигідно. Особливо, коли йдеться про м'ясо птиці та яйця. У Польщі були додаткові застереження щодо цих продуктів, про які я поки що не можу сказати більше. Крім того, система контролю всередині ЄС вже не в руках України. Ми не можемо впливати на те, чи потрапить якась продукція, наприклад, через Словаччину чи Угорщину, а потім - на польський ринок.

Pszenica Pexels
Пшениця з УкраїниŹródło: Pexels

Минулорічний урожай в Україні був на 40% нижчим, ніж у 2021 році. Це було спричинено війною, окупацією територій на сході та півдні країни, а також замінованими сільськогосподарськими угіддями. Які прогнози на цей сезон?

Наразі прогнозується зниження на 10 відсотків порівняно з попереднім роком. Але це досить умовно, тому що ніхто не знає, якою буде погода в цьому сезоні. Ми сподіваємося, що врожай буде лише трохи меншим, оскільки будь-яке зменшення буде неприємним для України. Наші фермери можуть цього не пережити, адже вже цього року більшість з них були в мінусі через війну та подорожчання логістики.

Тож наступного сезону проблема повернеться. Чи бачите ви якесь системне рішення?

Найперше системне рішення - це перемога над Росією, яка призведе до розблокування українських морських портів. Польща це дуже добре розуміє і тому підтримує нас.

Чи не турбує вас, що ситуація з напливом українського продовольства змусила сусідні країни зрозуміти, що вступ України до ЄС може значно ускладнити життя їхньому місцевому бізнесу? Чи є ризик того, що ці країни перестануть підтримувати Україну на шляху до євроінтеграції?

Україна не просто воює з російським агресором, який погрожує нам і в майбутньому може нести загрозу для Європи. Ми також маємо право жити нормальним життям, вести бізнес, заробляти гроші. Тому ми повинні знайти рішення. Звичайно, в майбутньому ці переговори будуть дуже складними. Але переговори - це основа того, як працює ЄС, і ми зараз отримуємо перший досвід їх проведення.

Це правда, що українське сільське господарство дуже сильне і може суттєво вплинути на європейський ринок. Але ми також бачимо, що завдяки нам ЄС може стати сильнішим. При мудрому підході це принесе більше вигод, ніж втрат для всіх. Принаймні, я вважаю, що плюси переважають над мінусами.

Нещодавня ситуація показала, що скоріше навпаки.

Таке враження може скластися, якщо послухати політиків. Але подивіться на результати польського аграрного сектору за 2022 рік. Знаєте, наскільки зросло виробництво м'ясо-молочної продукції? На 37 відсотків за один рік!

У 2022 році виробництво курятини у Польщі зросло на 8.2% у порівнянні з 2021 роком. Польща стала одним з лідерів серед країн ЄС по експорту курятини в треті країни. Лише Україні у 1 кварталі 2023 року Польща продала 10,5 тисяч тонн курятини, що у 2.5 рази більше, ніж Україна Польщі.

У січні-лютому 2023 року Україна імпортувала 4,2 тис. тонн сирів. Їх ввозили переважно з Польщі (42%). Сама ж Україна у січні-лютому 2023 року експортувала 1,3 тис. тонн сирів. 

Такі результати стали можливими завдяки імпорту дешевого зерна з України, з якого були створені корми для тварин. Деякі галузі побили рекорди продажів, а це означає збільшення надходжень до польського бюджету, забезпечення роботою тисяч людей, нові проекти і інвестиції в них у вашій країні.

Але зараз саме польські фермери нарікають на Україну за низьку якість імпортованих продуктів харчування. Виробники м'яса - сальмонелу в птиці. Борошномели - пліснява та паразити в зерні.

Я вже говорив, що українська та європейська системи контролю якості максимально наближені. Так, бувають окремі випадки, коли є застереження до української сільгосппродукції, але такі ситуації трапляються абсолютно у всіх країнах. На жаль, якщо зерно стоїть у вагонах тижнями, іноді навіть місяцями, і піддається перепадам температур, то будь-яке зерно, незалежно від його походження - українське, польське, американське - почне псуватися. Я абсолютно впевнений в якості українського продовольства.

Тільки Польща з січня минулого року по 15 квітня цього року розмістила в системі RASFF 39 нотифікацій на продукти з України. З усього ЄС таких нотифікацій - 63. Хіба це мало?

Якщо порівняти ці нотифікації з десятками тисяч контрактів, які були укладені між європейськими та українськими компаніями, то це дуже мало. Однак я не недооцінюю загрозу. До кожного випадку треба ставитися серйозно, але давайте не будемо себе обманювати, кожна країна-виробник продуктів харчування іноді стикається з такими ситуаціями. Абсолютна більшість продуктів з України є високої якості.

Але саме якість української їжі була однією з головних офіційних причин заборони на імпорт сільськогосподарської продукції з України. "Через це, з метою захисту життя і здоров'я людей, було прийнято рішення про видання постанови", - виправдовувалося Міністерство розвитку і технологій.

Вся ця ситуація дала мені зрозуміти, що наші фермери можуть пишатися собою та своєю продукцією. Ми конкурентоспроможні навіть в умовах масштабної війни. Ми конкуруємо на європейських ринках, де фермери мають незрівнянно кращі умови завдяки дотаціям. Це і є доказом якості української продукції. 

Буде важко завоювати цю довіру, якщо Україна не запровадить європейські стандарти виробництва продуктів харчування. Послухайте зараз польських фермерів: українське м'ясо дешеве, тому що виробники не повинні відповідати таким стандартам якості, екології та добробуту тварин.

Більшість прямих витрат у фермерів пов'язані із закупівлею кормів. Я впевнений, що наше виробництво дуже близьке до польського з простої причини - технологія однакова в усьому світі. Ми будуємо схожі виробничі цехи, забійні цехи. Купуємо однакове обладнання для їх експлуатації.

Щодо вимог до безпечності кормів, національне законодавство сформовано та повністю адаптоване до вимог ЄС. Імплементація законодавства України буде завершена з введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину» (через рік після завершення воєнного стану), який вже прийнятий парламентом. Цей закон якраз врегульовує ключові питання захисту здоров'я і благополуччя тварин, карантинних заходів, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, організації державного управління, освіти та науки у сфері ветеринарної медицини.

farmacol pszenica Adobe Stock
Україгське зерноŹródło: Adobe Stock

А пестициди? У зерні, імпортованому з України, було виявлено хлорпірифос, який заборонений в ЄС через його небезпеку для здоров'я.

Подивіться, які препарати використовуються в ЄС, США, Бразилії та Україні. 90 відсотків з них збігаються. Решта 10% - це пестициди, які були заборонені в ЄС лише в останні роки.

Хлорпірифос був внесений до списку заборонених лише у 2019 році. Однак ЄС дозволяє імпорт продуктів харчування, вироблених із застосуванням цього препарату, за умови, що його залишки більше не виявляються в продуктах харчування. Звичайно, ситуації, коли виявляють перевищення допустимої норми таких речовин, викликають занепокоєння. Такого не повинно бути, і ми працюємо на тим, щоб таких випадків не було. Це винятки.

З жовтня 2020 року набули чинності нові знижені максимально допустимі рівні залишків (МДР) хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в продуктах харчування та кормах (наприклад, для олійних та зернових культур і продукції, виробленої з них МДР зменшено до 0,01 мг/кг, як і в Євросоюзі). Нові МДР застосовуються як до продукції, вирощеної та виробленої в ЄС, так і до імпортованої.

Україна має імплементувати ще багато законодавчих актів ЄС. Вони містяться на тисячах сторінок, 40 відсотків з яких стосуються сільського господарства. Інші країни мали роки на адаптацію. Ми ж робимо це набагато швидше. Протягом двох-трьох років плануємо повністю адаптувати законодавчу базу. 

На сервісі Wirtualna Polska доступна польська версія інтерв'ю.

Тетяна Колесниченко, журналістка Wirtualna Polska

d2ijx8t
d2ijx8t